Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №569/20210/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20210/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (надалі – відповідачі), в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 березня 2026 року в справі №569/3061/26 він призначений опікуном малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2024 року по справі №335/9333/23 батьків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав. Даним рішенням суду у задоволенні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відповідачів було відмовлено, оскільки на момент винесення рішення про позбавлення батьківських прав, дітям не було надано статусу дітей позбавлених батьківського піклування та їх не було передано під опіку будь-якій особі чи установі, а відтак не існувало особи чи установи, на чию користь повинні були стягуватися аліменти на утримання дітей. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 560/3 від 13 серпня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. 28 вересня 2026 року представник позивача ОСОБА_5 подала клопотання, в якому просила судове засідання провести у відсутність позивача та його представника, позов підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання.

Згідно Відповіді №3224343 від 25 серпня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 21 травня 2014 року.

Згідно Відповіді №3224334 від 25 серпня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 07 лютого 1991 року.

08 вересня 2026 року до суду повернулися не врученими судові повістки для відповідачів на 29 вересня 2026 року, де на поштовому повідомленні наявні відмітки - адресат відсутній.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

За змістом частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

Згідно частини 4 статті 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Відповідно до частини 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки судові повістки, направлені судом відповідачам за адресою, за якою зареєстровано їхнє місце проживання, повернуті суду з відмітками - адресат відсутній за вказаною адресою, тому суд вважає відповідачів такими, що були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Враховуючи, що про причини неявки відповідачі суд не повідомили, відзив не подали і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.

Зважаючи на неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим повторно Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 13 липня 2024 року, серії НОМЕР_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2024 року в справі №335/9333/23, яке набрало законної сили 08 липня 2024 року, позбавлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 13 серпня 2024 року №560/3 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 » ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 березня 2026 року в справі № 569/3061/26, яке набрало законної сили 09 квітня 2026 року, встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його опікуном призначено ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, незважаючи на позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони зобов`язані виконувати свої батьківські обов`язки з утримання дитини до досягнення нею повноліття, сплачуючи аліменти на її утримання.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки позивачем заявлено про необхідність стягнення з відповідачів аліментів на утримання малолітньої дитини у частці від доходу відповідачів, суд вважає за необхідне стягнути їх саме у вказаний спосіб.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідачів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище відповідачів, зокрема відсутність відомостей про наявність у них захворювань, їх працездатний вік, відсутність відомостей про наявність на їх утриманні інших осіб. За таких обставин суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів на користь позивача, як опікуна, аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/6 частини заробітку (доходу) кожного відповідача, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.

При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 24 серпня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їх дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 24 серпня 2026 року по 23 вересня 2026 року.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі пункту 3 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі по 665 грн 60 коп. з кожного відповідача підлягає стягненню в дохід держави.

Керуючись ст. 180-184, 191 СК України, ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Першко