Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №539/3740/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3740/26

Провадження № 2/539/2577/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 17 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 9159910.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив бажання отримати кредитні кошти, ознайомився з правилами надання коштів у кредит, розміщеними на веб-сайті кредитодавця https://creditplus.ua, пройшов процедуру реєстрації на веб-сайті кредитодавця, здійснив ідентифікацію та верифікацію особи, надавши свої персональні дані, самостійно обрав бажані умови кредитування та вказав платіжну картку для перерахування коштів. Після прийняття первісним кредитором позитивного рішення щодо надання кредиту в особистому кабінеті відповідача було сформовано пропозицію укласти електронний договір (оферту), що містила всі істотні умови правочину. Відповідач приєднався до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора A1402, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину.

На виконання умов кредитного договору 17 червня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (далі - ТОВ «ФК «Контрактовий дім») на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 16 000 грн. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та листом ТОВ «Авентус Україна» від 16 березня 2026 року № 3138/26-Е.

При укладенні кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджені розмір кредиту, грошова одиниця, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач під час укладення кредитного договору ознайомився з його текстом та змістом, зокрема з графіком платежів за кредитним договором та паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення або зміни викладення умов кредитного договору відповідачем не висловлювалося, а також він погодився, що зміст кредитного договору не порушує його законних прав та інтересів, що підтверджується його електронним підписом.

Первісний кредитор та позивач 03 березня 2026 року уклали договір факторингу № 03032026, згідно з умовами якого останній набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 17 червня 2025 року № 9159910. Вказане також підтверджується реєстром боржників від 03 березня 2026 року та актом прийому-передачі реєстру боржників від 03 березня 2026 року.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному кредитним договором. Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на час подання позовної заяви за кредитним договором становить 49 060 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 16 000 грн, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 28 480 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 4 580 грн.

Позивач зазначає, що вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах цього позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до відповідача становить 44 480 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16 000 грн, заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 28 480 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становить 9 662,40 грн, з яких: судовий збір - 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000 грн.

На підставі викладеного ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 17 червня 2025 року № 9159910 у розмірі 44 480 грн, судовий збір - 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Рух справи

31 липня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2026 року справу № 539/3740/26 передано судді Пилипчуку М. М.

04 серпня 2026 року суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

10 серпня 2026 року до суду надійшла відповідь Відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 05 серпня 2026 року № 02.11.1-06/3070, у якій вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами за адресою його зареєстрованого місця проживання.

13 серпня 2026 року на виконання ухвали суду від 11 серпня 2026 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Юніт Капітал» про усунення недоліків, до якої долучено докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив, відповідачу заперечення на відповідь на відзив, клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково та витребувано в Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») інформацію щодо заявлених у справі вимог, зокрема, чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 відповідна платіжна картка, а також про факт зарахування коштів на картковий рахунок останнього.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи 09 вересня 2026 року відкладено на 28 вересня 2026 року.

28 вересня 2026 року на виконання ухвали суду від 18 серпня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшли витребувані докази.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» у судові засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, вказував, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання 28 вересня 2026 року повторно не з`явився. Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Указані умови у цій справі дотримані.

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 28 вересня 2026 року постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 17 червня 2025 року ознайомився з паспортом споживчого кредиту (інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (H3632). У паспорті споживчого кредиту викладена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо.

ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 17 червня 2025 року уклали договір про надання споживчого кредиту № 9159910, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (A1402).

Відповідно до пункту 1.2 договору про надання споживчого кредиту на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 1 000 грн (пункт 1.3 договору про надання споживчого кредиту).

Згідно з пунктом 1.4 договору про надання споживчого кредиту строк кредиту становить 364 дні, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 28 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графіку платежів), що є додатком № 1 до договору.

За змістом пункту 1.5 договору про надання споживчого кредиту тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 договору. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується, якщо споживач до 15 липня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою.

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00 % в день, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 0,92 % в день (пункт 1.7 договору про надання споживчого кредиту). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 2 397,81 % річних, з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 1 311,17 % річних (пункт 1.9), орієнтовна загальна вартість кредиту - відповідно 4 640 грн та 4 362,80 грн (пункт 1.10).

Відповідно до пунктів 1.13, 1.14 договору про надання споживчого кредиту укладення цього договору не потребує укладання договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту; за цим договором не передбачено надання товариством споживачу додаткових та/або супутніх послуг.

Згідно з пунктом 2.1 договору про надання споживчого кредиту кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (пункт 2.4 договору).

За змістом пункту 3.1 договору про надання споживчого кредиту проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Пунктом 5.4 договору про надання споживчого кредиту передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. У такому випадку споживач повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів з дня отримання від товариства повідомлення про таку вимогу.

Пунктом 6.4 договору про надання споживчого кредиту передбачено відповідальність споживача за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів у вигляді штрафу в розмірі 200 грн на четвертий день такого невиконання та 30 грн за кожний день невиконання, починаючи з п`ятого дня.

ОСОБА_1 17 червня 2025 року підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (A1402) графік платежів (додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910).

