Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №185/7257/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/7257/26

Провадження № 1-кп/185/1394/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в залі в м.Павлоград Дніпропетровської області кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12026046370000131 від 30 квітня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Павлограда Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, вдови, працюючої ФОП, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

29.04.2026 року о 18.05 годині за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Ганни Світличної, навпроти буд.71, - між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 відбувся словесний конфлікт на ґрунті дорожньо-транспортної пригоди. В ході словесного конфлікту у обвинуваченої ОСОБА_3 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 . Далі, обвинувачена ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , стоячи навпроти неї, силою, обома руками штовхнула останню в область грудної клітини, від чого потерпіла ОСОБА_5 відчула різкий біль та не втримала рівновагу, похитнувшись назад. Продовжуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, обвинувачена ОСОБА_3 підійшла впритул до потерпілої ОСОБА_5 , яка в свою чергу тримала свій мобільний телефон в правій руці та намагалась фіксувати протиправні дії обвинуваченої ОСОБА_3 на відеозапис, та своєю правою рукою з силою схопила за праву руку потерпілу ОСОБА_5 , з силою стиснула вказану руку потерпілої, вп`явшись нігтьовими пластинами в пальці руки потерпілої ОСОБА_5 , спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді забійних ран на 4 пальці правої кисті на кінцевій фаланзі по тильній поверхні, садна на середній фаланзі 2 пальця правої кисті по тильній поверхні; крововиливів на 3 пальці правої кисті під нігтьовою пластиною, які як в сукупності так і окремо за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала частково, суду повідомила, що 29 квітня 2026 року вона рухалась на власному автомобілі по вул.Харківська м.Павлограда, включила правий показник повороту, здійснила поворот і одразу повернула направо для парковки. Ймовірно показник повороту автоматично виключився при здійснені маневру повороту з вулиці. Поруч зупинився автомобіль з потерпілою, яка тримала на руках дитину. Водійка почала сигналити. Потім потерпіла вийшла з транспортного засобу та почала лаятись на неї нецензурною лайкою. Особисто з потерпілою вона до цих подій не була знайома, але в обличчя вона її знає. Вона сиділа в автомобілі та чекала. Потім вона вийшла з автомобіля, а ОСОБА_5 підійшла до неї впритул. Вона відштовхнула потерпілу, в цей момент в неї випав телефон. Вона підняла свій мобільний телефон та підійшла до потерпілої, щоб вибити мобільний телефон з рук ОСОБА_5 . Потерпіла говорила, що вона знімає її на камеру. Не виключає, що, коли вона схопила за руку потерпілу, могла нанести останній тілесні ушкодження на руці. Будь-яких тілесних ушкоджень на спині потерпілій не наносила.

Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що вона 29 квітня 2026 року рухалась на автомобілі за транспортним засобом обвинуваченої, яка без показника повороту здійснила маневр, змусивши її різко загальмувати. В салоні її авто була дитина. Вона вийшла з автомобіля, щоб обійти транспортний засіб, прибрати речі та іграшки, які після різкого гальмування розлетілись по салону. В неї склалось враження, що обвинувачена ображена на неї чи тримає зло. Вона лише зробила зауваження обвинуваченій. ОСОБА_3 підійшла до неї впритул, була агресивна та штовхнула її. Вона відчула біль, взяла в праву руку мобільний телефон для того, щоб зафіксувати протиправні дії обвинуваченої. ОСОБА_3 схопила своєю лівою рукою з силою за її руку з мобільним телефоном, стискаючи її, а вона в свою чергу, побоюючись за мобільний телефон, завела руку за тулуб. Обвинувачена начебто її обхопила, намагаючись вирвати в неї телефон. Вона вирвалась та почала відходити від ОСОБА_3 . Ймовірно у обвинуваченої випав мобільний телефон, і вона це помітила, відійшла. Вона повернулась до машини та дитини. В салоні автомобіля вона побачила кровотечу з пальця. Кров була на шльопанцях, руках. В неї була пошкоджена фаланга пальця, розрізана. Вона сфотографувала спричинені тілесні ушкодження. Після вона поїхала до лікарні, де лікарі зафіксували тілесні ушкодження. Наполягає на задоволені позову за той стрес та образи, тілесні ушкодження, які спричинила їй обвинувачена. Через декілька днів вона надасть суду розрахунок витрат на правову допомогу.

Крім наведених показань обвинуваченої, потерпілої судом були досліджені наступні письмові докази та прийняті процесуальні рішення.

Рапорти помічника чергового Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 29.04.2026 року, відповідно до яких

- 29.04.2026 року о 18:07 годині зі служби «102» надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_5 про те, що по вул.Ганни Світличної м.Павлограда авто проїхало без повороту, заявниця зробила зауваження. Водійка ОСОБА_3 вийшла з автомобіля та побила заявницю, спричинила тілесні ушкодження, з якими вона самостійно звернеться до лікарні;

- 29.04.2026 року о 19:47 годині зі служби «102» надійшло повідомлення від представника лікарні про звернення до медичної установи гр. ОСОБА_5 після побиття.

Довідка з КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР» №4449 та її копія, згідно з якою до медичної установи 29.04.2026 року о 19:15 годині звернулась потерпіла ОСОБА_5 після побиття ОСОБА_3 о 17:00 годині по вул.Г. Світличної.

Заява потерпілої ОСОБА_5 від 05.05.2026 року, відповідно до якої потерпіла добровільно надає поліцейським фотографії її тілесних пошкоджень на правій руці, які були спричинені 29.04.2026 року.

Фотографія з ушкодженням четвертого пальця у вигляді забійної рани.

Постанова дізнавача від 05.05.2026 року, якою фотографію тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою ОСОБА_5 29.04.2026 року, визнано речовим доказом та передано на зберігання до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Протокол зняття показань технічних засобів, що мають функції відеозапису від 04.05.2026 року, згідно з яким дізнавачем був отриманий відеозапис, що перебував у володіння Павлоградської міської ради, зроблений технічним засобом за адресою: м.Павлоград, вул.Ганни Світличної, поблизу будинку 71 - у період часу з 18:00 години по 19:00 годину 29.04.2026 року.

Протокол огляду відеозаписів від 04.05.2026 року, відповідно до якого дізнавачем за участі потерпілої ОСОБА_5 був оглянутий відеозапис з камери міського відеоспостереження за 29.04.2026 у проміжок часу з 18:00 години по 19:00 годину за адресою: м.Павлоград, вул. Ганни Світличної, поблизу буд.71.

При відтворенні файлу під назвою 10.3_chl3_20260429180005_20260429190005 в верхній частині відеозапису відображається дата та час 29-04-2026 18:00:05. В нижній частини відображається назва Світличної-Харківська.

О 18:05:38 на відеозаписі з`являються автомобіль червоного кольору, за ним прямує автомобіль чорного кольору, які прямують по вулиці Харківський та о 18:05:42 повертають на вулицю Ганни Світличної.

О 18:05:47 автомобіль червоного кольору повертає у провулок між будинками 71 та 50 та, повернувши, стає на стоянку. Автомобіль чорного кольору, який їхав позаду, зупиняється, чекає завершення маневру та проїжджає уперед, зупиняється паралельно червоному автомобілю.

О 18:06:16 двері автомобіля чорного кольору відчиняються, зі сторони водія з авто виходить жінка з волоссям чорного кольору, одягнута у кофту світлого кольору, штани синього кольору та світлого кольору взуття (надалі особа 1). Особа 1 виходить з автомобіля, обходить автомобіль позаду та йде до автомобіля червоного кольору.

О 18:06:22 двері автомобіля червоного кольору відчиняються, зі сторони водія з них виходить жінка зі світлим кольором волосся, одягнута в одяг темного кольору (надалі особа 2).

Особа 2 підходить до особи 1 та о 18:06:25 штовхає у особу 1 обома руками у плечі. Після чого особа 1 по інерції відходить задом до свого автомобіля та зупиняється біля нього. У особи 2 на землю падає предмет чорного кольору, остання підіймає його та підходить до особи 1, після чого, тримаючи предмет у правій руці, лівою рукою хапається за праву руку особи 1.

Особа 1 витягує свою праву руку, у якій знаходиться предмет світлого кольору, та щось каже особі 2.

О 18:06:32 особа 2 розвертається та прямує у сторону свого автомобіля червоного кольору, зачиняє його та о 18:06:44 заходить за будинок, зникаючи з поля зору камери. О 18:07:49 остання повертається до автомобіля та сідає за кермо.

Особа 1 о 18:06:45 сідає до свого автомобіля темного кольору. О 18:07:07 автомобіль рушає вперед по вул. Г. Світличної та о 18:07:17 зникає з поля зору камери. О 18:07:49 автомобіль темного кольору повертається у поле зору камери, прямує до провулку між будинками 50 та 71, повертає та зупиняється позаду автомобіля червоного кольору. О 18:08:00 до автомобілю підходить чоловік, одягнутий у одяг темного кольору, після чого розвертається та прямує до автомобіля червоного кольору, о 18:08:09 останній сідає на переднє сидіння авто зі сторони пасажира. О 18:08:23 автомобіль червоного кольору рушає зі стоянки на вулицю Ганни Світличної, після чого повертає у сторону вул.Успенської та о 18:08:32 покидає поле зору відеокамери. Автомобіль темного кольору також виїжджає на вул. Ганни Світличної та їде в сторону вул.Успенської, покидаючи о 18:08:39 поле зору камер.

Під час проведення огляду потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що на відеозаписі впізнає себе та підтверджує, що 29.04.2026 року приблизно о 18:00 годині поверталася додому на автомобілі Хюндай чорного кольору, попереду її авто їхав автомобіль Мазда СХ-5 червоного кольору. 0 18:05:38 вона повернула за автомобілем Мазда з вул. Харківська на вул. Ганни Світличної та продовжила рух. О 18:05:47 автомобіль червоного кольору повертає у провулок між будинками 71 та 50, не вмикаючи показник повороту, тим самим викликавши небезпечну для неї дорожню подію. Потерпіла підтверджую, що далі вона проїхала поворот та зупинилася паралельно червоному автомобілю Мазда. Зупинившись, вона вийшла з автомобіля та попрямувала до водія червоного автомобіля Мазда, їй назустріч вийшов водій автомобіля Мазда, вона впізнала у ньому раніше їй знайому жінку ОСОБА_3 . Підійшовши до неї впритул, ОСОБА_6 різко з силою обома руками штовхнула її у зону грудної клітини, спричинивши різкий біль та відштовхнувши її до свого автомобіля.

Також потерпіла зазначає, що в цей час вона тримала у правій руці мобільний телефон та, побачивши, що ОСОБА_6 знаходиться у агресивному та збудженому стані, підняла руку з телефоном на рівень грудної клітини та повідомила ОСОБА_3 , що буде знімати подію на мобільний телефон. Після чого ОСОБА_6 різко підійшла та лівою рукою з силою вхопила її за пальці та кисть правої руки, стиснула їх. Відчувши різкий біль, вона прибрала праву руку, потягнувши її на себе. Потерпіла ОСОБА_5 зазначає, що після того, як прибрала руку, перебуваючи у стані афекту, вона сіла у свій автомобіль і, лише перебуваючи у середині, помітила кров на руці. Надалі вона розвернула автомобіль та припаркувала його позаду автомобіля Мазда, попередила співмешканця ОСОБА_6 , який йшов до автомобіля, залишитися на місці й зачекати працівників поліції. Останній її проігнорував, сів до авто ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_6 покинули місце події.

Висновок експерта №232 від 05.05.2026 року, відповідно до якого була проведена судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_5 . Згідно наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду у потерпілої ОСОБА_5 експертом виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійних ран на 4 пальці правої кисті на кінцевій фаланзі по тильній поверхні, на основній фаланзі 3 пальця лівої кисті; гематоми в області спини справа; садна на середній фаланзі 2 пальця правої кисті по тильній поверхні; крововиливів на 3 пальці правої кисті під нігтьовою пластиною, на 3 пальці лівої кисті під нігтьовою пластиною. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Всі виявлені тілесні ушкодження, як в сукупності так і окремо, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер, кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, малоймовірне їх спричинення при падінні з висоти власного зросту, потерпілій ОСОБА_5 було спричинено не менше п`яти травмуючих дій тупого твердого предмету (предметів). Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, вони могли утворитися при обставинах та в час, вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 29.04.2026 р.

Протокол проведення слідчого експерименту від 05.05.2026 року, згідно з яким за участі потерпілої ОСОБА_5 було проведено слідчий експеримент, під час якого потерпіла відтворила обставини інкримінованого обвинуваченій кримінального проступку та показала, що 29.04.2026 року вона пересувалась на своєму автомобілі по вул.Ганни Світличної, попереду її авто їхав автомобіль Мазда СХ-5 червоного кольору. В якійсь момент автомобіль Мазда зупиняється та без показника повороту повертає в правий бік. У неї від різкої зупинки почала кричати дитина. Після чого вона вийшла з автомобіля та підійшла до автомобіля Мазда, де за кермом побачила раніше знайому жінку ОСОБА_3 . Вона зробила зауваження. Після чого ОСОБА_6 різко підійшла до неї впритул, різко з силою обома руками штовхнула в область грудної клітини, від чого вона відчула біль, втратила рівновагу та відійшла назад до свого автомобіля. Злякавшись за себе, вона дістала телефон та, тримаючи його у руці, повідомила ОСОБА_6 , що буде знімати її протиправні дії на відео. ОСОБА_3 підбігла до неї, схопила її за кисті та за пальці правої руки своєю лівою рукою, стиснувши руку нігтями. Відчувши різкий біль у правій руці, вона прибирала руку. ОСОБА_3 , зрозумівши, що мобільний телефон залишився у неї, розвернулась та пішла. Вона сіла у свій автомобіль, зачинилась та помітила, що з пальця правої руки тече кров. Вона викликала поліцію та перегородила дорогу для авто Ганни. Проте ОСОБА_3 разом зі своїм співмешканцем поїхали з місця кримінального правопорушення.

Протокол проведення слідчого експерименту від 09.05.2026 року, відповідно до якого обвинувачена ОСОБА_3 відтворила обставини інкримінованого їй кримінального проступку та пояснила, що 29.04.2026 року о 18.00 годині вона повертала на своєму авто з вул.Харківська на вул. Ганни Світличної. Їдучи по вул. Ганни Світличної виникла потреба повернути праворуч. Вона здійснила маневр, не включивши показник повороту, та зупинилась. З її автомобілем порівнялось інше авто та почало сигналити. Вона вийшла з транспортного засобу та побачила, що водій Хюндай також вийшла з автомобіля. Це була ОСОБА_8 , яка підійшла близько до неї, порушивши особисті кордони. Вона відштовхнула ОСОБА_9 від себе обома руками, щоб остання відійшла. Надалі потерпіла повідомила, що буде знімати на мобільний телефон та, тримаючи мобільний телефон в правій руці, направила камеру на неї. Вона підійшла до потерпілої та правою рукою намагалась закрити камеру телефону, ОСОБА_9 прибрала руку за спину. Знову дістала телефон та направила телефон в її бік. Вона вдруге долонею намагалась закрити камеру та потерпіла вдруге прибрала телефон собі за спину. Після чого вона розвернулась та пішла.

Висновок експерта №244-Д від 06.05.2026 року, згідно з яким була проведена додаткова судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_5 . Експерт зазначив, що на наданому відеозаписі проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_5 на статисті показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у потерпілої частково могли утворитись, як вказує потерпіла при проведені слідчого експерименту від 05.05.2026 року. Потерпіла не вказала механізм спричинення тілесних ушкоджень в області лівої кисті.

Суд, проаналізувавши покази обвинуваченої ОСОБА_3 про її ймовірну причетність до спричинення умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій в судовому засіданні, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується їй, з показаннями потерпілої, а також з дослідженими письмовими доказами, протоколами слідчих дій, висновками експертів, які повністю викривають обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, - робить висновок про те, що наведені судом докази, окрім показань обвинуваченої, мають характер логічних, послідовних та об`єктивних, тому і покладені в основу вироку. Зазначені докази винуватості обвинуваченої є таким, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Так, показання обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що ніяких умисних тілесних ушкоджень вона потерпілій ОСОБА_5 29.04.2026 року не наносила, а лише захищалась від протиправних дій потерпілої, - були спростовані в суді дослідженими доказами.

Потерпіла ОСОБА_5 суду повідомила, що між нею та обвинуваченою стався словесний конфлікт із-за порушення правил дорожнього руху обвинуваченою. Вона лише зробила зауваження обвинуваченій, ніяких протиправних дій стосовно ОСОБА_3 вона не вчиняла, а обвинувачена, намагаючись забрати в неї її мобільний телефон, спричинила легкі тілесні ушкодження на правій руці.

Дані обставини були підтверджені відеозаписом з камери вуличного спостереження, довідкою з лікарні після звернення потерпілої, висновками експерта за наслідками проведення судово-медичних експертиз, протоколом слідчого експерименту за участі потерпілої.

Вказані та досліджені докази спростували показання обвинуваченої про те, що встановлені легкі тілесні ушкодження у потерпілої утворились в результаті її неумисних дій.

Також не знайшли свого підтвердження показання обвинуваченої щодо її дій в стані необхідної оборони, виходячи з наступного. Враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про необхідну оборону» №1 від 26.04.2002 року, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Згідно з показаннями потерпілої, саме обвинувачена в ході словесної перепалки з потерпілою спочатку штовхнула, а потім з силою схопила останню за руку та стала здавлювати. До цього потерпіла лише словесно з`ясовувала стосунки з обвинуваченою. Ніяких ударів обвинуваченій, інших фізичних протиправних дій або їх намірів, що посягають на охоронювані законом права та інтереси обвинуваченої, - потерпіла ОСОБА_5 не вчиняла. Виходячи з встановлених обставин, саме потерпіла після вказаних дій обвинуваченої перебувала в стані необхідної оборони.

У зв`язку з викладеним, покази потерпілої, протоколи слідчих дій та висновки експертів покладені в основу вироку, а вказані показання обвинуваченої суд розцінює способом захисту останньої від висунутого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення та намаганням ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне.

При призначенні покарання обвинуваченій, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії кримінальних проступків, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває.

Обставини, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

Обставини, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, думки потерпілої щодо ймовірного несуворого покарання для обвинуваченої, даних про особу обвинуваченої, яка не судима, працює, відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді штрафу, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

В межах кримінального провадження потерпілою заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, в розмірі 50000 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог представником ОСОБА_5 зазначено, що вона визнана потерпілою в даному кримінальному провадженні. В результаті скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченою ОСОБА_3 29.04.2026 року потерпілій були спричинені тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Наявність моральної шкоди представником потерпілої обґрунтована тим, що після отримання тілесних ушкоджень потерпіла зазнала психічний та моральний біль, хворобливі відчуття, а також страждання у зв`язку з втратою працездатності. Зміна способу життя вимагала від потерпілої додаткових зусиль для організації свого життя. Вона отримала психологічну травму, через яку відчувала переживання, страх, тривогу емоційну напругу, а отже як наслідок беззаперечно настали зміни у її життєвих зв`язках. Моральна шкода оцінена в розмірі 50000.00 гривень.

Крім того, витрати на правничу допомогу складають орієнтовно 8000 гривень.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши заявлені позовні вимоги встановив наступне.

У відповідності вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка їх спричинила у разі її винуватості.

Відповідно п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» у пункті 9 орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого.

Враховуючи конкретні обставини провадження, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_5 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень від дій обвинуваченої ОСОБА_3 , а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 , як винної особи, моральну шкоду в сумі 10000.00 гривень на користь потерпілої.

Стаття 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ст.120 КПК України до процесуальних витрат законодавцем віднесені витрати на правову допомогу.

Згідно з положеннями статей 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за результатом розгляду справи, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та встановлюється на підставі наступних доказів: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; детального опису витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

До позовної заяви представником потерпілої наданий лише ордер та свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, інших документів, зокрема доказів вартості робіт їх сплати потерпілою, суду не надано, тому вказані витрати не підлягають стягненню з обвинуваченої на користь потерпілої, оскільки недоведені документально.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 615 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: фотографію тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою ОСОБА_5 29.04.2026 року, що передана на зберігання до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили знищити.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті кримінального правопорушення, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 завдану в результаті кримінального правопорушення моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1