Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №553/2621/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Суд: Подільський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №553/2621/26

Суддя: Подмаркова Ю. М.

Справа № 553/2621/26

Провадження № 2/553/1862/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.09.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Від ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025 в сумі 237 420,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 74 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентам у розмірі 124 420,00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 37 000,00 грн, понесені судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 22.04.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено Договір № 530406-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну повідомленнями, підписаний в порядку визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

ТОВ "Бізнес позика" 22.04.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію укласти Договір № 530406-КС-001 про надання кредиту. 22.04.2025 ОСОБА_1 прийняв пропозицію щодо укладення Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених Банком. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 22.04.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 530406-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до умов Договору кредиту, ТОВ "Бізнес Позика" надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 43 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ "Бізнес позика" свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 43 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

24.04.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 21 000,00 грн.

07.06.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 10 000,00 грн.

Посилався, що до теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 530406-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 530406-КС-003 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Посилався, що відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 530406-КС-003 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 530406-КС-003 на загальну суму 42 460,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. З огляду на викладене, посилався, що заборгованість відповідача за Договором № 530406-КС-003 про надання кредиту становить 237 420,00 грн, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 74 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 124 420,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 37 000,00 грн, суми прострочених платежів за комісією 2 000,00 грн.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ "Бізнес Позика", що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Аргументи учасників справи.

03.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому зазначено наступне: Просив врахувати правову позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 щодо права нарахування договірних процентів після спливу строку кредитування. На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України просив зменшити розмір неустойки як неспівмірний. Також просив відмовити у стягненні неспівмірних витрат на правничу допомогу. На підставі викладеного просить відмовити у стягненні договірних процентів, нарахованих після строку кредитування, зменшити розмір штрафних санкцій та витрат на правничу допомогу до розумних меж.

04.08.2026 від представника позивача Козачок М.О. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне: У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує щодо укладення кредитного договору з позивачем, отримання кредитних коштів за Кредитним договором, здійснення платежів за Кредитним договором. Позивач за Кредитним договором не нараховував проценти за користування кредитом поза межами строку (терміну) дії кредитного договору . Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості Позичальника за Кредитним договором, розмір заборгованості Позичальника після останнього дня строку (терміну) дії кредитного договору не змінювався, тобто жодні проценти після закінчення строку (терміну) дії кредитного договору не нараховувалися. Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній комп`ютерній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку (терміну) дії Кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості; Уклавши Кредитний договір Позичальник погодився у мовою Кредитного договору щодо того, що процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту, та не заперечував проти цього протягом строку (терміну) дії Кредитного договору; Уклавши Кредитний договір Позичальник погодився у мовою Кредитного договору щодо того, що Кредитним договором встановлена знижена процента ставка, яка застосовується у випадку дотримання Позичальником графіку платежів, та стандартна процента ставка, яка застосовується у випадку недотримання Позичальником графіку платежів (у випадку встановлення кредитним договором декількох процентних ставок ), та не заперечував проти цього протягом строку (терміну) дії Кредитного договору; Особливість нарахування процентів за Кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту та встановлення у Кредитному договорі зниженої та стандартної процентних ставок(у випадку встановлення Кредитним договором декількох процентних ставок) жодним чином не означає, що встановлена у Кредитному договорі процента ставка (процентні ставки) є начебто неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів) чи відповідальністю за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми)

Рух справи.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 30.06.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

03.08.2026 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено.

28.09.2026 учасники справи повторно на судовий розгляд не з`явилися.

Представник позивача Кіріченко В.В. в позовній заяві зазначила про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток до його електронного кабінету, про причини неявки не повідомив.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 22.04.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено договір № 530406-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». (а. с. 20-24).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 22.04.2025 направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 530406-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), яку відповідач прийняв. (а. с. 25-30).

Відповідно до умов договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 43 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів; Тип Кредиту: Кредит; Строк кредиту: 24 тижнів; Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1 %, фіксована; Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору; Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку; 2.5. Комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 8 600,00 грн; Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору; Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку; 2.7. Загальний розмір наданого Кредиту: 43 000,00 грн; 2.8. Строк дії Договору: до 07.10.2025; 2.9. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 106 284,73 грн; 2.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6924,54 процентів.

До укладення Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025 відповідач ознайомивсь та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту. (а. с. 17-19)

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало відповідачу грошові кошти в сумі 43 000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок відповідача, що підтверджується довідками ТОВ «ПрофітГід». (а. с. 54).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 24.04.2025 направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду №1 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма), яку відповідач прийняв. (а. с. 36-39).

24.04.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Додаткову угоду № 1 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), згідно якої сторони домовились, що з дати укладення Додаткової угоди кредит збільшується на 21 000,00 грн, та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит, збільшений на 21 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі, з урахуванням положень цієї додаткової угоди. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 64 000,00 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту складає 4 200,00 грн. Кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди 167 календарних днів. (а. с. 34-35)

До укладення додаткової угоду № 1 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025 відповідач ознайомивсь та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту. (а. с. 31-33)

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало відповідачу грошові кошти в сумі 21 000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід». (а. с. 55).

07.06.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду №2 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма), яку відповідач прийняв. (а. с. 45-48).

07.06.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025, яка підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором згідно якої, позичальник підтвердив що станом на 07.06.2025 сума неповернутого кредиту становить 64 000,00 грн. Також підтвердив, що на дату укладення Додаткової угоди ОСОБА_1 в повному обсязі виконано зобов`язання по оплаті процентів за користування кредитом та комісії, які нараховані на підставі договору. Кредитодавець та ОСОБА_1 домовилися, що з дати укладення Додаткової угоди кредит збільшується на 10 000,00 грн. Після збільшення суми кредиту загальний розмір отриманого та неповернутого кредиту складатиме 74 000,00 грн. Сторони домовилися що кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 169 днів. Виклали в новій редакції п. 2.7 Договору, а саме Строк дії договору до 22.11.2025. (а. с. 45-46)

До укладення додаткової угоду № 2 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025 відповідач ознайомивсь та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту. (а. с. 40-42)

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало відповідачу грошові кошти в сумі 10 000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід». (а. с. 56).