ОСОБА_1 18 червня 2025 року ознайомився з паспортом споживчого кредиту (інформацією, яка надається споживачу до укладення додаткової угоди щодо збільшення суми кредиту до договору від 17 червня 2025 року № 9159910), підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (K4063).

ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 18 червня 2025 року уклали додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910, яка підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (A8389), відповідно до якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 15 000 грн та виклали пункт 1.3 договору в новій редакції: «Сума кредиту (загальний розмір) складає: 16 000,00 гривень». Надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту, здійснюється 18 або 19 червня 2025 року.

Згідно з пунктом 1.3 додаткової угоди від 18 червня 2025 року на момент її укладення денна процентна ставка за стандартною процентною ставкою становить 1 % в день, з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 0,93 % в день; загальні витрати - відповідно 58 090 грн та 53 803,30 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка - відповідно 2 404,60 % та 1 332,68 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту - відповідно 74 090 грн та 69 803,30 грн.

Графіком платежів у редакції від 18 червня 2025 року (додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910), підписаним позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (A8389), передбачено сплату першого платежу 15 липня 2025 року в сумі 43,30 грн, наступних платежів зі сплати процентів у розмірі по 4 480 грн кожні 28 днів та останнього платежу 16 червня 2026 року в сумі 20 480 грн, з яких 16 000 грн - повернення кредиту.

Відповідно до листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 04 березня 2026 року № 21123 згідно з договором, укладеним з ТОВ «Авентус Україна», від 08 липня 2020 року № 087/20-П успішно здійснено переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 : 17 червня 2025 року в сумі 1 000 грн (№ транзакції - 1625328533, № замовлення - 54742192) та 18 червня 2025 року в сумі 15 000 грн (№ транзакції - 1625764965, № замовлення - 54753768).

Аналогічні відомості про перерахування ОСОБА_1 за договором № 9159910 через платіжну систему EasyPay 17 червня 2025 року коштів у сумі 1 000 грн та 18 червня 2025 року коштів у сумі 15 000 грн викладено в листі ТОВ «Авентус Україна» від 16 березня 2026 року № 3138/26-Е.

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 17 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260910/88692-БТ, який надійшов до суду 28 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . По рахунку, який обслуговується за допомогою вказаної платіжної картки, було зарахування коштів 17 червня 2025 року в сумі 1 000 грн та 18 червня 2025 року в сумі 15 000 грн.

Згідно з вимогою ТОВ «Авентус Україна» від 10 грудня 2025 року № 9159910/1 у зв`язку з допущенням позичальником прострочення зі сплати платежів, що триває більше одного календарного місяця, на підставі частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» та пункту 5.4 договору кредитодавець вимагав від ОСОБА_1 достроково повернути кредит в повному обсязі у строк не пізніше 09 січня 2026 року, зазначивши, що в разі неусунення порушення до вказаної дати строк користування кредитом спливає 09 січня 2026 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (картки обліку договору), складеного ТОВ «Авентус Україна», у період з 17 червня 2025 року до 14 липня 2025 року проценти за користування кредитом нараховано за зниженою процентною ставкою в загальному розмірі 43,30 грн, які позичальник сплатив 15 липня 2025 року. У подальшому, у період з 16 липня 2025 року до 09 січня 2026 року, проценти нараховано за стандартною процентною ставкою 1,00 % в день у розмірі 160 грн за кожен день користування кредитом (178 днів), а всього - 28 480 грн. Починаючи з 10 січня 2026 року нарахування процентів не здійснювалось. Інших платежів на погашення заборгованості позичальник не вносив.

Відповідно до договору факторингу від 03 березня 2026 року № 03032026, реєстру боржників від 03 березня 2026 року (додатку № 1 до договору факторингу від 03 березня 2026 року № 03032026), акта прийому-передачі реєстру боржників від 03 березня 2026 року за договором факторингу від 03 березня 2026 року № 03032026 ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за договором від 17 червня 2025 року № 9159910, загальна заборгованість за яким становить 49 060 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 16 000 грн, заборгованість за відсотками - 28 480 грн, заборгованість за пенею, штрафами - 4 580 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за договором про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910 за період з 03 березня 2026 року до 01 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» становить 49 060 грн та не погашена.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості за кредитним договором від 17 червня 2025 року № 9159910 станом на момент подання позовної заяви у розмірі 44 480 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 16 000 грн, заборгованості за відсотками - 28 480 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910 та додаткова угода до нього від 18 червня 2025 року, за якими позивач заявив вимоги у цій справі, укладені між первісним кредитором та відповідачем в електронному вигляді з використанням одноразових ідентифікаторів, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Матеріалами справи підтверджено факт підписання відповідачем договору про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910 та додаткової угоди до нього від 18 червня 2025 року, за умовами яких позичальнику передано грошові кошти у погодженому розмірі та на погоджений сторонами цього правочину строк, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача. Зазначені договір та додаткова угода укладені у вигляді електронного документа: шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Використання для підписання відповідачем кредитного договору одноразового ідентифікатора, який містить комбінацію букв та цифр, узгоджується із вимогами матеріального права. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит.

