Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №380/1561/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/1561/26 пров. № А/857/40450/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Довгої О. І., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі №380/1561/26 (головуючий І інстанції Кузан Р.І.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області, в якому позивач просив суд:

визнати протиправними дії Дрогобицької міської ради щодо відмови у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634;

зобов`язати Дрогобицьку міську раду оформити і видати довідки про складові заробітної плати за посадою працюючого міського голови для призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №766/30634, за встановленою формою згідно з Додатками № 4, №6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не видав довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за прирівняною посадою. На думку позивача, відповідач не має повноважень давати оцінку праву позивача на пенсію. Вважає, що такі дії відповідача є протиправними.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку та просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відсутність у штатному розписі відповідача посади голови сільської ради чи відмінність статусу міського голови від сільського голови не є законною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги з тих підстав, що предмет позову не відповідає змісту заяви позивача, з якою позивач звертався до відповідача і яку розглянув відповідач. Так, до відповідача позивач звертався із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії за посадою голови Дрогобицької територіальної громади, водночас у позові просив суд зобов`язати відповідача видати довідку про складові заробітної плати за посадою міського голови.

Відповідно до частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач працював у період з 16.02.1995 до 13.11.2015 головою Волянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області та йому було присвоєно 7 ранг державного службовця.

Рішенням І сесії восьмого скликання Дрогобицької міської ради від 10.12.2020 № 18 розпочато процедуру реорганізації Волянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області. Вирішено, що Дрогобицька міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Волянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Позивач 22.12.2025 звернувся до голови Дрогобицької територіальної громади зі заявою про видачу довідок про заробітну плату за прирівняною посадою голови Дрогобицької територіальної громади:

- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років);

- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади на державній службі.

Листом від 01.01.2026 відповідач відмовив у видачі запитуваних довідок, посилаючись на те, що посада голови Дрогобицької міської ради не є рівнозначною із посадою голови Волянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, яку займав позивач.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що посада голови сільської ради та голови міської ради належать до різної категорії та не є рівнозначними, що пояснюється різним рівнем юрисдикції, кількістю населення та обсягом повноважень. Зважаючи на це відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії державного службовця.

На думку колегії суддів, вказані висновки відповідають нормам матеріального права та є правильними з огляну на наступне.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату визначений Законом України "Про державну службу".

Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII, у редакції, чинній до 01.05.2016) закріплено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ (надалі - Закон №889-VІІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 90 цього Закону передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій.

У зв`язку з набранням чинності Законом №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-VIII окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. В силу вимог пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2013 за №1661/24193 (далі - Постанова № 15-1), затверджено форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 № 15-1" з пункту 1 цієї постанови виключений, зокрема, абзац 3 щодо затвердження форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

В подальшому постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1 та від 04.07.2016 №15-2 втратили чинність на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям». Постановою №1-3, зокрема затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Пунктом 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок № 622, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №766/30634, затверджений Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (далі - Порядок №750).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 750 довідка про заробітну плату для призначення пенсії (далі - довідка для призначення пенсії) відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку №622.

Пунктом 3 Порядку №622 передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 по 31 грудня 1955; жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, зазначене у пункті 3 Порядку №622 застереження щодо права на призначення пенсії лише особам, яким раніше пенсія за цим законом не призначалась, не узгоджується із змістом статті 37 Закону, оскільки звужує коло осіб, яким видається вищезгадана довідка.

Пунктом 3 Порядку №750 встановлено, що довідка видається у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби. Довідки для призначення пенсії видає Міністерство соціальної політики України особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалась на всю територію України (крім Національного банку України).

За правилами пункту 7 Порядку №750 у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.

Таким чином, у разі відсутності або перейменування в державному органі посади державної служби, що була останньою, яку особа займала на державній службі після 01.05.2016, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.

Пунктом 7 Порядку №750 також визначено, що довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №622.

Апеляційний суд встановив, що позивач 22.12.2025 звернувся із заявою до відповідача про видачу йому довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, форми яких затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", за посадою голови Дрогобицької територіальної громади.

Відповідач листом від 01.01.2026 №3-33/21 повідомив позивача, що посада голови сільської ради, на який перебував позивач не є прирівняною до посади міського голови (голови Дрогобицької територіальної громади) і на цій підставі відмовив у задоволенні заяви позивача.

Апеляційний суд звертає увагу, що посада голови сільської ради та голови міської ради належать до різної категорії посад та не є рівнозначними, що пояснюється різним рівнем юрисдикції, кількістю населення та обсягом повноважень.

Суд звертає увагу, що місто Дрогобич має статус міста обласного значення, а посада міського голови Дрогобича належить до третьої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім цього, згідно із записами трудової книжки позивачу призначено 7 ранг державного службовця у межах четвертої категорії, а не третьої категорії, якій відповідає посада голови Дрогобицького міського голови.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою голови Дрогобицької територіальної громади.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за прирівняною посадою до тієї, яку позивач займав на момент звільнення, позивач до відповідача не звертався, а відповідач з цього приводу рішення не приймав.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі №380/1561/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді О. І. Довга

В. С. Затолочний