Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №569/19050/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19050/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залісуду в м. Рівне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2026 року за № 62026240030004641по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Малинськ Березнівського району Рівненської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України,

в с т а н о в и в:

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 21.04.2026, у ОСОБА_4 , як військовослужбовця, виник протиправний умисел на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом використання підроблених документів з метою звільнення з лав Збройних Сил України.

З метою реалізації свого злочинного наміру, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи у селі Мала Любаша Рівненського району Рівненської області, але не пізніше 21.04.2026 придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо неправдивий офіційний документ - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 969557 від 12.11.2024, нібито видану Київським обласним бюро медико-соціальної експертизи МСЕК №1, згідно з якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено інвалідність ІІ групи із потребою постійного стороннього догляду.

Надалі старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Мала Любаша, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від несення обов`язків військової служби, 21.04.2026 подав командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення з лав Збройних Сил України, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме сімейні обставини - необхідність здійснювати постійний догляд за його дружиною ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

До свого рапорту про звільнення старший солдат ОСОБА_4 долучив завідомо підроблений документ - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 969557 від 12.11.2024, нібито видану Київським обласним бюро медико-соціальної експертизи МСЕК №1, згідно з якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено інвалідність ІІ групи із потребою постійного стороннього догляду.

23.04.2026 вказаний рапорт із долученими до нього документами прийнятий у військовій частині НОМЕР_1 та зареєстрований за вхідним № 2166/р.

Отже, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме для ухилення від проходження військової служби шляхом використання підроблених документів, однак з причин, які не залежали від його волі, кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України як закінчений замах на ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчинене в умовах воєнного стану.

Потерпіла сторона у кримінальному провадженні відсутня.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав обвинувачення у повному обсязі за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України. Суду пояснив, що за наведених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості обставин дійсно вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Повідомив, що добровільно, за участі захисника, уклав із прокурором угоду про визнання винуватості від 05 серпня 2026 року. Із визначеним в угоді покаранням за ч.2 ст.15, ч.4 ст.409 КК України погоджується, а саме, у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробовуванням. Покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України, та враховуючи, що він є військовослужбовцем, сторони пропонують суду, нагляд за поведінкою обвинуваченого, покласти на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі його звільнення із військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

Просить суд спільно із своїм захисником, затвердити угоду від 05 серпня 2026 року про визнання винуватості, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що 05 серпня 2026 року між стороною обвинувачення прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним (в суді) обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України.

Сторони погодились на призначення покарання (визначеного в угоді) обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.409 КК України, у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробовуванням. Покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України, та враховуючи, що він є військовослужбовцем, нагляд за поведінкою обвинуваченого, покласти на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі його звільнення із військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

Суд вважає, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.4 ст.409 КК України, які виразились у закінченому замаху на ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468, 475 цього кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, не тяжких злочинів, тяжких злочинів.

Вчинений злочини обвинуваченим відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Також суд відносить до пом`якшуючої обставини, здійснення ОСОБА_4 благодійного внеску на користь ЗСУ 108 000 (сто вісім тисяч) гривень, що підтверджується відповідними квитанціями.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, у лікарів нарколога та психіатра під спостереженням не перебуває, є військовослужбовцем ЗСУ.

Суд, в підготовчому судовому засіданні, при вирішенні питань пов`язаних із затвердженням угоди, вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 05 серпня 2026 року.

Отже, взявши до уваги встановлені вище обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробовуванням та покладанням обов`язків передбачених п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України.

Разом з тим, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем. Отже, нагляд за його поведінкою, суд покладає на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі звільнення із військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

Суд також переконався, що обвинуваченому та захиснику, цілком зрозумілий порядок судового провадження на підставі угоди, зрозумілі права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Також встановлено, що обвинувачений, захисник та прокурор розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди визначених ст. 473 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Письмові речові докази (документи), необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження. Підроблений документ - довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії із серією 12 ААВ № 969557 від 12.11.2024, яка нібито видана Київським обласним бюро медико-соціальної експертизи МСЕК №1 підлягає знищенню.

Підлягає скасуванню накладений арешт на майно в ході досудового розслідування відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненського суду від 15 травня 2026 року.

Запобіжний захід цілодобовий домашній арешт у кримінальному провадженні, втратив дію 14.08.2026 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 62026240030004641 від 08.05.2026, укладену 05 серпня 2026 року між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Сторони погодились на призначення покарання:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ч.4 ст. 76 КК України, на звільненого від відбування покарання з випробовуванням ОСОБА_4 , суд покладає такі обов`язки:

Здійснення нагляду за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, суд покладає на командира військової частини за місцем проходження служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

У разі звільнення з військової служби у відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосований щодо ОСОБА_4 , втратив дію 14.08.2026.

Письмові речові докази (документи) залишити в матеріалах кримінального провадження. Підроблений документ - довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії із серією 12 ААВ № 969557 від 12.11.2024, яка нібито видана Київським обласним бюро медико-соціальної експертизи МСЕК № 1 - знищити.

Скасувати накладений арешт на майно речовий доказ, відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненського суду від 15 травня 2026 року - мобільний телефон Redmi IMEI1 НОМЕР_2 , IME12 НОМЕР_3 з мобільним телефоном НОМЕР_4 та мобільний телефон Nokia TA-1557, IMEI1 НОМЕР_5 , IME12 НОМЕР_6 з мобільним телефоном НОМЕР_7 - повернути власнику ОСОБА_4 .

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Вирок суду може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі по дання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8