Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №697/2275/25 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2275/25

Провадження № 1-кп/697/56/2026)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 (відеоконференція)

захисника ОСОБА_7 (відеоконференція)

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Канів Черкаської області в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12024250340000210 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, є інвалідом 3 групи, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 28.06.2024 близько 11 годині 20 хвилин, перебуваючи у громадському місці, а саме в центрі міста Канів, де сконцентровано розташування магазинів та вхід до міського ринку, за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Канів, вул. Захисників України, поблизу будинку № 10, помітив як на тротуарі знаходяться дві невідомі йому особи, які проповідували та за допомогою пересувних візків розповсюджували релігійну літературу «Свідків Єгови».

Маючи протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, діючи з хуліганських спонукань, безпричинно і зухвало почав грубо лаятись у бік потерпілих - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які на той момент здійснювали свою релігійну діяльність на підставі пп. 2.2.2 п. 2 Статуту Релігійної Організації «Релігійний центр Свідків Єгови в Україні», а саме розповсюдження релігійної літератури, яка знаходилась на пересувних візках. ОСОБА_9 , маючи на меті знущання над ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з мотивів неповаги до суспільства, став безпідставно звинувачувати останніх у вчинені ними злочинів, що весь час супроводжувалось лайкою.

Після чого, ОСОБА_8 , продовжуючи свої протиправні дії, направлені на грубе порушення громадського порядку, виражаючи тим самим свою явну неповагу до суспільства, діючи умисно, з особливою зухвалістю, у присутності інших осіб, зокрема ОСОБА_10 , порушуючи спокій присутніх у громадському місці громадян, підійшов до двох пересувних візків, які знаходились поруч із потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та на яких була розміщена релігійна література, після чого безпричинно став завдавати по ним удари ногами та викидати у смітник літературу, внаслідок чого візки та література були пошкоджені, а захід із розповсюдження літератури був зірваний.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення частково визнав та пояснив, що у нього виник побутовий конфлікт із релігійною організацією Свідків Єгови, оскільки 15.05.2026 він бачив, як ОСОБА_11 просив у них гроші або продукти харчування стоячи на колінах, а вони йому відмовили сказавши, що можуть дати тільки візок з літературою. Ця подія його образила і він просив показати Свідків ОСОБА_12 свій гаманець, вони відмовили. Він купив продуктів та викупив з ломбарду телефон ОСОБА_11 . Після цього йому погрожував по телефону чоловік ОСОБА_13 , а Свідки Єгови почали гуртуватися проти нього і провокували його. 28.06.2026 він йшов по алеї в м. Каневі, де побачив, що Свідки Єгови дивились на нього не добре і шушукалися. Підійшовши, він запитав у них чи шкода їм, що ОСОБА_11 помер, потім взяв один візок з релігійною літературою і поклав на смітник. Відійшовши він почув, як ОСОБА_14 сказала, що питання буде вирішено в салоні тату, що він сприйняв як погрозу і втратив контроль, повернувшись схопив інший візок і вдарив його об смітник.

Свої дії оцінює як неправильні і розуміє, що сторонні люди сприймали б такі дії, як хуліганство, але у нього були емоції і його дії не були небезпечними, просив перекваліфікувати його дії на ст. 173 КУпАП.

Цивільний позов не визнав та просив відмовити, оскільки він є необґрунтованим.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що грубого порушення громадського порядку не було, оскільки свідки не чули про що була лайка ОСОБА_8 , прокурором не розкрито мотиви вчинення правопорушення, які полягали у тому, що візок обвинуваченому раніше було подаровано Свідками Єгови і він 28.06.2024 подарований візок поклав на смітник. Лайка обвинуваченим була висловлена шляхом «бурчання під носа». Вважав, що дії обвинуваченого максимально можна було кваліфікувати за ст. 173 КУпАП.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представник підтримали позицію прокурора та просили задовольнити їх цивільні позови, а саме стягнути з обвинуваченого по 20000,00 грн. моральної шкоди.

Винуватість ОСОБА_8 у пред`явленому обвинувачені підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами:

– показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка дала показання про те, що 28.06.2024 близько 11-20 год., у м. Каневі, біля базару, вона відбувала службу у якості члена релігійної організації «Релігійний центр Свідків Єгови в Україні» разом з ОСОБА_5 . До них підійшов ОСОБА_8 і запитав чи співчувають вони у зв`язку з тим, що помер художник, а потім почав висловлювати погрози в їх адресу із застосуванням образливої лайки. Намагання його заспокоїти не принесли результат. Потім обвинувачений пішов, але повернувшись схопив візок з релігійною літературою і вдарив його об тротуар та смітник, внаслідок чого візки були пошкоджені, а література розвіялася. Під час конфлікту були перехожі люди, оскільки це було громадським місцем;

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка дала показання про те, що 28.06.2024 близько 11-20 год., у м. Каневі, біля базару, вона відбувала службу у якості члена релігійної організації «Релігійний центр Свідків Єгови в Україні» разом з ОСОБА_4 . До них підійшов ОСОБА_8 і запитав чи співчувають вони у зв`язку з тим, що помер художник, а потім почав висловлювати погрози в їх адресу з образливою лайкою. ОСОБА_4 намагалася його заспокоїти, однак це не принесло результат. Потім обвинувачений пішов, але повернувшись схопив візок з релігійною літературою і вдарив його об тротуар та смітник, внаслідок чого візки були пошкоджені, а література розвіялася. Під час конфлікту були перехожі люди, оскільки це було громадським місцем;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який дав показання про те, що він особисто свідком подій 28.06.2024 не був, однак 15.05.2024 він служив службу Свідком Єгови в м. Каневі поблизу кафе «Булка котлета» і до нього підійшов обвинувачений з ще одним чоловіком і вимагали дати 50000,00 грн. на допомогу військовим. Він відмовив, але ОСОБА_8 просив показати гаманець, на що він йому відмовив. ОСОБА_16 почав конфлікт - тицяв пальцями в груди, ображав, бив ногами стенди і викидав їх. Потім проходив ОСОБА_17 , який теж просив гроші. Гроші ОСОБА_18 вони давали раніше, однак він на них купував алкоголь. 28.06.2024 він підійшов на місце пригоди, коли обвинуваченого вже не було, на місці пригоди побачив розкидані стенди та літературу;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який дав показання про те, що він 28.06.2024 служив службу Свідком Єгови в м. Каневі поблизу кафе «Булка котлета» та стояв на відстані від ОСОБА_19 та ОСОБА_5 . Знає, що 15.05.2024 обвинувачений вчиняв хуліганські дії відносно Свідків Єгови. ОСОБА_16 підійшов до ОСОБА_19 та ОСОБА_5 і почав агресивно себе вести, казав, щоб забиралися звідси, погрожував, схопив один із стендів. Коли почав підходити до ОСОБА_20 , останній погрожував, що вдарить. Потім обвинувачений схопив стенд і почав бити ним об смітник, пошкодивши його. Після чого пішов в бік перукарні «Іріша». Це був базарний день, люди були на вулиці і бачили цю подію;

- показаннями свідка ОСОБА_21 , яка дала показання про те, що вона 28.06.2024 працювала у ломбарді поблизу місця, де служать Свідки Єгови в м. Каневі, що поблизу кафе «Булка котлета». Віруючі взяли стенди і вийшли на службу. Через деякий час до ломбарду зайшов ОСОБА_16 у збудженому стані. Вона зателефонувала ОСОБА_22 , яка повідомила, що сталося те саме, що і місяць назад. Вийшовши із ломбарду вона побачила пошкоджені стенди та розкидану релігійну літературу. Стенди належать релігійній організації Свідки Єгови;

- показаннями свідка ОСОБА_23 , яка дала показання про те, що вона 28.06.2024 працювала у кафе «Булка котлета», що поблизу місця, де служать Свідки Єгови в м. Каневі. ОСОБА_14 та ОСОБА_24 стояли і спілкувалися з людьми потім підійшов ОСОБА_8 і він вів себе агресивно. Про що вони спілкувалися вона не чула, але чула від нього фразу «Горіть в Аду». Місце пригоди є доволі людним;

- показаннями свідка ОСОБА_25 , яка дала показання про те, що вона 28.06.2024 працювала у кафе «Булка котлета», що поблизу місця де служать Свідки Єгови в м. Каневі. ОСОБА_14 та ОСОБА_24 стояли і спілкувалися з людьми, потім підійшов чоловік і вони балакали. Про що вони спілкувалися вона не чула. Бачила, як він схопив один візок та поклав його на смітник, а потім другий візок схопив і кинув його об смітник. Коли переходив дорогу лаявся в сторону потерпілих повертаючись до них. Місце пригоди є доволі людним. Якби вона стояла поруч, то сприймала дії обвинуваченого як загрозу;

- витягом з ЄРДР №12024250340000210 від 06.07.2024, згідно якого були внесені відомості за зверненням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з приводу обмеження невідомою особою прав громадян за ознаками релігійних переконань. Дії попередньо кваліфіковані за ч. 1 ст. 161 КК України (а.с. 82 т. 2);

- рапортом оперуповноваженого СКП ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 05.07.2024 про надходження заяв від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 83 т. 2);

- заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 03.07.2024 (а.с. 84-87 т. 2);

- протоколом отримання інформації з технічних засобів від 12.07.2024, а саме з камер відеоспостереження біля кафе «Іріша» в м. Каневі (а.с. 88 т. 2);

- протоколом огляду предмету від 12.07.2024, з фототаблицями, згідно якого слідчим було оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження біля кафе «Іріша» в м. Каневі (а.с. 90-99 т. 2);

- постановою слідчого про визнання речовими доказами від 12.07.2024– DVD диски з камер відеоспостереження біля кафе «Іріша» в м. Каневі (а.с. 100 т. 2);

- заявою ОСОБА_4 від 15.07.2024, згідно якої було долучено документи в тому числі про належність до релігійної організації «Свідків Єгови» та пошкодженого майна (а.с. 101-104 т. 2);

- заявою ОСОБА_5 від 15.07.2024, згідно якої було долучено документи в тому числі про належність до релігійної організації «Свідків Єгови» (а.с. 105-108 т. 2);

- заявою ОСОБА_26 від 15.07.2024, про видачу відеозаписів з камер відеоспостереження біля кафе «Іріша» (а.с. 109 т. 2);

- протоколом огляду предмета від 16.07.2024, з фототаблицями, згідно якого було оглянуто пошкоджений візок з постером для біблійної літератури (а.с. 110-114 т. 2);

- постановою слідчого про визнання речовими доказами від 16.07.2024– пересувний візок (а.с. 115 т. 2);

- листом релігійної організації «Релігійний центр свідків Єгови в Україні» від 16.08.2024 з додатками про порядок діяльності організації (а.с. 116-127 т. 2);

- повідомленням про неможливість проведення судової експретизи від 28.04.2025, згідно якого неможливо провести експертизу висловлювань ОСОБА_8 (а.с. 128-130 т. 2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.07.2025, з участю ОСОБА_5 , з CD диском, під час якого потерпіла розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 (а.с. 131-135 т. 2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.07.2025, з участю ОСОБА_4 , з CD диском, під час якого потерпіла розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 (а.с. 136-140 т. 2);

- постановою слідчого від 08.08.2025 про зміну правової кваліфікації, згідно з якою було змінено правову кваліфікацію у кримінальному провадженню з ч. 1 ст. 161 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України (а.с. 145 т. 2);

- протоколами огляду відеозаписів від 26.08.2025 та від 27.08.2025, згідно яких слідчим було оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження біля кафе «Іріша» (а.с. 173-178 т. 2);

Також судом було оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження біля кафе «Іріша», на яких було зафіксовано пошкодження обвинуваченим візочків з релігійною літературою.

Оскільки обвинувачений скаржився на поганий стан здоров`я, судом було призначено судово – психіатрична експертиза.

Згідно з висновком експерта № 276 від 29.04.2026 вбачається, що:

«1.2. ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння виявляв ознаки хворобливого розладу психічної діяльності-органічного психічного розладу набутого внаслідок епілепсії, з не різко вираженими, компенсованими психопатоподібними порушеннями, що не позбавляло на той час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними.

3.4. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє ознаки хворобливого розладу психічної діяльності - органічного психічного розладу набутого внаслідок епілепсії, з не різко вираженими, компенсованими психопатоподібними порушеннями, що на теперішній час не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними.

5. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може приймати участь в судовому засіданні.

6. ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру» (а.с.23-26 т. 2).

Обвинувачем подавалися скарги на неправомірні дії працівників ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області по даному кримінальному провадженню, у зв`язку з чим судом було постановлено ухвалу, якою було доручено провести перевірку фактів наведених обвинуваченим.

Постановою прокурора Черкаської обласної прокуратури від 17.06.2026, кримінальне провадження № 62025100140003489 від 13.10.2025 за ч. 2 ст. 365 КК України було закрито у зв`язку з відсутністю в діях поліцейських ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області складу вказаного кримінального правопорушення (а.с.50-55 т.2).

Щодо клопотання обвинуваченого та захисника про перекваліфікацію його дій з ч. 1 ст. 296 КК України на ст. 173 КУпАП, суд зазначає наступне.

Норми, передбачені частиною першою статті 296 КК України - хуліганство (основний склад злочину) - та частиною четвертою цієї самої статті, з-поміж інших ознак, - хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї (кваліфікований склад злочину), - визначають обсяг (стан, зміст, певну сукупність) суспільних відносин, які охороняються їх дією, й водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб`єктів, які порушили встановлений ними обов`язок утримуватися від учинення дій певного змісту.

Об`єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Якщо грубе порушення громадського порядку не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст.173 КУпАП. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Крім того, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК України, обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

Матеріалами справи не встановлено наявності побутового конфлікту обвинуваченого з потерпілими, також не підтвердилося здійснення провокаційних дій та образливих висловлювань з боку потерпілих на адресу обвинуваченого (перешіптування та підозрілі погляди такими не є), а навпаки у судовому засіданні було встановлено здійснення хуліганських дій обвинуваченим у громадському місці (на вулиці в центрі м. Канів) шляхом образливого чіпляння до громадян (потерпілих), порушення громадського порядку виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю та пошкоджуючи майно інших осіб (візка з релігійною літературою).

Стан емоційного збудження у поєднанні з медичним діагнозом у вигляді епілепсії обвинуваченого на час вчинення кримінального правопорушення не позбавив його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо ними керувати, що підтверджується висновком судово- психіатричної експертизи № 276 від 29.04.2026.

Таким чином, підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого немає.

Судом було допитано свідків сторони захисту.

Свідок ОСОБА_28 дав показання в суді про те, що він 15.05.2024 проходячи з ОСОБА_29 по центру м. Канів бачив, як на колінах стояв чоловік перед Свідками Єгови і мабуть просив допомоги. Їм стало його шкода, підійшовши вони поцікавилися, чому Свідки Єгови не дали грошей. Їх обурила ситуація коли ігнорують прохання людини. Після чого вони викупили телефон людини з ломбарду та купили йому продуктів харчування.

Свідок ОСОБА_30 дала показання в суді про те, що вона не була свідком подій ні 15.05.2024, ні 28.06.2024, однак чула про обставини конфліктів від свого чоловіка ОСОБА_31 .

Таким чином, суд встановив, що свідки захисту ОСОБА_28 та ОСОБА_30 не були свідками подій 28.06.2024, і також вони не підтвердили версію обвинуваченого про наявність простого побутового конфлікту, оскільки триваючого конфлікту між обвинуваченим та потерпілими не було.

Оцінюючи зібрані по кримінальному провадженню докази в їх сукупності, в результаті повного і всебічного дослідження їх у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що пред`явлене органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_8 доведено повністю, його дії суд кваліфікує:

- за ч. 1 ст. 296, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , згідно ст. 66 КК України, суд не встановив.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , згідно ст. 67 КК України, суд не встановив.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Відповідно до вимог КК України, покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вину визнав частково, разом з тим вперше притягується до кримінальної відповідальності, розуміє, що конфлікт треба було вирішувати мирним шляхом, за місцем проживання характеризується посередньо, не працюючий, одружений, є інвалідом 3 групи, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Враховуючи наведене, виходячи з основних засад призначення покарань, визначених ст.65 КК України, та з метою попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що процес виправлення та перевиховання обвинуваченого можливий без ізоляції його від суспільства, тому призначає покарання у виді штрафу.

На думку суду, таке покарання буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 не обирався.

Щодо цивільного позову.

Потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявлено цивільні позови про стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. кожній.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

При вирішенні питання про задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує характер протиправних дій обвинуваченої, ступінь вини відповідача, глибину душевних страждань позивача, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, також судом враховуються роз`яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Суд приходить до висновку, що в результаті протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 безсумнівно була спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які потерпілі зазнали у зв`язку з моральними стражданнями через неправомірні дії обвинуваченого, внаслідок чого у них був порушений звичний ритм життя, вони зазнали стресу, були змушені звертатися за допомогою до лікарів, по даний час відчувають страх.

Суд визначаючи розмір моральної шкоди виходить також з практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав про наявність заподіяння моральної шкоди навіть у випадках не заподіяння прямої шкоди здоров`ю (пілотне рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, за яким відшкодуванню підлягало 2500,00 євро моральної шкоди).

За таких обставин, суд, виходячи з засад розумності та справедливості визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в сумі по 10000,00 грн. кожній.

Враховуючи наведене, на користь потерпілих з ОСОБА_8 підлягає стягненню по 10000,00 грн. моральної шкоди.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Під час судового розгляду на майно обвинуваченого, було накладено арешт ухвалою Канівського міськрайонного суду від 18.09.2025.

Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки від учасників справи жодних клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371,373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Строк виконання покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 10000,00 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 10000,00 грн. моральної шкоди.

Речові докази:

1) Компакт-диск DVD-R з інформацією з технічних засобів, що мають функції відеозапису, а саме з камер зовнішнього відеоспостереження перукарні «Іріша», що розташована по вул. О. Кошового, б. 5 в м. Каневі Черкаської області, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження;

2) Пересувний візок з постером для біблійної літератури – який передано під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_4 – залишити в її користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники справи:

Обвинувачений (цивільний відповідач): ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Потерпілі (цивільні позивачі):

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя ОСОБА_1