Та обставина, що в пункті 2.1 договору про надання споживчого кредиту зазначено реквізити іншої платіжної картки, не спростовує факту отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки листом АТ КБ «ПриватБанк» від 17 вересня 2026 року підтверджено, що платіжна картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 і 17 червня 2025 року та 18 червня 2025 року на рахунок, що обслуговується за її допомогою, зараховано кошти в сумі 1 000 грн та 15 000 грн відповідно, тобто в розмірах, датах та за реквізитами, що відповідають відомостям ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та ТОВ «Авентус Україна» про перерахування кредитних коштів за договором № 9159910. Доказів повернення відповідачем цих коштів як помилково зарахованих матеріали справи не містять.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Як зазначено вище, паспорти споживчого кредиту, кредитний договір, додаткова угода до нього та графіки платежів, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки тощо.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Позивач довів, що він в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладеного договору факторингу набув право вимоги до відповідача.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав договір про надання споживчого кредиту та додаткову угоду до нього, фактично отримані кредитні грошові кошти у добровільному порядку на користь позивача не повернув, тому ТОВ «Юніт Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання кредитного договору, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених у кредитному договорі умовах та невиконання останнім свого обов`язку щодо своєчасного повернення коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладаючи договір про надання фінансового кредиту відповідач повинен був достовірно знати про його умови та про наслідки невиконання ним умов цього договору, повинен був діяти добросовісно, а підписавши цей договір, він погодився з його умовами та взяв на себе зобов`язання, передбачені указаним правочином.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а для споживчого кредиту, наданого на строк менше одного року, - на строк, що перевищує один платіжний період, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку вимогу. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит має право вимагати здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, споживач звільняється від обов`язку здійснення таких платежів або повернення споживчого кредиту, якщо протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу він усуне порушення умов договору про споживчий кредит.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Обчислення денної процентної ставки здійснюється за формулою, наведеною в частині четвертій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з частиною п`ятою цієї статті максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Визначена пунктом 1.7 договору про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910 та пунктом 1.3 додаткової угоди від 18 червня 2025 року денна процентна ставка за стандартною процентною ставкою становить 1 % і встановленого законом граничного розміру не перевищує.

Як встановлено судом, у зв`язку з простроченням позичальником сплати процентів понад один календарний місяць первісний кредитор у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» та пунктом 5.4 договору, пред`явив відповідачу вимогу від 10 грудня 2025 року про дострокове повернення кредиту не пізніше 09 січня 2026 року. Відповідач порушення умов договору не усунув, а тому строк кредитування за договором сплив 09 січня 2026 року.

Проценти за користування кредитом у розмірі 28 480 грн нараховані первісним кредитором за стандартною процентною ставкою 1,00 % в день на суму кредиту 16 000 грн за період з 16 липня 2025 року до 09 січня 2026 року, тобто у межах строку кредитування, відповідно до погодженої сторонами процентної ставки, після спливу строку кредитування проценти не нараховувались. Застосування стандартної процентної ставки з 16 липня 2025 року відповідає умовам пункту 1.5 договору, оскільки знижена процентна ставка застосовувалась лише до першої дати платежу, визначеної графіком платежів, - 15 липня 2025 року, а проценти за цей період, нараховані за зниженою процентною ставкою в розмірі 43,30 грн, відповідачем сплачено.

Договором про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910 не передбачено сплату позичальником комісій, а вимоги про стягнення неустойки (штрафу) позивачем у цій справі не заявлені.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Доказів погашення заборгованості або її наявності в іншому розмірі відповідач суду не надав, розрахунок заборгованості не спростував.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910 у розмірі 44 480 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 16 000 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом - 28 480 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора шляхом стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16 000 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 28 480 грн, а всього - 44 480 грн, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, про що свідчить долучена до позовної заяви платіжна інструкція. Оскільки позов задоволено, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року № 20/01/26-02, додаткову угоду від 25 травня 2026 року № 25771567889 до договору про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року № 20/01/26-02, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року № 20/01/26-02, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність адвоката.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку, викладеного в позовній заяві, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн складаються з вартості таких послуг: вивчення матеріалів справи (2 години) - 1 000 грн, складання позовної заяви (2 години) - 5 000 грн, підготовка адвокатського запиту (1 година) - 500 грн, підготовка клопотань (1 година) - 500 грн.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданим на підтвердження таких витрат доказам у їх сукупності та врахував, що ця справа є типовою, належить до справ незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява складена за усталеним зразком і не потребувала дослідження значного обсягу доказів або вирішення складних правових питань, представник позивача у судових засіданнях участі не брав, а інші подані ним процесуальні документи (клопотання про витребування доказів, заява про усунення недоліків) є нескладними за змістом. З огляду на критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, співмірність зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, витраченим ним часом і ціною позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 258, 263 - 265, 273, 274, 279 - 284, 287, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 17 червня 2025 року № 9159910 у розмірі 44 480 (сорок чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333; ЄДРПОУ - 43541163).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук