Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №559/3867/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3867/26

Номер провадження 3/559/1390/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковська О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , неодружена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацююча, притягалася до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и л а:

08.09.2026 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство в сім`ї - умисно вчинила дії психологічного та економічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , що не завдало тілесних ушкоджень: кричала, нецензурно виражалась, проклинала, забрала ключі від будинку, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , чим повторно протягом року вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення не зверталася, тому справа розглядається згідно ст. 268 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що протягом року третій раз викликає працівників поліції до сестри. ОСОБА_1 після смерті батьків вирішила, що батьківський будинок належить їй, хоча власником є їхній рідний брат і він дозволяє жити в ньому всім сестрам, вона сама там має кімнати і живе, коли повертається до Польщі з України, але ОСОБА_3 хоче жити в ньому одна. 08.09.2026 сама поїхала в м. Дубно, а власні ключі від будинку і своїх кімнат залишила на підвіконні в туалеті. Коли повернулася з міста, то ключів не було, а будинок був зачинений. Попросила сестру повернути ключі, так як дома була лише вона і тільки вона могла забрати ключі та зачинити дім. ОСОБА_1 почала кричати, проклинати та ображати, а ключі так і не повернула. Не могла потрапити додому, тому змушена була викликати поліцію, але це не допомогло, тому довелося міняти замки. Це можуть підтвердили ще одна їх сестра і пресвітер, але оскільки пресвітер не хоче давати показання, то просить допитати лише сестру ОСОБА_4 . Зла на сестру ОСОБА_5 не тримає, але вважає, що так поводитися не можна, сама не мала можливості потрапити у будинок і у свої кімнати через дії своєї сестри, це пригнічує, це соромно, хоч вони всі віруючі люди. Із ОСОБА_1 проживає в одному будинку, але між собою не спілкуються. ОСОБА_1 не має дітей, не має інвалідності, не працює офіційно, а миє в їх домі молитви підлогу. Вона така є якась агресивна через цей будинок і вже не знає, як їй дати раду, можливо психолог міг би допомогти.

Свідок ОСОБА_6 , рідна сестра потерпілої та ОСОБА_1 під присягою і після роз`яснення ст. 63 Конституції України, у дистанційному режимі пояснила, що мусила залізати через вікно в кімнату своєї сестри ОСОБА_2 на початку вересня 2026 року, бо сестра ОСОБА_7 забрала ключі. ОСОБА_3 на питання нащо вона це зробила, сказала: «А ви бачила, що я їх брала?», тобто вона не заперечувала, лише казала, що ніхто не бачив, але окрім наді дома нікого не було і кімнати були зачинені. ОСОБА_8 попросила допомоги і вона залізла в її кімнату через вікно, знайшла ключ від одної кімнати і відкрила її. Від іншої кімнати та від будинку запасних ключів не було, тому замінили ті замки. Батьківський будинок в АДРЕСА_1 належить братові, який сказав, що вони, сестри, можуть проживати в ньому, сама не живе, але там живуть ОСОБА_3 і ОСОБА_8 , коли не в Польщі, але ОСОБА_3 хоче жити у будинку сама, тому виникають конфлікти з нею, ОСОБА_3 агресивно реагує.

Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП наступає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підтверджується показаннями потерпілої, свідка та сукупністю інших доказів: протоколом серії ВАВ № 959379 від 08.09.2026; формою оцінки ризиків, рівень небезпеки оцінюється як середній; письмовими поясненнями та заявою потерпілої; витягом з ІПНП; відеозаписом події. На 31хв. 22 сек. відеозапису ОСОБА_1 відкриває працівникам поліції ключами двері із середини будинку. На 39 хв. 51 сек. запитує працівників поліції, що обізвала сестру, то це є домашнє насильство. На відеозаписі ОСОБА_1 на її питання пояснюють, що є закон про протидію домашнього насильства, вона підтверджує, що знає вже по факт притягнення її за домашнє насильство над сестрою, але не сприймає свою поведінку як домашнє насильство і займає аналогічну позицію, про яку говорила і свідок, питаючи, а що хтось бачив, що то вона ключі взяла? Проте, така позиція ОСОБА_1 не заслуговує на увагу: ключі були залишені в приміщенні, де живе потерпіла і воно було відчинене, там була лише ОСОБА_9 , по прибуттю поліції було відчинено двері саме ОСОБА_10 , вона була дома одна, ключі не повернула. Сестру не пустила в будинок проживання і інша сестра змушена була лізти через вікно та в підсумку замінили замки. Відповідно доступ до ключів і будинку мала лише ОСОБА_11 яка і унеможливила для своєї сестри доступ до місця проживання, забравши ключі, чим вчинила економічне насильство. Лайка, прокльони, крики однієї сестри на адресу іншої є психологічним домашнім насильством. ОСОБА_9 навіть в присутності поліцейських була пасивно-агресивна і намагалась нерозумінням прикрити свою відповідальність.

Відповідно до ст. 68Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

При призначенні адмінстягнення, беру до уваги особу ОСОБА_1 , яка раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно тієї ж потерпілої, однак після цього знову вчиняє аналогічні дії, тобто не зробила належних висновків, і призначення штрафу, як найлегшого виду адміністративного покарання не дають для особи виховного ефекту, бо штраф навіть не сплачено, характер правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлено. Отже, належний виховний вплив на ОСОБА_1 справить стягнення у виді громадських робіт згідно санкції статті. Штраф застосовувати не доцільно, оскільки ОСОБА_1 ніде офіційно не працює та попередній штраф нею не сплачено. Також ОСОБА_1 необхідно направити на проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Відповідно ст. 40-1 КУпАП правопорушник повинен сплатити судовий збір.

Керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 173-2, ст. 283 - 284 КУпАП, ч. 6 ст. 28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству",-

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і застосувати стягнення у виді громадських робіт строком 50 (п`ятдесят) годин.

Направити ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", строком на 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Квитанцію про сплату судового збору необхідно надати суду в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненській області.

Суддя: Жуковська О.Ю.