Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №345/4425/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4425/26

Провадження № 1-кп/345/336/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Калуш Івано-Франківської області матеріали кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091170000283 від 16.06.2026 та за № 62025080200000784 від 11.04.2025, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який народився в м. Калуші Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України на посаді командира 2-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти НОМЕР_1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні молодшого сержанта, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення військової служби, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, а також умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2026 року у кримінальному провадженні № 62025080200000784 від 11.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України призначено підготовче судове засідання на 06 серпня 2026 року.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026091170000283 від 16.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України призначено підготовче судове засідання на 03 вересня 2026 року.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2026 року кримінальне провадження № 12026091170000283 від 16.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням № 62025080200000784 від 11.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.

Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - № 345/4425/26.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2026 року підготовче провадження у кримінальному провадженні закінчено, а кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 14 вересня 2026 року суддею одноособово.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів – до 12 листопада 2026 року включно, з утриманням у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» Міністерства юстиції України.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

Щодо обвинувачення за ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 01.11.2022 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України та направлений для її проходження до військової частини НОМЕР_3 .

Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_3 № 26 від 18.12.2022 молодший сержант ОСОБА_4 призначений на посаду стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного взводу 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 .

В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 №84 від 21.03.2026 молодший сержант ОСОБА_4 призначений на посаду командира 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «молодший сержант».

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану молодшому сержанту ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, молодший сержант ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 27.10.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ), та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 21.10.2024, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

25 січня 2024 року молодший сержант ОСОБА_4 виявлений у місті Калуш працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Окрім цього, молодший сержант ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 23.01.2025 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 ) та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 02.05.2025, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

02 травня 2025 року молодший сержант ОСОБА_4 виявлений у місті Калуш працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, молодший сержант ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 09.06.2026 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 ), та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 16.06.2026, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

16 червня 2026 року молодший сержант ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Таким чином, молодший сержант ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 27.10.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ), та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 21.10.2024, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

25 січня 2024 року молодший сержант ОСОБА_4 виявлений у місті Калуш працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України – самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 23.01.2025 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 ) та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 02.05.2025, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

02 травня 2025 року молодший сержант ОСОБА_4 виявлений у місті Калуш працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України – нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 09.06.2026 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 ), та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 16.06.2026, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

16 червня 2026 року молодший сержант ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України – нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Щодо обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України.

01.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних сил України.

В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 84 від 21.03.2026 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини, призначено на посаду командира 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 2 батальйону морської піхоти вказаної військової частини та присвоєно військовому званні «молодший сержант».

Згідно із ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Статтею 29 Конституції України відображено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Приписами ст. ст. 3, 68 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтями 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовим статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Проходячи військову службу, молодший сержант ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.

Проте, молодший сержант ОСОБА_4 у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

15.06.2026 близько 15:00 год. ОСОБА_4 прийшов до будинку свого знайомого ОСОБА_6 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , де в той час також перебували ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_8 . У будинку за вказаною адресою вони разом вживали спиртні напої. Під час застілля, 16.06.2026 близько 03:00 год., між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виникла словесна суперечка.

В цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на умисне протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, перебуваючи у будинку за адресою АДРЕСА_2 , наніс потерпілій ОСОБА_8 , яка в цей час сиділа на ліжку цілеспрямований удар ногою в ділянку голови, внаслідок якого остання впала на підлогу. Після цього, ОСОБА_4 продовжив свої протиправні дії та наніс ОСОБА_8 ряд цілеспрямованих ударів руками та ногами в ділянки голови, обличчя, грудей, сідниць та ніг.

Внаслідок умисного нанесення ударів ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м`які тканини голови, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та мозочка,, синцями, саднами в ділянці голови, підкон`юктивальним крововиливом правого очного яблука, крововиливами в слизову оболонку верхньої губи, крововиливами та забійною раною слизової оболонки нижньої губи, що ускладнилася набряком та набуханням головного мозку, яка відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення, та внаслідок якої настала смерть потерпілої, синця в ділянці лівої руки, синця правої молочної залози, синця в ділянці крила клубової кістки зліва, синця в ділянці крила клубової кістки справа, садна крижової ділянки посередині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Молодший сержант ОСОБА_4 , 16.06.2026 близько 03:00 год. перебуваючи у будинку за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на умисне протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс потерпілій ОСОБА_8 цілеспрямований удар ногою в ділянку голови, внаслідок якого остання впала на підлогу, та ряд цілеспрямованих ударів руками та ногами в ділянки голови, обличчя, грудей, сідниць та ніг, чим спричинив тілесні ушкодження у у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м`які тканини голови, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та мозочка,, синцями, саднами в ділянці голови, підкон`юктивальним крововиливом правого очного яблука, крововиливами в слизову оболонку верхньої губи, крововиливами та забійною раною слизової оболонки нижньої губи, що ускладнилася набряком та набуханням головного мозку, яка відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення, та внаслідок якої настала смерть потерпілої, синця в ділянці лівої руки, синця правої молочної залози, синця в ділянці крила клубової кістки зліва, синця в ділянці крила клубової кістки справа, садна крижової ділянки посередині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України – спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 121 КК України, вважав доведеною в повному обсязі. Висловив думку щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При призначенні покарання просив врахувати характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставину, що обтяжує покарання, а також інші обставини кримінального провадження. Просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, за ч. 2 ст. 121 КК України – у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі. Щодо речових доказів просив вирішити питання відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 121 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, зазначені в обвинувальних актах, та не оспорював їх. Пояснив, що обставини, викладені в обвинувальних актах, відповідають дійсності. Також визнав, що самовільно залишав військові частини та не з`являвся вчасно на військову службу у зазначені в обвинувальному акті періоди, а також 16.06.2026 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження, від яких настала її смерть. Обвинувачений зазначив, що усвідомлює неправомірність своїх дій та їх наслідки. Висловив думку щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ним не оспорюються. При призначенні покарання просив призначити йому мінімальне покарання у межах санкцій ч. 5 ст. 407 та ч. 2 ст. 121 КК України

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти визнання обвинуваченим вини у повному обсязі та підтвердження ним фактичних обставин кримінального провадження. Щодо застосування ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечував. При призначенні покарання просив призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання у межах санкцій ч. 5 ст. 407 та ч. 2 ст. 121 КК України, а при визначенні остаточного покарання врахувати положення ст. 70 КК України.

Потерпіла ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності. Щодо подальшого розгляду кримінального провадження та прийняття судового рішення поклалася на розсуд суду. Цивільний позов не заявляла.

Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та узгоджуються з фактичними обставинами кримінального провадження в частині обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту пред`явленого обвинувачення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, прокурор та захисник обвинуваченого не оспорювали фактичних обставин кримінального провадження, потерпіла також не заперечувала проти встановлення фактичних обставин у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції.

Роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю зібраними під час досудового розслідування доказами, які суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Дії ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України суд кваліфікує як самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, будучи обізнаним із порядком проходження військової служби та своїми обов`язками як військовослужбовця, діючи умисно, без відповідного дозволу командування, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 27.10.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 у АДРЕСА_3 та перебував поза її розташуванням до 21.10.2024, після чого був виявлений працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім цього, ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, без відповідного дозволу командування, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 23.01.2025 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_5 , що дислокувалася в АДРЕСА_4 , та перебував поза її розташуванням до 02.05.2025, коли був виявлений працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, без відповідного дозволу командування, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 09.06.2026 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_2 , що дислокувалася в АДРЕСА_5 , та перебував поза її розташуванням до 16.06.2026, коли був затриманий у порядку ст. 208 КПК України працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за місцем свого фактичного проживання.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України суд кваліфікує як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.

Як встановлено судом, 15.06.2026 близько 15:00 год. ОСОБА_4 прийшов до будинку свого знайомого ОСОБА_6 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_8 вживав спиртні напої.

16.06.2026 близько 03:00 год. між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виникла словесна суперечка, під час якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник умисел на умисне протиправне заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_8 , яка на той час сиділа на ліжку, цілеспрямований удар ногою в ділянку голови, внаслідок якого остання впала на підлогу, після чого продовжив свої протиправні дії та наніс їй ряд цілеспрямованих ударів руками та ногами в ділянки голови, обличчя, грудей, сідниць та ніг.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_8 спричинено закриту черепно-мозкову травму з крововиливами в м`які тканини голови, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та мозочка, синцями, саднами в ділянці голови, підкон`юктивальним крововиливом правого очного яблука, крововиливами в слизову оболонку верхньої губи, крововиливами та забійною раною слизової оболонки нижньої губи, що ускладнилася набряком та набуханням головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як такі, що є небезпечними для життя в момент спричинення, внаслідок яких настала смерть потерпілої.

Крім того, потерпілій були спричинені синці в ділянці лівої руки, правої молочної залози, в ділянках крил клубових кісток зліва та справа, садно крижової ділянки посередині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Отже, між умисними діями ОСОБА_4 та спричиненими потерпілій ОСОБА_8 тяжкими тілесними ушкодженнями, які є небезпечними для життя в момент заподіяння та внаслідок яких настала її смерть, наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, якщо воно спричинило смерть потерпілого, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

За змістом ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вплив призначеного покарання на виправлення обвинуваченого та умови життя його сім`ї.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, оскільки санкція зазначеної норми передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, також є тяжким злочином, оскільки санкція зазначеної норми передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою повторно, а обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 2 ст. 121 КК України, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

При визначенні виду та строку покарання суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судимий, є громадянином України, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, проходив військову службу за призовом під час мобілізації у Збройних Силах України, на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, мав військове звання молодшого сержанта та займав посаду командира 2-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 2-го батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 .

Суд також враховує повне визнання ОСОБА_4 своєї вини, його ставлення до пред`явленого обвинувачення та те, що він не оспорював фактичних обставин кримінального провадження.

Разом із тим, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, тривалість самовільного перебування поза місцем проходження військової служби, неодноразовість порушення встановленого порядку проходження військової служби, а також особливо тяжкі наслідки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме смерть потерпілої ОСОБА_8 .

З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливі лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Визначаючи строк покарання, суд виходить із меж санкцій ч. 5 ст. 407 та ч. 2 ст. 121 КК України, характеру вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, наявності обставини, що обтяжує покарання, повного визнання вини та інших встановлених судом обставин.

За ч. 5 ст. 407 КК України суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

За ч. 2 ст. 121 КК України суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, або повного чи часткового складання призначених покарань.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кожного із вчинених кримінальних правопорушень, їх характер та наслідки, суд вважає за необхідне визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, призначеного за ч. 5 ст. 407 КК України, більш суворим покаранням у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, призначеним за ч. 2 ст. 121 КК України.

Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень слід визначити у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України, суд виходить із характеру та ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставин їх вчинення, наслідків кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також даних про особу обвинуваченого.

З огляду на наведене суд не вбачає достатніх підстав для висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування призначеного покарання, а тому положення ст. 75 КК України до нього не застосовує.

Призначене покарання у виді позбавлення волі, на переконання суду, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що на час ухвалення вироку до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо початку строку відбування призначеного покарання та зарахування строку попереднього ув`язнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 був затриманий 16 червня 2026 року та з цього часу перебуває під вартою. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2026 року йому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 листопада 2026 року включно.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку суд зазначає, зокрема, початок строку відбування покарання, а також вирішує питання щодо запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

З огляду на наведене, початок строку відбування призначеного ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі слід визначити з дня набрання вироком законної сили.

Водночас строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 16 червня 2026 року до дня набрання вироком законної сили включно підлягає зарахуванню у строк призначеного покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Таким чином, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід визначити з дня набрання вироком законної сили, а строк попереднього ув`язнення з 16 червня 2026 року до дня набрання вироком законної сили включно - зарахувати у строк призначеного покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2026 року у справі № 345/3588/26 накладено арешт на одяг ОСОБА_8 , а саме: кофту бавовняно-синтетичну білого кольору, бюстгальтер синтетичний чорного кольору у малюнок «горошин» білого кольору, штани спортивні бавовняні чорного кольору, а також на одяг та взуття ОСОБА_4 , а саме: кросівки камуфляжного кольору із надписом «Vico», штани камуфляжні марки М-ТАС та светр із капюшоном чорного кольору.

Враховуючи, що кримінальне провадження розглянуто судом по суті та щодо речових доказів вирішено питання відповідно до вимог ст. 100 КПК України, подальше застосування арешту майна, накладеного ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2026 року, необхідності не має, у зв`язку з чим такий арешт підлягає скасуванню.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, становлять: за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109-26/10107-Д від 20.07.2026 - 4 813,60 грн.; за проведення судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/109-26/9861-ТР від 28.07.2026 - 6 739,04 грн.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Загальна сума процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів, становить 11 552,64 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 70, 72 КК України, ст.ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 121 КК України.

За ч. 5 ст. 407 КК України призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 121 КК України призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семи) років 6 (шісти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семи) років 6 (шісти) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 16 червня 2026 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, у розмірі 11 552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 64 копійки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2026 року у справі № 345/3588/26, на одяг ОСОБА_8 , а саме: кофту бавовняно-синтетичну білого кольору, бюстгальтер синтетичний чорного кольору у малюнок «горошин» білого кольору, штани спортивні бавовняні чорного кольору, а також на одяг та взуття ОСОБА_4 , а саме: кросівки камуфляжного кольору із надписом «Vico», штани камуфляжні марки М-ТАС та светр із капюшоном чорного кольору.

Речові докази:

-одяг ОСОБА_8 , а саме: кофта бавовняно-синтетична білого кольору, яка просочена речовиною темно-червоного кольору в ділянці лівого рукава, бюстгальтер синтетичний чорного кольору у малюнок «горошин» білого кольору, штани спортивні бавовняні чорного кольору, які поміщено в поліетиленовий пакет чорного кольору, горловину якого обв`язано ниткою та опечатано биркою із роз`яснювальними написами, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_8 ;

-зрізи з нігтів обох рук трупа ОСОБА_8 , які поміщено в два паперові згортки та упаковано в два паперові конверти НПУ із роз`яснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-дактилокарту трупа ОСОБА_8 , яку упаковано в спецпакет НПУ № PSP 2190830, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-кросівки камуфляжного кольору із надписом «Vico», які поміщено в спецпакет НПУ № WAR 1602602, - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 ;

-штани камуфляжні марки M-TAC, светр із капюшоном чорного кольору, які поміщено в спецпакет НПУ № NPU 6189065, - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 ;

-слід руки, який відкопійовано на відрізок прозорої липкої стрічки, наклеєно на відрізок паперу та упаковано в паперовий конверт з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-слід взуття, який відкопійовано на відрізок чорної дактилоплівки та упаковано в спецпакет НПУ № PSP 2190834, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-змиви з правої та лівої рук трупа ОСОБА_8 , які поміщено в два паперові згортки та упаковано в два паперові конверти з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-змив речовини бурого кольору, схожої на кров, який поміщено в паперовий згорток та опечатано в паперовий конверт з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-вирізку з частини наволочки ковдри із нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров, яку упаковано в паперовий конверт з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-зразки букального епітелію ОСОБА_4 , які поміщено в два паперові згортки та опечатано в паперовий конверт з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-зразки слідів рук ОСОБА_4 , які відкопійовано на дактилокарту та поміщено в паперовий конверт з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-змиви з правої та лівої рук ОСОБА_4 , які поміщено в два паперові згортки та упаковано в два паперові конверти з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-зразки слідів рук свідка ОСОБА_6 , які відкопійовано на дактилокарту та поміщено в паперовий конверт з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;

-зразки крові ОСОБА_4 , які поміщено в два паперові згортки та упаковано в паперовий конверт з пояснювальними написами, - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.

Роз`яснити потерпілій, що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий: