Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №380/18290/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №380/18290/25

Суддя: Шинкар Тетяна Ігорівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/18290/25 пров. № А/857/1115/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І. І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сподарик Н.І.), ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Львів 28 листопада 2025 року у справі № 380/18290/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Байрактар АЯ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

08.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Байрактар АЯ» (далі-позивач, ТОВ «Байрактар АЯ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі – Управління, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №12963317/44897884 від 10.06.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.05.2025 та рішення №12963316/44897884 від 10.06.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.05.2025; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 28.05.2025, №2 від 28.05.2025, які подані ТОВ «Байрактар АЯ», датою їх подання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не конкретизовано та не обґрунтовано, які саме документи необхідно було подати позивачу, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних, які документи платник податків мав надати для обґрунтованого рішення про реєстрацію ПН. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Спірні рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними та скасування спірних рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає задоволенню. Також зазначив, що враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнані протиправними та скасовані, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, виникає необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року та в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Байрактар АЯ» зареєстроване як юридична особа, за адресою: 79035, м. Львів, вул. Пасічна, 127. Офіс 5; код ЄДРПОУ 44897884.

Основним видом економічної діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Інші: 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

12.12.2024 між позивачем (орендодавець) та ТОВ «ВАКО ТРЕЙД 10» (орендар) укладено договір оренди №12\12\24 нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 1050 м2, розташоване за адресою: 81700, м. Жидачів, вул. Вокзальна, 4 у стані, що дозволяє здійснювати його нормальну експлуатацію з метою здобування прибутку орендарем.

Відповідно до п. 1.2 договору, орендодавець є власником нежитлового приміщення на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №2744481846100 від 05.06.2023. Орендодавець гарантує, що він є єдиним законним власником нежитлового приміщення і на момент підписання цього договору воно необтяжене домаганнями третіх осіб та під арештом не знаходиться.

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата становить 3 (три) % (включно з ПДВ 20%) від щомісячного товарообігу орендодавця за попередній місяць в орендованому приміщенні, але не менше ніж 150000,00 гривень з урахуванням ПДВ. В розмір місячного товарообігу орендаря не включається акцизний податок та дохід від продажу лотерейних квитків. В оренду включені ПДВ, плата за користування земельною ділянкою, на якій розташований орендований будинок (земельний податок), податок на нерухомість, інші податки та обов`язкові внески й збори в місцевий бюджет, а також оплата всіх комунальних і експлуатаційних послуг, за винятком електроенергії, вивозу сміття та тих послуг, які орендар використає самостійно (інтернет, охорона, протипожежна охорона та ін). Оплата електроенергії і води саме по орендованому орендарем приміщенню. Інші послуги, які орендар підключає та використовує самостійно, оплачуються орендарем відповідним постачальникам цих послуг.

Орендар може сплачувати комунальні послуги (послуги за електроенергію, водо-та теплопостачання тощо) самостійно, на підставі договорів, укладених з постачальниками таких послуг напряму. Орендодавець не заперечує проти укладення таких договорів, і в разі необхідності зобов`язується посприяти їх підписанню, в тому числі, але не виключено, шляхом надання письмового повідомлення/дозволу/заяви (із залученням орендодавця – власника нерухомого майна) на укладення прямих договорів з постачальником комунальних послуг на користь орендаря в межах дозволених лімітів споживання.

Відповідно до п. 3.1.1 договору, у випадку виникнення в орендаря обов`язку сплати податку на нерухомість у зв`язку з укладенням даного договору, орендодавець зобов`язується зменшити розмір орендної плати на суму зазначеного податку.

Згідно з п. 3.1.2 договору, після підписання договору обома сторонами орендар сплачує орендодавцю аванс за перший, другий та третій місяці оренди, в загальній сумі 450000 грн 00 копійок враховуючи ПДВ 20%.

За перший місяць оплата здійснюється на протязі 3 (трьох) днів після підписання договору обома сторонами.

За другий місяць здійснюється після закінчення ремонтних робіт по п. 5 згідно додатка №6 до договору оренди нерухомого майна №12\12\24 від 12.12.20214.

За третій місяць оплата здійснюється після закінчення ремонтних робіт по п.7 та п. 10 згідно додатку №6 до договору оренди нерухомого майна №12\12\24 від 12.12.20214.

Оплати здійснюються на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом трьох банківських днів з момент отримання рахунку орендної плати за перший, другий та третій місяці оренди, відповідно до товарообігу орендаря, проводиться необхідне коригування суми орендної плати.

Відповідно до п. 3.3. договору, оплата орендної плати проводиться орендарем протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту одержання орендарем від орендодавця рахунку на оплату орендної плати, виставленого на підставі звіту про товарообіг і згідно з пунктом 3.1 даного договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Розрахунковим періодом для нарахування орендної плати є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.4 договору, підставою для нарахування орендної плати є щомісячний звіт про товарообіг (додаток №5 до договору), складений на підставі касових з-звітів і книг контролерів-касирів орендаря за календарний місяць. Орендар веде вірний і точний облік, забезпечує наявність, підготовлює, систематизує й зберігає звітність, яка звичайно ведеться орендарем, у тому числі копії щоденних з-звітів і книг контролерів-касирів орендаря по усіх встановлених і зареєстрованих касових апаратах. Орендар надає інформацію про товарообіг по електронній адресі або на поштову адресу орендодавця протягом 5 календарних днів місяця наступного за звітним.

Згідно з п. 5.1 договору, строк дії договору встановлюється на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців з дати його підписання, але до повного виконання сторонами умов по цьому договору.

01.05.2025 сторони підписали акт передачі нежитлового приміщення до підготовчих та монтажних робіт, відповідно до п. 1 якого, орендодавець надає працівниками орендаря можливість доступу до нежитлового приміщення загальною площею 1050 м2, розташованого за адресою 81700, м. Жидачів, вул. Вокзальна, 4.

Відповідно до п. 2 акта, доступ надається працівникам орендаря та іншим особам, за вказівкою орендаря. Для проведення ними необхідних підготовчих, монтажних робіт, робіт з розвантаження та монтажу устаткування та інших робі, необхідних для підготовки приміщення до відкриття магазину орендаря.

01.05.2025 сторони підписали акт прийому-передачі нежитлового приміщення, відповідно до п. 1 якого, орендодавець передав, в орендар прийняв у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 1050 м2, розташоване за адресою: 81700, м. Жидачів, вул. Вокзальна 4.

27.05.2025 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна від 12.12.2024, відповідно до п.1 якої, сторони узгодили викласти п. 3.1.2 та додаток №6 договору оренди у наступній редакції:

« 3.1.2 Після підписання договору обома сторонами орендар сплачує орендодавцю аванс на перший, другий, третій, четвертий та п`ятий місяць оренди, в загальній сумі 750 000,00 гривень, враховуючи ПДВ 20%.

За перший місяць оплата здійснюється на протязі 3 днів після підписання договору обома сторонами.

За другий місяць оплата здійснюється після закінчення ремонтних робіт по п.5 згідно додатка №6 до договору оренди нерухомого майна №12\12\24 від 12.12.2024.

За третій місяць оплата здійснюється після закінчення ремонтних робіт по п.7 та п. 10 згідно додатка №6 до договору оренди нерухомого майна №12\12\24 від 12.12.2024.

За четвертий та п`ятий місяць оренди перед початком робіт з благоустрою прилеглої території до орендованого приміщення (п.15 додатка №6), а саме влаштування бетонної поверхні для заїзду клієнтів орендаря до орендованого приміщення, та влаштування парковки на 30 легкових автомобілів перед орендованим приміщенням.

Оплати здійснюються на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунка та отримання підтвердження по готовності запланованих робіт.

Після отримання розрахунку орендної плати за перший, другий, третій, четвертий та п`ятий місяці оренди, відповідно до товарообігу орендаря, проводиться необхідне коригування суми орендної плати».

27.05.2025 позивачем виставлені ТОВ «ВАКО ТРЕЙД 10» рахунки №2705/1 на суму 150 000,00 грн з ПДВ за оренду нежитлового приміщення за четвертий місяць користування та №2705/2 на суму 150 000,00 грн з ПДВ на оренду нежитлового приміщення за п`ятий місяць користування.

ТОВ «ВАКО ТРЕЙД 10» здійснило оплату виставлених позивачем рахунків на загальну суму 300 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями №12044 від 28.05.2025 та №12045 від 28.05.2025.

У відповідності до п.п. «б» п. 187.1 ст.187 та п.201.1 ст.201 ПКУ та на виконання податкового зобов`язання складено податкову накладну №1 від 28.05.2025 на загальну суму 150 000,00 грн в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п.п. «б» п. 187.1 ст.187 та п.201.1 ст.201 ПКУ та на виконання податкового зобов`язання складено податкову накладну №2 від 28.05.2025 на загальну суму 150 000,00 грн в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманими позивачем квитанціями податкові накладні №1 та №2 від 28.05.2025 прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Також зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідно п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=5.0027%, «P»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зокрема: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі.

Суд встановив, що 31.05.2025 позивач надіслав пояснення та копії документів у кількості 13 штук, пов`язані із здійсненням господарської діяльності щодо податкових накладних №1 та №2 від 28.05.2025, реєстрацію яких зупинено.

Комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення №12963316/44897884 від 10.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 28.05.2025.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в зазначених вище рішеннях вказано: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Не надано акт приймання-передачі приміщення, акт наданих послуг».

Комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення №12963317/44897884 від 10.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 28.05.2025.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в зазначених вище рішеннях вказано: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Не надано акт приймання-передачі приміщення, акт наданих послуг».

Позивачем подано скарги на рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати податкові накладні №1 та №2 від 28.05.2025.

23.06.2025 Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення №26231/44897884/2 від 23.06.2025 та №26232/44897884/2, яким залишено скарги позивача без задоволення, рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних №1 та №2 від 28.05.2025 без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, прийняття таких за формальних підстав, без належної оцінки наданих позивачем пояснень та документів, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкових накладних контролюючому органу, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого закріплені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 9 Порядку № 520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі.

Проте, на підтвердження обставин щодо перевищення обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання доказів відповідачами суду не надано, як і не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти таких висновків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, за результатами розгляду поданих податкових накладних №1 від 28.05.2025 та №2 від 28.05.2025 надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до яких запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; первинних документів щодо постачання, придбання, товарів, послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивачем в свою чергу у відповідь на зазначені повідомлення 31.05.2025 надіслано пояснення та копії документів у кількості 13 штук, пов`язані із здійсненням господарської діяльності щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

За результатами розгляду поданих документів, комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 28.05.2025 та №2 від 28.05.2025.

При цьому, як слідує зі змісту оскаржуваних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Не надано документи на приміщення, що передаються в оренду».

З наведеного убачається, що позивачем були надані відповідачу пояснення та копії документів, що складені під час здійснення господарської операції.

В той же час, як це правильно вказав суд першої інстанції, квитанція Державної податкової служби України не містить конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.

У спірних правовідносинах, відповідачем направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Як наслідок, позивачем сформовано і подано до Управління пояснення з доданими до нього документами.

Однак, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

При цьому, колегія суддів зауважує, що законодавець не визначив чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто, при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну/розрахунок коригування до реєстрації.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що Головне управління ДПС у Львівській області в оскаржуваних рішеннях не навело обґрунтованих мотивів прийняття таких.

Суд апеляційної інстанції підкреслює, що при вирішенні питання щодо реєстрації ПН/РК завдання суду полягає у перевірці наявності достатніх документів для спростування сумнівів контролюючого органу про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, а також чи такі документи були надані контролюючому органу і наскільки обґрунтовані підстави для відмови у врахуванні таких при прийнятті рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, тобто акцент покладено саме на перевірку обґрунтованості прийняття рішення про відмову у реєстрації.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що податковий орган не довів правомірності зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії, а відтак і рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отож, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є ДПС України.

При цьому, вказаною правовою нормою визначено обставини за яких підставою для реєстрації податкової накладної є відповідне рішенням суду, яке набрало законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

За таких обставин, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування цього рішення та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її подання.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, яка ґрунтується на тому, що подані платником податку документи для реєстрації податкової накладної повинні підтверджувати зазначені у такій дані, а предметом розгляду у такій категорії справ є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати подані податкові накладні, що правильно враховано судом першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваних рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі № 380/18290/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua