Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №207/7784/25 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 207/7784/25

№ провадження 2/196/1187/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал",

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Царичанського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю із Південного районного суду міста Кам`янського надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06.08.2024 р. між ТОВ "Слон Кредит" і ОСОБА_1 укладено договір № 1756106 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Сума кредиту складає 12000.00 грн., строк кредиту 349 днів - з 06.08.2024 р. по 22.07.2025 р., періодичність платежів зі сплати процентів кожні 2 днів.

ТОВ "Слон Кредит" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 12000.00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "Е383".

27.06.2025 р. ТОВ "Слон Кредит" уклало договір факторингу №27062025 та відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна"право вимоги, в тому числі й до ОСОБА_1 , яка становить 76500 грн., що складається із тіла кредиту – 12000.00 грн., заборгованості за відсотками – 58500.00 грн., штрафних санкцій 6000.00 грн.

Відповідно до умов договору, строк дії Договору № 1756106 від 06.08.2024 р. відповідно до п.1.4 - становить 349 днів з 06.08.2024 р. по 22.07.2025 р.

Станом на дату укладання договору факторингу №27062025 27.06.2025 р., строк дії Договору № 1756106 від 06.08.2024 р. не закінчився. Тому в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" у період з 28.06.2025 р. по 22.07.2025 р. (25 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 4500.00 грн., а саме 12000 грн. * 1.5% = 180 грн.* 25 календарних днів = 4 500.00 грн. Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 81000 грн., з яких: 12000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 58500.00 грн. - заборгованість за відсотками; також відсотки за 25 календарних днів – 4 500.00 грн., штрафні санкції 6000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 81000 грн., а також витрати на судовий збір у розмірі 2422.40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000.00 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін ( а.с.88-89).

Заочним рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"заборгованість за кредитним договором № 1756106 від 06.08.2024 р. в розмірі 75000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2242.90грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 79 249.90 грн. (сімдесят дев`ять тисяч двісті сорок дев`ять грн. 90 коп.). У задоволенні інших позовних вимог – відмовлено (а.с.123-127).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28.08.2026 р. виправлено описку в резолютивній частині рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2026 року у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та викладено абзац другий резолютивної частині рішення в такій редакції: "Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"заборгованість за кредитним договором № 1756106 від 06.08.2024 р. в розмірі 75000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2242.90грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 79 242.90 грн. (сімдесят дев`ять тисяч двісті сорок дві грн. 90 коп.) (а.с.164).

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду по цивільній справі № 207/7784/25 ( а.с.132-133).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було задоволено, заочне рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2026 року скасовано, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с.165-166).

Відповідач ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення посилається на ту обставину, що він являється військовослужбовцем Збройних Сил України, на час розгляду справи проходив лікування в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова, просив врахувати його проходження військової служби (а.с.174-175).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с.174).

Представник позивача - ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с.169).

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 серпня 2024 року між ТОВ "Слон Кредит" і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 1756106 про надання коштів споживчого кредиту /далі – Договір/ у формі електронного документу, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "Е383" (а.с.21-25).

Згідно п.п. 1.3-1.6 вказаного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 12000 грн., строк кредиту - 350 днів, періодичність платежів кожні 25 днів, стандартна процентна ставка 1.50%, знижена процентна ставка 0,825%.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Пунктом 9.6 договору передбачено, що він вважається укладеним шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, на підставі довідки ТОВ "Пейтек" від 02.07.2025 р. №20250702-1480 повідомлено, що згідно договору на переказ коштів №06062022-1 від 06.06.2022 р. перераховано кошти на платіжну картку клієнта 06.08.2024 р. на суму 12000.00 грн., маска картки НОМЕР_1 (а.с.26).

Відповідно до розрахунку заборгованості до договору № 1756106 від 06.08.2024 р., заборгованість відповідача становить 76500 грн., з яких сума кредиту - 12000.00 грн., сума процентів за користування кредитом – 58500.00 грн., штрафні санкції - 6000.00 грн. (а.с.27).

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

27.06.2025 р. між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", укладено договір факторингу №27062025, згідно з п.1.2 даного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників (Додаток №3) (а.с.29-32).

Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27062025 від 27.06.2025 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (а.с. 37-зворот).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 27.06.2025 р., ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 76500 грн. (а.с.39-40).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір № 1756106 від 06.08.2024 р., був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Слон Кредит», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що прийняв в повному обсязі умови цього договору та зобов`язався виконувати умови.

Позовні вимоги за кредитним договором № 1756106 від 06.08.2024 р. у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 12000.00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо правомірності нарахування позивачем процентів в розмірі 58500 грн., суд доходить такого.

Матеріалами справи встановлено, що кредитний договір №1756106 укладений між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем 06.08.2024 р. строком на 350 днів, із стандартною процентною ставкою 1,5% (а.с.21-25).

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Тобто, відповідно до положень ч.7 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону № 3498-IX продовження строку користування кредитом може здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору.

Так, відповідно до ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Виходячи з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

При цьому, згідно п. 4, надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу (п. 3 - це банки), та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, починаючи з 25.12.2023 р. (наступний день після набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не міг перевищувати 1 %.

При цьому, позивач, як надавач фінансових послуг, був зобов`язаний привести свою діяльність у відповідність до вищевказаних змін.

У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто, починаючи з 25 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, Перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами Прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Починаючи з 25.12.2023 р. протягом перших 120 днів щоденний розмір відсотків за кредитом не міг бути більшим за 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5%, а у подальшому не міг бути більшим за 1 % за відсутності домовленості сторін про ще менший розмір відсотків.

Матеріалами справи встановлено, що кредитний договір №1756106 від 06.08.2024 р. укладений між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем 06.08.2024 р. строком на 350 днів із стандартною та денною процентною ставкою 1.50%.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Таким чином, визначена в кредитному договорі процентна ставка за період з 06.08.2024 р. (дата укладення договору) до 20.08.2024 р. (15 календарних днів) узгоджується з нормами діючого на той час законодавства, а тому розмір заборгованості за цей період складає 2700 грн./12000 грн. тіло кредиту х 1.5% = 180 грн. в день, 180 грн. х 15 днів = 2700 грн.

Процентна ставка за кредитним договором №1756106 від 06.08.2024 р. за період з 21.08.2024 р. по 27.06.2025 р. (311 днів) згідно з нормами діючого на той час законодавства повинна становити 1%, а тому розмір заборгованості за цей період складає: 12000 грн. х 1% = 120 грн. в день, 120 грн. х 311 днів = 37320 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення нарахованих відсотків за 25 календарних днів в розмірі 4500 грн. за кредитним договором № 1756106 від 06.08.2024 р., суд зазначає таке.

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу №27062025 від 27.06.2025 р. (а.с.29-32) фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнта грошові кошти за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п.1.4 Договору № 1756106 від 06.08.2024 р. про надання коштів споживчого кредиту строк кредиту 350 днів: з 06.08.2024 р. по 22.07.2025 р. (а.с.21-25).

Станом на дату укладання договору факторингу 27.06.2026 р. №27062025, строк дії Договору № 1756106 від 06.08.2024 р. не закінчився. Тому в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" у період з 28.06.2025 р. по 22.07.2025 р. (25 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 4500.00 грн., а саме 12000.00 грн. * 1.5% = 180 грн.* 25 календарних днів = 4500.00 грн.

Процентна ставка за кредитним договором №1756106 від 06.08.2024 р. за період з 28.06.2025 р. по 22.07.2025 р. (25 днів) згідно з нормами діючого на той час законодавства повинна становити 1%, а тому розмір заборгованості за цей період складає: 12000 грн. х1%= 120 грн. в день, 120 грн. х 25 днів = 3000 грн.

Загальна сума заборгованості за відсотками за кредитним договором №1756106 від 06.08.2024 р. становить 43020 грн: 2700 грн. + 37320 грн. + 3000 грн. = 43020 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у клопотанні про долучення доказів до матеріалів справи просить врахувати факт проходження його військової служби (а.с.174-175).

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.12.2024 р. №359, на виконання вимог розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 24.04.2024 р. №5910/дск щодо організації комплектування посад рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, військовослужбовцями за контрактом, з 18 грудня 2024 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 (а.с.178).

Згідно довідки в/ч НОМЕР_3 від 09.07.2026 р. №1665/15856/15, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 (а.с.176).

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_3 від 19.07.2026 р. №1665/16540, молодший сержант ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (а.с.179).

Відповідно до п.п. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно з частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час укладення сторонами кредитного договору) Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію п.п. 3 п. 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року.

За змістом ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

У ч. 4 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.

Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Відповідно до п. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у п. 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Разом з цим, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц.

Крім того, указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Тобто, період перебування ОСОБА_1 в Збройних Силах України, а саме із 18.12.2024 р. не включається до періоду розрахунку відсотків за кредитним договором №1756106 від 06.08.2024 р.з 18.12.2024 р. по 22.07.2025 р., оскільки він з 18.12.2024 р. має статус військовослужбовця та на нього поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто, у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів та штрафних санкцій за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1756106 від 06.08.2024 р. вбачається, що відповідач має заборгованість по відсотках за період з 06.08.2024 р. по 27.06.2025 р. в розмірі 58500.00 грн. (а.с.27).

Визначена в кредитному договорі процентна ставка за період з 06.08.2024 р. (дата укладення договору) до 20.08.2024 р. (15 календарних днів) узгоджується з нормами діючого на той час законодавства та становить 2700 грн.

Процентна ставка за кредитним договором №1756106 від 06.08.2024 р. за період з 21.08.2024 р. по 17.12.2024 р. (119 днів) згідно з нормами діючого на той час законодавства повинна становити 1%, а тому розмір заборгованості за цей період складає: 12000 грн. х 1% = 120 грн. в день, 120 грн. х 119 днів = 14280 грн.

Тому загальна сума заборгованості за відсотками за кредитним договором №1756106 від 06.08.2024 р. за період із 06.08.2024 р. по 17.12.2024 р. становить 16 980 грн. /2700 грн. + 14280 грн./ та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення штрафу за кредитним договором № 1756106 від 06.08.2024 р. в розмірі 6000.00 грн., суд зазначає таке.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Відповідно до п.6.4 кредитного договору № 1756106 від 06.08.2024 р. у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 600.00 грн. на 4 день такого невиконання, у розмірі 120.00 грн. починаючи з 5 дня за кожен день невиконання або неналежного виконання (а.с.21-25).

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і штрафні санкції в розмірі 6000.00 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд зазначив щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Тому позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за штрафом в розмірі 6000 грн. задоволенню не підлягають.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає таке.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитному договорі № 1756106 від 06.08.2024 р. і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.53) підтверджує, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Право вимоги за кредитним договором № 1756106 від 06.08.2024 р. перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

У зв`язку із чим суд вважає, що позов ТОВ «ФК "Фінтраст Капітал" підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Фінтраст Капітал" заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором №1756106 від 06.08.2024 р., що становить загальну суму 28 980 грн., яка складається з тіла кредиту 12000 грн., суми заборгованості за відсотками 16980 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000.00 грн. надано договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правової допомоги (а.с.42-43); заявка №12864 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 р. (а.с.45-46); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 адвоката Столітнього М.М. (а.с.47); ордер на надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" серії АІ №2051759 (а.с.44).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 10 000 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №7482 від 19.11.2025 р. про сплату судового збору загальною сумою 2 422.40 грн. (а.с. 1). Враховуючи те, що задоволено 35.78 % позовних вимог (28980 грн. від 81000 грн. складає 35.78 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 866.73 грн. (2 422.40 грн. х 35.78 % : 100).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"заборгованість за кредитним договором № 1756106 від 06.08.2024 р. в розмірі 28980.00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 866.73грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 31 846.73 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот сорок шість грн. 73 коп.).

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"(місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.П. Бабічева