Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №380/13418/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/13418/25 пров. № А/857/42843/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сала П. І.,

суддів: Гінди О. М., Заверухи О. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та військової частини НОМЕР_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року (суддя Брильовський Р. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонний загін), військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги у листопаді 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2016 року та травні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" та зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату позивачу підйомної допомоги виплаченої у листопаді 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення, виплачених у вересні 2016 року та травні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги у серпні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу підйомної допомоги виплаченої у серпні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Державній прикордонній службі України. У період з 2016 по 2017 роки під час проходження служби у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) при нарахуванні та виплаті йому грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, розрахунковою величиною визначався розмір місячного грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінетом Міністрів України від 22.09.2010 № 889, яка виплачувалась позивачу з січня 2016 по лютий 2018 року. Аналогічне порушення було допущено під час проходження позивачем служби у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) у 2017 році. Позивач вважає такі дії протиправними, а вирішив звернутися до суду із цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у листопаді 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2016 року та травні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у листопаді 2016 року, та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року та травні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у серпні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у серпні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.

У поданій апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування вимог за апеляційною скаргою покликається на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" не носила постійного характеру та виплачувалася в межах затвердженого фонду грошового забезпечення. Розмір винагороди було встановлено Міністром оборони України наказом № 550 "військовослужбовцям (крім зазначених у пп. 1 цього пункту) до 60 відсотків місячного грошового забезпечення". Тобто, як зауважує скаржник, така винагорода могла бути й нижчою за 60 відсотків, або взагалі не виплачуватися через відсутність фінансування. Водночас згідно з пунктом 8 Інструкції № 550 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, до яких відноситься одноразова грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Апеляційну скаргу також подав інший відповідач - військова частина НОМЕР_2 , яка просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не надав належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зазначає, що що відповідно до пункту 3 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується:

1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;

2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Згідно з пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Отже, грошова допомога на оздоровлення є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та розраховується виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, до якого не включається додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з січня 2015 року по липень 2016 року проходив військову службу в НОМЕР_5 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_6 ); з серпня 2016 року по червень 2017 року - в НОМЕР_4 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ); з липня 2017 року по 22.11.2024 - у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.11.2024 № 1586-ОС позивача з 22.11.2024 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

За час проходження військової служби у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) позивачу проводились нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення, зокрема, у вересні 2016 року у розмірі 4989,75 грн та у травні 2017 року у розмірі 5001,75 грн. В листопаді 2016 року також виплачено підйомну допомогу у розмірі 4989,75 грн.

Крім того, під час проходження військової служби у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) позивачу проводились нарахування та виплата підйомної допомоги, зокрема, у серпні 2017 року у розмірі 50088,20 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невключення до розрахунку місячного грошового забезпечення при нарахування підйомної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення щомісячної додаткової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону № 2011-ХІІ та Постанови № 889, а не Інструкції № 595. Як наслідок такого правозастосування, щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду у цій справі зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ)).

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно із положеннями п. 2-4 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294, яка була чинною до 01.03.2018) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Постанова № 889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Підпунктами 1, 5 пункту 1 Постанови №889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з п. 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (далі - Інструкція № 73, яка була чинною на час існування спірних правовідносин), визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений) (пункт 3 Інструкції № 73).

Пунктом 8 Інструкції № 73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Відповідачі не заперечують той факт, що до складу грошового забезпечення, з якого позивачу здійснено обчислення підйомної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, однак такі свої дії вважають правомірними, посилаючись на непостійний характер цієї допомоги та вимоги Інструкції.

Водночас суд враховує, що згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 відповідна щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Віднесення цієї винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, де правовідносини є подібними, зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, апелянти посилаються на Інструкції № 73 та № 425.

Однак, застосовуючи наведені Інструкції як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

У свою чергу, встановлення підзаконним нормативно- равовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення, для обчислення, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, застосуванню підлягають саме Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанова № 899.

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 та у постанові Верховного Суду від 21.01.2022 у справі №520/8887/2020.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні не спростовують та не свідчать про наявність підстав для його скасування судом апеляційної інстанції.

Відтак апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають.

Підстав для розподілу судових витрат не встановлено.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 380/13418/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач П. І. Сало

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха