Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №554/3041/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 554/3041/26

Провадження № 2/553/1373/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.09.2026м. Полтава

Подільський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Москаленко В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Черняєвої Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

у с т а н о в и в:

04.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування позову зазначила, що з 04.03.2016 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від спільного шлюбу у них є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ухиляється від обов`язку утримувати свою дитину. Відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнення по виконавчим документам з відповідача не проводяться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків та повнолітніх дітей не має. Тому позивачка просить суд: стягнути кошти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути їх з ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно, з дня пред`явлення позову і до повноліття.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.03.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, передано на розгляд до Подільського районного суду міста Полтави.

Ухвалою суду від 24.04.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначене у справі перше судове засідання.

29.05.2026 відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому прохав не зазначати в тексті рішення суду зазначене позивачкою твердження про те, що він як батько дитини ОСОБА_3 не приймає участі у її вихованні та понесенні витрат на її утримання. У відзиві вказував про те, що твердження позивача з приводу того, що він як батько не приймає участі вихованні та утримання доньки не відповідає дійсності, так як він регулярно спілкується з дитиною за допомогою засобів зв`язку . Однак, позивач в штучний спосіб намагається налаштувати дитину проти нього. Внаслідок чого у доньки складається хибне враження про її батька та після таких висновків позивачки донька не бажає спілкуватися з батьком, каже та пише образливі фрази на його адресу.

У відзиві відповідачем зазначалось про те, що такими діями позивачка намагається завадити спілкуванню відповідача з донькою, чим порушує вимоги ст. 157 СК України та право батька на спілкування з дитиною.

Відповідач в свою чергу добросовісно утримує дитину фінансово, так як має стабільний офіційний дохід, проходить службу у ЗСУ та приймає активну участь у вихованні дитини. На підтвердження чого останнім надано низку платіжних інструкцій про проведення переказів на адресу позивача, призначення платежу - «Допомога на дитину».

При цьому, у відзиві відповідач зазначав про безпідставність твердження ОСОБА_1 з приводу того, що остання несе витрати по оплаті квартири в сумі 10 000 грн, не надаючи при цьому належних доказів, тоді як в усній формі позивач повідомляла про те, що розмір витрат по оренді житла становить 7 000,00 грн.

31.07.2026 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Зачепіло З.Я. подано письмові пояснення у справі, в яких зазначала про те, що відповідачем не надано належних, допустимих доказів, які б підтверджували активну участь відповідача у вихованні та розвитку дитини. У відзиві відповідач посилається на обставини, які на його думку, свідчать про належне

виконання ним батьківських обов`язків. Водночас зазначені твердження не підтверджені належними, допустимими й достатніми доказами, які б свідчили про його реальну, системну та безпосередню участь у вихованні та всебічному розвитку дитини.

Відповідачем не надано доказів, які підтверджували його постійну участь у житті дитини, турботу про її фізичний, психічний, духовний та моральний розвиток, приділення належної уваги її потребам, інтересам, емоційному стану, дозвіллю, формуванню особистості та створення належних умов для гармонійного розвитку.

Матеріали відзиву не містять доказів того, що відповідач підтримує регулярний зв`язок із дитиною, цікавиться її життям, станом здоров`я, захопленнями, досягненнями, бере активну участь у вирішенні питань, пов`язаних із її розвитком, або іншим чином виконує свої батьківські обов`язки не лише формально, а й фактично.

Саме по собі посилання на бажання або намір брати участь у вихованні дитини не є достатнім підтвердженням належного виконання батьківських обов`язків. Такі доводи сторони відповідача, несуть декларативний характер, не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути покладені судом в основу висновку про належне виконання ним своїх обов`язків.

04.09.2026 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Зачепіло З.Я. подано додаткові пояснення, у яких остання зазначала про те, що протягом липня 2026 відповідач жодних коштів на утримання дитини позивачці не передавав та не сплачував. Так, за весь минулий місяць відповідач не здійснив жодного платежу(переказу коштів, передачі готівки чи іншої матеріальної допомоги) на користь дитини, що додатково підтверджує викладені у попередніх поясненнях позивача доводи з приводу того , що відповідач фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання дитини та не бере реальної, систематичної участі у її утриманні.

28.09.2026 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гусаровим В.О. подано заяву, в якій вказано про те, що відовідачем систематично надається допомога на утримання доньки, зокрема останній раз 12.07.2026 на суму 3000,00 грн.

Позивачка та її представник - адвокат Зачепіло З.Я. у судове засідання не з`явились, надали до суду заяву, у якій підтримали позовні вимоги, просили розглянути справу без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гусаров В.О. у судове засідання не з`явились, надали до суду заяву, у якій позовні вимоги визнали, не заперечував проти їх задоволення, при цьому прохали в рішенні суду не зазначати про невиконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки. Просили розглянути справу без їх участі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що з 04.03.2016 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина- ОСОБА_3 , батьками якої зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (копія свідоцтва про народження а.с. 4).

Відповідно до довідки № 16672 про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Відповідно до довідки від 29.03.2024 року № 1602-5003202148 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , донька ОСОБА_3 , зареєстрована за місцем проживання матері ( а.с.7,8).

Судом встановлено, що сторони на даний час спільно не проживають, оскільки відповідач проходить службу у ЗСУ, неповнолітня донька проживає із позивачкою, яка, фактично, несе витрати на її утримання, відповідач позов визнав, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки, зазначаючи, що в добровільному порядку ним надаються кошти на утримання дитини, які носять регулярний характер , при цьому відповідач подав докази переведення допомоги на дитину (платіжні інструкції) .

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норми і встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача законні і підлягають задоволенню, а тому, необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст.180,182,183 СК України, керуючись ст. ст.11,12,19,81,89,263-265,267,430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одну грн. 20 коп.).

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко