Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №500/3981/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/3981/25 пров. № А/857/39601/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року (суддя – Баб`юк П.М., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Тернопіль, дата складання повного рішення – 28.08.2025),

в адміністративній справі № 500/3981/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – відповідач), в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.12.2024 №084650009281 про відмову у призначенні пенсії позивачу; 2) зобов`язати відповідача призначити пільгову пенсію позивачу по Списку №1 та зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №1 періоди роботи з 12.09.1994 по 02.09.2002, 02.09.2022 по 29.02.2008, з 01.03.2008 по 30.12.2008, з 09.02.2009 по 22.08.2012.

Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.12.2024 №084650009281, - в частині не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періодів роботи з 12.09.1994 по 02.09.2002, 02.09.2022 по 29.02.2008, з 01.03.2008 по 30.12.2008, з 09.02.2009 по 22.08.2012. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи з 12.09.1994 по 02.09.2002, 02.09.2022 по 29.02.2008, з 01.03.2008 по 30.12.2008, з 09.02.2009 по 22.08.2012. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, на підставі документів, визначених Порядком № 637, зокрема трудової книжки. Також вказує апелянт на те, що при призначенні пенсії по Списку №1 обов`язковою умовою є підтвердження спеціального стажу уточнюючими довідками, відповідного зразка, підприємств або організацій про пільговий характер роботи, у якій має бути зазначено: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку. Однак, при перевірці електронної пенсійної справи позивача встановлено, що при призначенні пенсії нею не надано документів, які підтверджують інформацію щодо отримання чи не отримання пенсії на окупованій території. Отже, страховий стаж позивача склав 21 рік 5 місяців 18 днів, пільговий за списком №1 — 6 років 8 місяців 0 днів. При цьому, відповідно до Порядку №22-1, обов`язок у наданні достатнього пакету документів законодавець поклав на позивача, а орган Пенсійного фонду не наділений повноваженнями у підтвердженні стажу та відповідних статусів, а лише досліджує, аналізує та перевіряє вже надані документи, виявляє їх неточності та розбіжності. Отже, орган Пенсійного фонду розраховував стаж позивача (в тому числі пільговий) відповідно до наданих нею документів. На думку апелянта, відповідач діяв в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що вчинено будь які протиправні дії відносно позивача. Також звертає увагу апелянт на те, що у рішенні суду першої інстанції наявна описка, зокрема, судом зобов`язано відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 позивача період з «02.09.2022 по 29.02.2008».

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить Скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі №500/3981/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

04.12.2024 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 69).

Вищезгадану заяву позивача від 04.12.2024 та додані до неї документи було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за результатами якого 11.12.2024 прийнято рішення №084650009281 про відмову в призначенні пенсії(а.с. 12).

У цьому рішенні №084650009281 від 11.12.2024 зокрема зазначено, що страховий стаж заявника становить 21 рік 05 місяців 18 днів, пільговий стаж по Списку №1 - 06 років 08 місяців. Пільговий стаж обчислений згідно індивідуальних відомостей на застраховану особу (дані СПОВ ок-5). Також зазначено, що при перевірці встановлено, що при призначенні пенсії заявницею не надано документи, які підтверджують інформацію щодо отримання чи не отримання пенсії на окупованій території.

Не погоджуючись із таким рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції вірно враховано, що статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно із пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, особи зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), зокрема жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (далі також - Закон №2148-VIII), Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

Так, зокрема, згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII), на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято Рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII.

У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного Рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам …".

Отже, з 23.01.2020 (часу прийняття Конституційним Судом України Рішення від 23.01.2020 №1-р/2020) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт а ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 3 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

З врахуванням вищенаведених правових положень, судом першої інстанції вірно зазначено, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 29.03.2023 в справі №360/4129/20.

Так, з матеріалів справи, а саме записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.09.1994 видно, що позивач у періоди: з 12.09.1994 прийнята ученицею стрижневика машинного формування, зайнятого виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці в цех алюмінієвого лиття; з 01.11.1994 переведена стрижневиком машинного формування, зайнята виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці по третьому розряду в цеху алюмінієвого лиття; 29.03.1995 на основі наказу по заводу атестовано робоче місце стрижневика машинного формування, зайнятого виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці в цех алюмінієвого лиття (Сп.1 р.11/1 а код 18865); з 01.09.2001 присвоєно та переведена стрижневиком машинного формування, зайнята виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці по четвертому розряду в цеху алюмінієвого лиття; 26.06.2001 на основі наказу по заводу атестовано робоче місце стрижневика машинного формування, зайнятого виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці в цех алюмінієвого лиття (Сп.1 р.11/1 а код 18865); з 02.09.2002 звільнена по переводу; з 02.09.2002 прийнято по переводу стрижневиком машинного формування, зайнята виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці по четвертому розряду в цеху алюмінієвого лиття; 11.02.2004 робоче місце атестоване по списку 1 розділу ХІ підрозділу 1 код 11.1 а; з 29.02.2008 звільнена по переводу; з 01.03.2008 прийнята по переводу стрижневиком машинного формування, зайнята виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці по четвертому розряду в цеху алюмінієвого лиття; 25.12.2008 робоче місце атестоване по списку 1 розділу ХІ підрозділу 1 код 11.1 а; з 30.12.2008 звільнена за згодою сторін; з 09.02.2009 прийнята по переводу стрижневиком машинного формування, зайнята виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці по четвертому розряду в цеху алюмінієвого лиття; 10.06.2009 атестація робочих місць за умовами праці Список №1 розділ ХІ "Оброблення металу" стрижневик машинного формування зайнятий виготовленням стрижнів в нагрівальній оснастці код 11.1 а; з 22.08.2012 звільнена за власним бажанням.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 застосовуються якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У Списку № 1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 передбачено посади стержневики машинного формування, зайняті виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці (код 1110100а-18865).

Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, передбачено посади стержневі машинного формування, зайняті виготовленням стержнів у нагрівальній оснастці.

Таким чином, посада, яку займала позивач в спірні періоди, передбачена описаними вище Списками №1.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 383 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (надалі також Порядок №442) передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

З цього приводу судом першої інстанції вірно враховано, що за спірні періоди роботи з 12.09.1994 по 02.09.2002, 02.09.2022 по 29.02.2008, з 01.03.2008 по 30.12.2008, з 09.02.2009 по 22.08.2012, в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 12.09.1994 наявні записи про атестацію робочих місць позивачки, а саме: 29.03.1995 на основі наказу по заводу атестовано робоче місце стрижневика машинного формування, зайнятого виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці в цех алюмінієвого лиття (Сп.1 р.11/1 а код 18865); 26.06.2001 на основі наказу по заводу атестовано робоче місце стрижневика машинного формування, зайнятого виготовленням стрижнів у нагрівальній оснастці в цех алюмінієвого лиття (Сп.1 р.11/1 а код 18865); 11.02.2004 робоче місце атестоване по списку 1 розділу ХІ підрозділу 1 код 11.1 а; 25.12.2008 робоче місце атестоване по списку 1 розділу ХІ підрозділу 1 код 11.1 а; 10.06.2009 атестація робочих місць за умовами праці Список №1 розділ ХІ "Оброблення металу" стрижневик машинного формування зайнятий виготовленням стрижнів в нагрівальній оснастці код 11.1 а.

Крім цього, з матеріалів справи видно, що до заяви про призначення пенсії до Пенсійного органу позивачкою подавалися накази від 29.03.1995 №151 "К" про результати атестації робочих місць для визначення права працівників заводу на пільгове пенсійне забезпечення; від 26.06.2001 №197 "К"; від 11.02.2004 №19 "Т" про атестацію робочих місць по умовам праці; від 25.12.2008 №578 "Л" про атестацію робочих місць по умовам праці.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пенсійного органу безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивачки за Списком №1 спірних періодів роботи з 12.09.1994 по 02.09.2002, 02.09.2002 по 29.02.2008, з 01.03.2008 по 30.12.2008, з 09.02.2009 по 22.08.2012.

При цьому судом вірно зауважено, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.12.2024 №084650009281 в частині не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів роботи з 12.09.1994 по 02.09.2002, 02.09.2002 по 29.02.2008, з 01.03.2008 по 30.12.2008, з 09.02.2009 по 22.08.2012.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що в резолютивній частині рішенні суду першої інстанції допущену описку щодо періоду з «02.09.2022 по 29.02.2008», яка не впливає на законність рішення по суті і не є підставою для його скасування апеляційним судом. Вказаний недолік (описка) може бути усунутий судом першої інстанції в порядку визначеному статтею 253 КАС України.

Колегія суддів також враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог, не оскаржено позивачем в апеляційному порядку, а тому за правилами статті 308 КАС України у цій частині рішення суду апеляційному перегляду не підлягає.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області – залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року в адміністративній справі № 500/3981/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська