Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №544/1491/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1491/26

пров. № 2/544/918/2026

Номер рядка звіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Сайко О.О.,

секретаря судового засідання Костенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пирятин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначив, що 10 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №248894445, відповідно до умов відповідачка отримала кредит у розмірі 9 700,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора TAJN-5842. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надало відповідачці грошові кошти в сумі 9700,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

03.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/11, згідно якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно Реєстру прав вимоги №Б/Н від 03.12.2024 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі, зазначеному в Реєстрі.

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 04.12.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36 198,84 грн., яка складається з: 9 698,06 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 21 651,75 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4 849,03 грн. - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи)

Позивач зазначає, що ним не здійснювалося жодних нарахувань за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № 248894445 від 10.07.2024 у розмірі 31 349,81 грн., яка складається з: 9 698,06 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 21 651,75 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Клопотав слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному вебсайті суду. Причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення слухання справи від неї до суду не надійшло. Відповідачці надано строк для подачі відзиву, однак остання своїм правом не скористалася, відзиву до суду не надіслала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце слухання справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

26.08.2026 згідно ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10.07.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №248894445 у формі електронного документу. Кредитний договір №248894445 від 10.07.2024 був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (TAJN). Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 9700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит (п.2.1 Договору). Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 9700 грн. 00 коп. 10.07.2024 (що є датою надання Кредиту) (п.2.3 Договору). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду користування на умовах, передбачених цим Договором (п. 2.4 Договору). На момент укладання цього договору строк Дисконтного періоду становить 30 днів від дати отримання Позичальником першого траншу (п.3.1 Договору). Кінцева дата повернення кредиту - 09.08.2029 (п.7.3 Договору). Базова процентна ставка складає 1,50% в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних (п.8.3 Договору) (матеріали справи в електронній формі).

Кредитний договір № 248894445 від 10.07.2024 був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (TAJN), одноразовий персональний ідентифікатор було направлено позичальнику 10.07.2024 17:44:21 на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 10.07.2024 о 17:440:42 год. (матеріали справи в електронній формі).

Також ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором «5842» Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №248894445 від 10.07.2024 (матеріали справи в електронній формі).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало своє зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі, встановленому Кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням від 10.07.2024, згідно якого: отримувач ОСОБА_1 , Код НОМЕР_1 , Сума 9700,00 грн., Призначення платежу - переказ коштів згідно договору №248894445 від 10.07.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (матеріали справи в електронній формі).

Згідно інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за вих. №БТ/Е-27660 від 26.06.2026, наданої на виконання ухвали суду щодо витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 та інші картки. На картковий рахунок вказаної платіжної картки був зарахований платіж у сумі 9700,00 грн. у період з 10.07.2024 до 15.07.2024. Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером телефону за вказаним картковим рахунком та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Крім того, надано виписку (Рух коштів) по зазначеному вище рахунку (а.с. 166-168).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, та доказів іншого відповідачкою не надано, кредитний договір між відповідачкою та Первісним кредитором було укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора в електронній формі.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.

Відтак, в ході розгляду справи судом встановлено факт укладання кредитного договору №248894445 від 10.07.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1

03.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/11, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (матеріали справи в електронній формі).

Відповідно до Реєстру прав вимоги до договору факторингу від 03.12.2024 року №МВ-ТП/11, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №248894445 від 10.07.2024 в загальній сумі 23 979,36 грн., що складається з: 9 698,06 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9 432,27 грн. - заборгованість за процентами, 4 849,03 грн. - заборгованість за штрафними санкціями, 3 879,22 грн. - сума фінансування (матеріали справи в електронній формі).

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №248894445 від 10.07.2024 станом на 03.12.2024, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 становить 23 979,36 грн., яка складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту - 9 698,06 грн., заборгованість за відсотками - 9 432,27 грн., заборгованість за неустойкою - 4 849,03 грн. (матеріали справи в електронній формі).

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №04/1225-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (матеріали справи в електронній формі).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу від 04.12.2025 року №04/1225-01, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №248894445 від 10.07.2024 в загальній сумі 36 198,84 грн., що складається з: 9 698,06 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 651,75 грн. - заборгованість за процентами, 4 849,03 грн. - заборгованість за штрафними санкціями, 1988,10 грн. - сума фінансування (матеріали справи в електронній формі).

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №248894445 від 10.07.2024 станом на 04.12.2025, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 становить 36 198,84 грн., яка складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту - 9 698,06 грн., заборгованість за відсотками - 21 651,75 грн., заборгованість за неустойкою - 4 849,03 грн. (матеріали справи в електронній формі).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту кредитного договору слідує, що позичальника повідомлено про те, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором зобов`язаний буде сплачувати проценти, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі та паспорті споживчого кредиту, з яким він ознайомився та без будь-яких заперечень підписав. Крім того, позичальника повідомлено про орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк користування кредитними коштами.

Суд зауважує, що Паспорт споживчого кредиту надається позичальнику до укладення кредитного договору, метою якого є повідомлення позичальника про умови надання кредиту у відповідній установі, у разі непогодження позичальника із викладеними у ньому умовами, останній має право відмовитися від отримання відповідної фінансової послуги.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачка належним чином ознайомлена та погодилася із умовами надання кредиту, на підставі чого між сторонами укладено відповідний Договір, в якому відображені умови надання кредиту, визначені у Паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач погодився.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З наданих позивачем розрахунків установлено, що по кредитному договору №248894445 від 10.07.2024, укладеному між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , проценти розраховані по 04.12.2025, за період поза межами строку кредитування, новий кредитор продовжував нараховувати саме проценти за "користування кредитом".

Доказом того, що позичальник ініціював продовження дисконтного періоду згідно з умовами договору є те, що він здійснив оплату по кредитному договору 06.08.2024 в сумі 1 859,49 грн., 02.09.2024 - 3 512,13 грн., 29.09.2024 - 3 718,44 грн. та після 29.09.2024 продовжував користуватися кредитом. Таким чином, дисконтний період становив 30 днів, а проценти, нараховані після закінчення строку дії договору - 29.10.2024 (після 30 дня від дати закінчення дисконтного періоду) є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами по кредитному договору від №248894445 від 10.07.2024 повинні нараховуватися з 10.07.2024 по 29.10.2024 відповідно до п.3.2 договору.

Таким чином, згідно розрахунку заборгованості позивача, відповідно до умов кредитного договору №248894445 сума до стягнення становить 13 829,36 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як вбачається з досліджених судом доказів, умови договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.

Відповідно до вимог статті 514 ЦК України право нараховувати відсотки поза межами строку кредитування не могло перейти до нового кредитора.

Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може уважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, відповідачка взяті на себе договірні зобов`язання за вищевказаним договором не виконала, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №248894445 від 10.07.2024 підлягають частковому задоволенню, в сумі 13 829,36 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту 9 698,06 грн. та заборгованості за відсотками 4 131,30 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в сумі 4 849,03 грн., суд уважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по теперішній час.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що кредитний договір укладений 10.07.2024, тобто в період дії на території України воєнного стану, суд уважає, що з відповідачки не підлягає стягненню заборгованість за штрафними санкціями в сумі 4 849,03 грн., що буде узгоджуватись із пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №41159 від 22.05.2026 (а.с.6).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, то з відповідачки підлягає стягненню судовий збір з розрахунку: 13 829,36 грн. х 2 662,40 грн. / 31 349,81 грн. = 1 174,50 грн.

У позовній заяві позивач прохає стягнути із відповідача понесені ним судові витрати в частині отриманої та сплаченої ним професійної правничої допомоги в сумі 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та АБ «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» домовились, що в порядку та на умовах, визначених договором, адвокатське бюро надає ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» юридичну допомогу (матеріали справи в електронній формі).

Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., що підтверджується Додатковою угодою №25771513149 від 21 січня 2026 року, Протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/23-02 від 21.01.2026, Актом прийому передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року (матеріали справи в електронній формі).

Згідно з Актом прийому передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року позивачу АБ «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» надано такі послуги: складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, вивчення матеріалів справи, підготовка та подача адвокатського запиту, клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника (всього 6 годин) (матеріали справи в електронній формі).

Судом встановлено, що сума в розмірі 7 000 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, яка складає 6 годин. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, позовна заява є типовою для таких правовідносин, у спорах такого характеру судова практика є сталою, застосування великої кількості законодавчих актів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу на переконання суду буде сума у розмірі 4000 грн.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, то з відповідачки підлягає стягненню витрати на правничу допомогу з розрахунку: 13 829,36 грн. х 4000 грн. / 31 349,81 грн. = 1 764,50 грн.

Керуючись ст.ст.60,61,512,526,527,610,611,628,638,1077,1078,1081,1082 ЦК України, ст.ст.10-13,81,82,133,141,142,211,247,259,263,264,265,268,280-289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №248894445 від 10.07.2024 у розмірі 13 829 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять ) гривень 36 копійок, яка складається з: 9 698,06 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4 131,30 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) у повернення сплаченого судового збору 1 174 (одну тисячу сто сімдесят чотири) грн. 50 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 764 (однієї тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 50 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 04.09.2026.

Суддя О.О.Сайко