Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №380/21207/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/21207/24 пров. № А/857/48194/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О. І.,

Запотічного І. І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року (головуючий суддя Костецький Н.В.), ухвалене у порядку письмового провадження в м. Львові, у справі №380/21207/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі №380/21207/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у квітні 2016 року, та грошової допомоги на оздоровлення у травні 2016 року та червні 2017 року відповідно, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у квітні 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у травні 2016 року та червні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», враховуючи раніше виплачені суми.

23.09.2025 позивач подав до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив: скасувати рішення Львівського окружного адміністративного від 03.02.2025 у справі № 380/21207/24; визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із березня 2020 року по серпень 2022 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби; зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із березня 2020 року по серпень 2022 року включно, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що зміст рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 380/21207/24 не узгоджується з заявленими позовними вимогами, викладеними у позовній заяві від 14.10.2024. Так, у відповідь на адвокатський запит представника позивача, керівником апарату Львівського окружного адміністративного суду повідомлено, що при формуванні матеріалів справи № 380/21207/24 шляхом роздруку документів, поданих представником позивача через електронний суд, помилково, перед передачею матеріалів справи головуючому судді, вкладено позовну заяву з додатками про визнання протиправними дій та зобов`язання НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у квітні 2016 року, та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у травні 2016 року та червні 2017 року замість позовної заяви про визнання протиправними дій НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із березня 2020 року по серпень 2022 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно. Вказана помилка призвела до прийняття рішення у справі згідно з документами, сформованими в матеріалах справи в паперовій формі. Зі змісту вказаного листа представник позивача дізнався про обставину, яка зумовила ухвалення рішення суду не по суті заявлених позовних вимог у справі № 380/21207/24, а за позовними вимогами, що були заявлені в іншій справі. Оскільки зазначена обставина не була відома на час розгляду справи, вважав, що є підстави для перегляду судового рішення у справі № 380/21207/24 за нововиявленими обставинами відповідно до ст. ст. 361, 362 КАС України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №380/21207/24 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 380/21207/24 скасовано. Прийнято у справі № 380/21207/24 нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із 01 березня 2020 року по 18 серпня 2022 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби. Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із 01 березня 2020 року по 18 серпня 2022 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Задовольняючи заяву за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду адміністративної справи № 380/21207/24 та на день прийняття рішення (03.02.2025) ні суду ні сторонам у справі не було відомо і не могло бути відомо про обставини щодо відмінності роздрукованих матеріалів справи із тими матеріалами, що були подані через підсистему «Електронний суд».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року скасувати, та прийняти нове яким в задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відсутні підстави для задоволення позову по суті спору.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно зст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

Відповідно до пункту 1 частини 2статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Так, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Отже, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору.

Разом з тим, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, хоча така існувала. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Так, частиною четвертою статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Так, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

Отже, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 та у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17, у постанові від 28.10.2024 у справі №815/5156/16, у постанові від 13.06.2024 у справі №480/3103/22, від 21.06.2024 у справі №640/10156/22, від 02.05.2023 у справі №420/20522/21.

Отже, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з обставинами, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 КАС, відсутні, а також якщо обставини, визначені цією нормою, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані заявником обставини: «відмінність роздрукованих матеріалів справи із тими матеріалами, що були подані через підсистему «Електронний суд»», вказують на факт допущення уповноваженою особою суду помилки при формуванні матеріалів справи № 380/21207/24, водночас такі не є тими юридичними фактами (фактичними обставинами) справи, що мають стосунок до предмета позову про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні із 01 березня 2020 року по 18 серпня 2022 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та зобов`язання порушене право відновити та які, у відповідності до приписів ст. 361 КАС України, мають істотне значення для вирішення справи по суті, оскільки поданий позивачем позов про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні із 01 березня 2020 року по 18 серпня 2022 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із 01 березня 2020 року по 18 серпня 2022 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум залишається не вирішений, рішення за поданими позовними вимогами судом не ухвалено.

На підставі вище викладено суд апеляційної інстанції доходить переконання, що наведені заявником обставини не відповідають вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, отже відсутні правові підстави для перегляду рішення у справі №380/21207/24 за нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною 2статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції задовольняючи заяву, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, чим порушив норми процесуального права, що має наслідком оскаржуване судове рішення скасувати, відмовивши в задоволенні заяви позивача.

Керуючись статтями 241, 243, 311, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі №380/21207/24 скасувати.

У задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного від 03.02.2025 у справі № 380/21207/24 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний