Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №260/10142/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/10142/25 пров. № А/857/23852/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Мандзія О.П.,

Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 260/10142/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

суддя у І інстанції – Микуляк П.П.

дата ухвалення рішення - 16.03.2026,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі - відповідач) у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача здійснити з 22 квітня 2025 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка виявила бажання перейти з пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На думку позивачки, відповідач мав обов`язок при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022 - 2024 роки.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 260/10142/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 з 14 квітня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, позивачка звернулася з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про зменшення до відшкодування понесених позивачкою витрат на правничу допомогу, оскільки ці витрати підтверджені належними доказами.

Позивачка просила скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у цій справі, в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу та постановити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачку повну суму понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

За приписами ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що позивачка перебуває на обліку у відповідача та до 14.04.2025 року отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

14.05.2025 позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 10.06.2025 відповідач повідомив позивачці, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески залишається незмінним, оскільки позивача висловила бажання перейти на той самий вид пенсії в межах різних законів.

Не погодившись із рішенням відповідача щодо відмови обчислити розмір пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивачка перейшла на інший вид пенсії, а тому має право на перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022 - 2024 роки.

Також суд, здійснюючи розподіл витрат на правову допомогу виходив з того, що вказаний позивачкою розмір не є співмірним із складністю справи та часом витраченим адвокатом на надання послуг.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів керується таким.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що 10.10.2025 між адвокатом Ковачем Іваном Васильовичем та позивачкою укладений договір про надання правничої допомоги.

Вартість правничої допомоги становить 14250 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивачки надав: звіт про виконання робіт за період 10.10.2025 по 23.01.2026, договір про надання правової допомоги від 10.10.2025, акт приймання-передавання виконаних робіт від 23.01.2026.

Відповідно до цих документів адвокат надав позивачці такі послуги:

- комплексне ознайомлення з матеріалами пенсійної справи, аналіз чинного законодавства щодо предмету спору – 4 год;

- надання усних консультацій – 2 год;

- аналіз судової практики щодо наявного між сторонами спору, підготовка позовної заяви – 9 год.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази щодо складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки 7000 грн. витрат на правову допомогу, оскільки така сума відповідає складності справи, обсягу виконаної роботи та часу затраченому адвокатом на її виконання.

На думку апеляційного суду, ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, предмет спору не є складним, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Зміст відповіді на відзив більшою мірою повторюють зміст позову.

Тому, апеляційний суд вважає, що підстав для зміни присудженої судом позивачці суми витрат на правову допомогу немає.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, в частині розподілу судових витрат, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, в частині розподілу судових витрат, без змін.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 260/10142/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар