Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №932/6839/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 932/6839/25

Номер провадження2/205/2055/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Айрапетян А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу №932/6839/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черновська Людмила про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12.06.2025 року звернулася до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовом до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черновська Людмила про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка приходилася їй рідною сестрою.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Чоловік сестри помер і вона проживала з сином, ОСОБА_3 з 2003 року в будинку АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 її син ОСОБА_3 помер.

Після поховання сина, сестра дуже страждала та не могла знаходитися одна в будинку, а тому було прийнято рішення проживати разом у неї.

Наприкінці 2013 року сестра переїхала до неї за адресою її проживання: АДРЕСА_2 і стали проживати однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Займалася лікуванням сестри, супроводжувала до лікарні, купувала необхідні ліки. Весь час сумісного проживання з сестрою підтримували один одну морально, жодного разу не пожалкували щодо прийнятого рішення.

Після смерті сестри, особисто займалася процедурою її поховання.

08.02.2024 року звернулася до нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки відсутні документи підтверджуючі факт постійного проживання спадкоємця радом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного просить встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини однією сім`єю більше п`яти років, за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17.06.2025 року цивільну справу №932/6839/25 передано до Новокодацького районного суду міста Дніпра для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді від 13.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.08.2025 року витребувано докази.

21.10.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позов від представника відповідача А.О.Чудновського.

В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник-адвокат Грищенко І.В. позов підтримали та просили задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача: Дніпровської міської ради Чудновський А.О. в задоволенні позову просив відмовити.

В судове засідання третя особа: нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черновська Людмила не з`явилась. Письмово просила розглядати справу у її відсутність.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального Кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що Шевченківським районним у місті відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внесено відповідний актовий запис №659 від 12.04.2019 року.

Після смерті ОСОБА_2 , 08.02.2024 року нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черновською Л.Г. відкрито спадкову справу №48/2024 за заявою ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 на праві власності належало 5/6 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 12.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б.

ОСОБА_1 08.02.2024 року звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті сестри- ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин доводиться: свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої є: батько- ОСОБА_5 , мати- ОСОБА_6 , свідоцтвом про одруження від 28.06.1975 року, відповідно до якого 28.06.1975 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , архівним витягом з запису про народження №63 ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої є: батько- ОСОБА_5 , мати- ОСОБА_6 , актовим записом про шлюб №310 від 29.06.1957 року, відповідно до якого зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Інші спадкоємці відсутні.

Постановою нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черновської Л.Г. від 04.03.2025 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів підтверджуючих факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем, на час відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 з 2013 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживала разом з сестрою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується: Актом про фактичне проживання особи від 19.12.2025 року, який видано головою правління ОСББ «Данили Нечая, 23» Оленою Савчук та поясненнями свідків, допитаних в судовому засіданні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

В судовому засідання свідки підтвердили факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2013 року до дня смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначили, що сестри мали спільний бюджет та піклувалися однин про одного. У кожного була своя кімната в квартирі. Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 поховала сестру.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18 зазначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.21 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правиила ч.2 ст.3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю зі спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено та доведено позивачкою, що з 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , до дня смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та піклувалися один про одну.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Керуючись ч.2 ст.3 СК України, ст.1264 ЦК України, ст.ст. 76-80, 89, п.5 ч.2 ст.293, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черновська Людмила про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини-задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 з 2013 року по час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили ппісля повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г.Остапенко