Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №539/3625/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №539/3625/26

Суддя: Пилипчук М. М.

Справа № 539/3625/26

Провадження № 2/539/2512/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

представника позивача - адвоката Абрамович Л. В.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У липні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Абрамович Л. В., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 21 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 44 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Сторони мають спільну повнолітню дочку, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя сторін не склалося у зв`язку з істотними розбіжностями в поглядах на сімейне життя та втратою взаємної довіри. Між подружжям неодноразово виникали суперечки та конфлікти, які призвели до психологічного віддалення, а поведінка відповідача створювала постійний стрес та перешкоджала нормальному спільному побуту. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені тривалий час, спільне господарство не ведеться, взаємна підтримка, довіра та емоційний зв`язок відсутні. Наміру відновлювати шлюбні відносини позивач не має, подальше збереження шлюбу вважає неможливим та таким, що суперечить її інтересам.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 44, понесені нею судові витрати з відповідача не стягувати.

Представник позивача - адвокат Абрамович Л. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що відповідач на час розгляду справи виїхав на проживання за своїм зареєстрованим місцем проживання до колишньої дружини, сімейні відносини між сторонами припинені. Звернула увагу суду на те, що відповідач допускав щодо позивача образливу поведінку та зловживав алкогольними напоями. Зазначила, що сторони не вперше перебувають у сімейних відносинах між собою: вони вже раніше проживали разом, а згодом розходилися. Також повідомила, що позивач заперечує проти надання подружжю строку для примирення, оскільки відповідач допускав щодо неї образливу поведінку та зловживає алкогольними напоями, а тому збереження сім`ї є неможливим. Щодо судових витрат зазначила, що позивач просить залишити їх за нею та не стягувати з відповідача судовий збір. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Рух справи

27 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року справу № 539/3625/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 31 липня 2026 року № 02.11.1-06/3002, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 31 липня 2026 року за даними реєстру територіальної громади зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 01 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

01 вересня 2026 року розгляд справи було відкладено на 29 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила розглядати справу без її участі, її інтереси в судовому засіданні представляла адвокат Абрамович Л. В.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся у порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, відзив на позов у встановлений судом строк не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 29 вересня 2026 року постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 21 березня 2024 року Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис № 44, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після державної реєстрації шлюбу прізвища сторін залишено без змін: чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_4 .

Позивач у своєму позові зазначає, що вона та відповідач мають істотні розбіжності в поглядах на сімейне життя, між ними неодноразово виникали суперечки та конфлікти, вони втратили взаємну довіру та емоційний зв`язок, сімейні відносини між сторонами як подружжям припинені, спільне господарство не ведуть.

Із пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що відповідач виїхав на проживання за своїм зареєстрованим місцем проживання, сторони разом не проживають, а позивач наполягає на розірванні шлюбу та заперечує проти надання строку для примирення.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України (частина друга статті 36 СК України).

Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (стаття 51 СК України).

Відповідно до частин першої та третьої статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Згідно з частиною третьою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з частиною другою статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (частина третя статті 105 СК України).

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).

Відповідно до частини першої статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористалась цим правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе за наявності почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

За змістом частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною третьою статті 115 СК України визначено, що розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд має виходити з того, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Під шлюбом слід розуміти сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року у справі № 127/16963/22-ц виклав висновок про те, що «заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ».

Вирішуючи питання щодо можливості вжиття заходів для примирення подружжя, суд враховує, що позивач заперечує проти надання строку для примирення з огляду на образливу поведінку відповідача щодо неї та зловживання ним алкогольними напоями. Сторони раніше вже проживали разом та розходилися, на час розгляду справи проживають окремо, відповідач виїхав за своїм зареєстрованим місцем проживання, будь-якої позиції щодо збереження шлюбу суду не висловив та в судові засідання не з`явився. За таких обставин суд не вбачає об`єктивних обставин, які б свідчили про те, що заходи для примирення подружжя можуть бути дієвими, а тому підстав для надання сторонам строку для примирення немає.

Оскільки шлюбні відносини між подружжям припинені, наміру їх відновлювати у позивача немає, суд вважає, що збереження сім`ї є неможливим, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, що має істотне значення, відповідно, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між подружжям.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 263 - 265, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 березня 2024 року Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 44, розірвати.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua