Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №202/10063/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/10063/26

Провадження № 3/202/1922/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Логвіненко Т.Г., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії та долучені до нього матеріали, що надійшли з УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР 1 №759351, 30.08.2026 року о 23 годині 35 хвилин в м. Дніпро вул. Березинська, буд. 17, водій ОСОБА_1 будучі особою, відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом постановою Індустріального ВДВС міста Дніпра ВП №53778188, керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 ЗУ Про дорожній рух.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Коптілов Ю.В. просив закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що виконавче провадження №53778188 було закінчено ще 29.01.2019 року у зв`язку з повним виконанням рішення, тобто закінчення виконавчого провадження мало наслідком скасування застосованих виконавцем заходів примусового виконання.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до частини третьої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною нормою необхідним є встановлення та належне доведення сукупності обставин, які утворюють склад адміністративного правопорушення, а саме: факту керування конкретною особою конкретним транспортним засобом у конкретний час та місці; наявності на момент такого керування чинного тимчасового обмеження саме щодо цієї особи у праві керування транспортними засобами; поширення зазначеного обмеження на період, у який, за версією органу, було вчинено правопорушення; а також наявності інших обставин, які відповідно до закону характеризують вину особи.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Особа може бути піддана заходу адміністративного впливу лише на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За приписами статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Таким чином, саме орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, повинен надати суду належні, допустимі та достатні докази, які у своїй сукупності підтверджують наявність усіх необхідних елементів складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Суд, відповідно до статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та керуванні законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, самого лише посилання у протоколі на наявність тимчасового обмеження у праві керування недостатньо. Така обставина має бути підтверджена належними доказами, які дозволяють встановити, що на момент події відповідне обмеження дійсно існувало, було чинним та стосувалося саме особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Водночас стороною захисту надано належні, допустимі та достовірні докази, які мають безпосереднє значення для встановлення обставин, що є предметом доказування у цій справі, та спростовують твердження про наявність у ОСОБА_1 на момент інкримінованої події чинного тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Як убачається з наданих стороною захисту документів, виконавче провадження № 53778188, у межах якого було застосовано до ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, було закінчено 29 січня 2019 року у зв`язку з повним виконанням рішення.

Зазначена обставина має принципове значення для правильної правової оцінки дій особи, оскільки відповідальність за частиною третьою статті 126 КУпАП можлива лише за умови встановлення факту керування транспортним засобом особою, щодо якої на момент такого керування існувало чинне тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 126 КУпАП недостатньо встановити, що в минулому щодо неї державним виконавцем виносилася постанова про тимчасове обмеження у праві керування. Необхідно встановити, що відповідне обмеження не було припинене, скасоване або таким, що втратило чинність, і продовжувало діяти саме на момент вчинення особою дій, які їй інкримінуються.

У цьому випадку наявні докази свідчать про протилежне.

Виконавче провадження № 53778188 було завершено ще 29.01.2019 року у зв`язку з повним виконанням рішення. Отже, правова підстава, у зв`язку з якою до особи застосовувалися заходи примусового виконання, була реалізована шляхом повного виконання відповідного рішення.

За таких обставин подальше посилання на постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження, винесену в межах уже закінченого виконавчого провадження, без встановлення факту подальшого законного існування такого обмеження не може бути достатньою підставою для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Частиною 3 статті 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпра.

Суддя Т. Г. Логвіненко