Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №380/10217/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/10217/23 пров. № А/857/47187/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Матковської З.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року (судді Грень Н.М., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі № 380/10217/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 27.09.1994 по 30.06.1995;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.09.1994 по 30.06.1995;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 21.01.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою від 05.10.1999 № 05/10, наданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закрито типу Комерційно-виробниче підприємство “Гіацинт” та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 позов задоволено повністю.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 повернуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі № 380/10217/23.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 380/10217/23 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки у рішенні суду.

15.09.2025 позивачем подано заяву про винесення додаткового рішення суду в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999, згідно з довідкою від 05.10.1999 № 05/10, виданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закритого типу “Комерційно-виробниче підприємство “Гіацинт” та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум з дати призначення пенсії 07.03.2017.

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. Вважає, що судом першої інстанції не було враховано висновки Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 380/25313/24, де останній прямо вказав на те, що для належного захисту порушеного права, а саме визначення дати з якої має бути проведено перерахунок пенсії, скаржнику слід звернутися із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 380/10217/23. Звертає увагу суду, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 380/25313/24 не була оскаржена з боку відповідачів, а частиною 4 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Тому він не мав зазначати у позовній заяві з якої дати проводити перерахунок пенсії у разі скасування рішення територіального органу Пенсійного фонду України про відмову у перерахунку пенсії, оскільки такий перерахунок у силу Закону мав бути здійснений з дати звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії. Крім того, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог та вказати у резолютивній частині рішення дату проведення перерахунку пенсії. У зв`язку з чим, скаржник і звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, щоб визначити належний спосіб виконання рішення суду, а саме перерахунку пенсії з дати її призначення та/або з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії, оскільки пенсія ОСОБА_1 перерахована з дати набрання рішенням суду законної сили, а Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/10217/23 не вказано дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , тобто не визначено способу виконання судового рішення.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

13.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (допризначення у зв`язку з наданням додаткових документів). До заяви про перерахунок пенсії позивачем додано довідку про заробітну плату від 05.10.1999 № 05/10, видану акціонерним товариством закритого типу “Гіацинт” за періоди з 01.07.1995 по 31.10.1999.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.01.2023 №930060800710 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. В оскаржуваному рішенні зазначено, що для здійснення перерахунку зміни 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000 до заяви від 13.01.2023 було додано довідку про заробітну плату від 05.10.1999, видана акціонерним товариством закритого типу “Гіацинт” за період роботи з 01.07.1995 по 31.10.1999. Прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії, а саме в зміні 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, що підтверджують виплату заробітної плати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №380/10217/23 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 27.09.1994 по 30.06.1995 у Закритому акціонерному товаристві Акціонерному товаристві закрито типу Комерційно-виробниче підприємство “Гіацинт” . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.09.1994 по 30.06.1995 у Закритому акціонерному товаристві Акціонерному товаристві закрито типу Комерційно-виробниче підприємство “Гіацинт”. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 21.01.2023 № 930060800710. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою від 05.10.1999 № 05/10, наданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закрито типу Комерційно-виробниче підприємство “Гіацинт”, та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №380/10217/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено 07.03.2024 перерахунок пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою №05/10 від 05.10.1999.

Позивачем подано заяву про винесення додаткового рішення суду в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999, згідно з довідкою від 05.10.1999 № 05/10, виданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закритого типу “Комерційно-виробниче підприємство “Гіацинт” та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум з дати призначення пенсії 07.03.2017.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні заяви, оскільки питання з якої дати провести перерахунок пенсії не було предметом розгляду справи №380/10217/23, адже суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін у судовому рішенні від 23.11.2023

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі та матеріалам справи, суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті.

Апеляційним судом встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №380/10217/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено 07.03.2024 перерахунок пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою №05/10 від 05.10.1999.

Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги позивача, з приводу яких досліджувалися докази, зокрема в даному випадку суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення в резолютивній частині рішення.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 позов задоволено повністю. визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.01.2023 №930060800710 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою від 05.10.1999 №05/10, наданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закритого типу “Гіацинт” та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.07.2024 №27954-27026/Ч-02/8-2600/24, 07.03.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою від 05.10.1999 №05/10, наданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закритого типу “Гіацинт”. Перерахунки пенсії здійснені з дати набрання законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №380/10217/23 (з 07.03.2024).

В постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі №380/25313/24 судом вказано, що судом першої інстанції у справі №380/10217/23 не вказано дати, з якої необхідно провести перерахунок, є підставою для звернення до суду в межах справи №380/10217/23 із заявою про роз`яснення судового рішення (ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України) або заявою про ухвалення додаткового рішення (ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вбачаєтеся, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

За положенням ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38,частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Колегія суддів аналізуючи доводи апелянта дійшла висновку, що спірним питанням у справі № 380/10217/23 було, зокрема, наявність у позивача права на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 27.09.1994 по 30.06.1995 у Закритому акціонерному товаристві Акціонерному товаристві закрито типу Комерційно-виробниче підприємство “Гіацинт”.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №380/10217/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою від 05.10.1999 № 05/10, наданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закрито типу Комерційно-виробниче підприємство “Гіацинт”, та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

У резолютивній частині рішення відсутня дата, з якої Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повинно було здійснити перерахунок пенсії по стажу з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою від 05.10.1999 № 05/10, а саме відсутня дата, з якого порушено право позивача на думку якого це 07.03.2017.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення, оскільки зазначене не відповідає загальному принципу правової визначеності та пункту 2 частини 1 статті 252 КАС України, адже суд вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення, а як встановлено судом Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено з 07.03.2024 перерахунок пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999 згідно з довідкою №05/10 від 05.10.1999.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги частково обґрунтованими та наявності підстав для скасування ухвали, як такої, що прийнята з порушенням норм процесуального права та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду для вирішення повторно заяви про винесення додаткового рішення щодо належного розгляду і визначення дати з якої мають бути захищені порушені, як встановлено в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 права ОСОБА_1 з урахуванням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та норм КАС України, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскільки апелянт просить прийняти додаткове рішення апеляційний суд, що не підлягає задоволенню відповідно до норм процесуального законодавства..

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 справа «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) пункт 52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (див., наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».

У справі «Мушта проти України» (Заява № 8863/06) від 18.11.2010 в пункті 32 Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 252, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 380/10217/23 – скасувати та справу в частині розгляду заяви про винесення додаткового рішення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Н. В. Ільчишин

судді В. В. Гуляк

З. М. Матковська