Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №175/15501/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 175/15501/26

Номер провадження 1-кп/175/1278/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12026047240000138 від 15.09.2026, з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпропетровськ, громадянин України, одружений, освіта середня, працює водієм у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.07.2026 року приблизно о 10:00 ОСОБА_2 , перебуваючи на березі річки Кільчень у садовому товаристві «Кільчень» (м. Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області), неподалік ділянки №76, під час раптово виниклих неприязних стосунків вступив у словесну суперечку з раніше знайомою йому ОСОБА_3 .

У зазначений час і в цьому ж місці ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння умисних тілесних ушкоджень, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_3 на відстань не більше 1 метра. Після цього ОСОБА_2 лівою рукою схватив ОСОБА_3 за волосся в тім`яній ділянці ближче до лоба та почав з силою тягнути його вниз, внаслідок чого вирвав пасмо волосся з її голови.

Внаслідок своїх умисних дій ОСОБА_2 заподіяв потерпілій ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді: травматичної екстракції волосся лобно-тім`яної ділянки. Вказане тілесне ушкодження, відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України як заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень.

Під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, в зв`язку із чим прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , викладена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає своєю винуватість, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до положень ч.1 ст.302 КПК України та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також до обвинувального акту додана письмова заява потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якої остання згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до положень ч.1 ст.302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку проводився судом без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, викладені судом у формулюванні обвинувачення.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується позитивно, працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, обставини, які пом`якшують покарання, відомості про особу обвинуваченого та його поведінку, вважає, що йому необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі, визначеному відповідною санкцією статті (частиною статті). Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: DVD-R диск у паперовому конверті з відеофіксацією спричинення тілесних шкоджень – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1