Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №183/6046/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6046/26

№ 3/183/2157/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., розглянувши матеріали у справі про адміністративнеправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що надійшли з УПП в Дніпропетровській області, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

05.05.2026 року о 23.23 годині м. Самар, вулиця гідності, 41, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «LAND ROVER RANG ROVER», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія за допомогою технічного приладу Alcotest Drager, результат огляду 1.76%0, тест № 3418 від 05.05.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в суд не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином, крім того, останній достовірно знав, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлений до суду, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не надав, тому на підставі ст. 268 КУпАП суддя вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши всі обставини справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 підтверджується у повному обсязі долученими до протоколу матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 658212 від 05.05.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- тестуванням ОСОБА_1 на алкоголь за технічного приладу Alcotest Drager, результат огляду 1.76%0, тест № 3418 від 05.05.2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager, результат огляду 1.76%0, тест № 3418 від 05.05.2026 року;

-диском з відео файлами до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.05.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, суддя прийшла до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Водій ОСОБА_1 , в порушення вищезазначених вимог чинного законодавства, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан і обставини, які пом`якшують та обтяжують її відповідальність, суддя вважає, що при визначенні виду і розміру стягнення, до

ОСОБА_1 , на підставі ч.2 ст.34 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами, в зв`язку з службовою необхідністю табез конфіскації транспортного засобу, оскільки не встановлено належність даного транспортного засобу.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

При цьому, відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

Розглянувши матеріали справи та керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 401, 130 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17.000,00 гривень на користь держави без позбавленням права керування транспортними засобами табез конфіскації транспортного засобу.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя І.П. Крохмалюк