21.07.2026 до суду надійшла інформація з ТОВ «НоваПей» № 20-07/2026/18/82-Т від 20.07.2026, відповідно до якої картковий рахунок № НОМЕР_2 відкрито на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та згідно з наданою фінансовою установою випискою по рахунку ОСОБА_1 об 11 год. 31 хв. на цей картковий рахунок надійшли грошові кошти в сумі 43 000,00 грн, об 13 год. 58 хв. на цей картковий рахунок надійшли грошові кошти в сумі 21 000,00 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем в загальному розмірі складає 237 420,00 грн, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 74 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 124 420,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 37 000,00 грн, суми прострочених платежів за комісією 2 000,00 грн. (а. с. 13-15). Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором на загальну суму 42 460,00 грн.

Суд також зауважує, що відповідно до зазначеного розрахунку вбачається, що після 22.11.2025 до 07.05.2026 сума заборгованості не змінювалась, тобто будь-яких нарахувань з боку позивача не здійснювалося.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Положення статті 6 та 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що Кредитний договір № 530406-КС-003 від 22.04.2025 та додаткові угоди до нього укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами статті 12 цього закону, передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір, додаткові угоди, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, про які судом зазначено вище, були укладені в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (РНОКПП, реквізити банківської картки на яку кредитором здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номери телефонів, адреса), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надано, відомостей що правомірність укладеного договору та додаткових угод до договору оскаржувалися також суду не надано.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до своїх рахунків, і він мав можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надано.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статей 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно з положеннями статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Так, згідно умов договору № 530406-КС-003 від 22.04.2025 строк кредитування 24 тижні, що в подальшому продовжений до 22.11.2025 (згідно додаткової угоди № 2). Процентна ставка стандартна – вдень 1%, фіксована.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту від 24.04.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма), сторони погодили, що Кредит збільшується на 21 000,00 грн та Кредитодавець, на умовах викладених у Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та зобов`язується повернути Кредит збільшений на 21 000,00 грн у строки та на умовах викладених у Договорі, після збільшення суми Кредиту, відповідно до цієї Додаткової угоди, загальна сума отриманого та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 64 000,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма), сторони погодили, що Кредит збільшується на 10 000,00 грн та Кредитодавець, на умовах викладених у Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та зобов`язується повернути Кредит збільшений на 10 000,00 грн у строки та на умовах викладених у Договорі, після збільшення суми Кредиту, відповідно до цієї Додаткової угоди, загальна сума отриманого та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 74 000,00 грн, термін дії Договору: до 22.11.2025.

За умовами кредитного договору № 530406-КС-003 від 22.04.2025, а саме п. 2.5 передбачено комісію за видачу Кредиту 8 600,00 грн, яка мала бути сплачена 06.05.2025 (2 370,00 грн), 20.05.2025 (2 800,00 грн), 03.06.2026 (2 800,00 грн) та 17.06.2025 (630,00 грн).

За умовами додаткової угоди № 1 до договору № 530406-КС-003 від 22.04.2025, а саме п. 4 передбачено комісію за надання додаткової суми 4 200,00 грн, яка мала бути сплачена 03.06.2025 (3 510,00 грн), 17.06.2025 (690,00 грн).

За умовами додаткової угоди № 2 до договору № 530406-КС-003 від 22.04.2025, а саме п. 5 передбачено комісію за надання додаткової суми 2 000,00 грн, яка мала бути сплачена 21.06.2025.

Пунктом 7 вище зазначеного договору передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно, укладає договір. Позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією, передбаченою законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.

В свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 року №16 затвердило ПРАВИЛА розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил Кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі з а послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Аналізуючи умови кредитного договору № 530406-КС-0003 від 22.04.2025 та додаткових угод та Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», суд приходить висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитом, ОСОБА_1 сплатив комісію у загальному розмірі 12 800,00 грн, тобто до погашення залишилось 2 000,00 грн.

За розрахунком заборгованості за кредитним договором № 530406-КС-003 від 22.04.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками складає 124 420,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 22.04.2025 по 22.11.2025, тобто в межах узгодженого сторонами строку кредитування. Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 200 420,00 грн, з яких 74 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 124 420,00 грн - сума прострочених платежів по відсотках, 2 000,00 грн – сума прострочених платежів за комісією.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

На час розгляду справи в суді положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд, з урахуванням вказаних норм, дійшов висновку, про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 37 000,00 грн, які є мірою відповідальності за прострочення відповідачем зобов`язань з повернення позики у встановлений договором строк.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика», про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 200 420,00 грн, з яких 74 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 124 420,00 грн - сума прострочених платежів по відсотках, 2 000,00 грн – сума прострочених платежів за комісією.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно платіжної інструкції № 17164 від 03.06.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 849,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача 2 405,16 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (номер рахунку НОМЕР_4 , АТ «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528) заборгованість за договором № 530406-КС-003 про надання кредиту від 22.04.2025 в розмірі 200 420 (двісті тисяч чотириста двадцять) грн 00 к., з яких: 74 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 124 420,00 грн - сума прострочених платежів по відсотках, 2 000,00 грн – сума прострочених платежів за комісією, судовий збір у розмірі 2 405 (дві тисячі чотириста п`ять) грн 16 к.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", юридична адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239;

відповідач – ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Головуюча Ю.М. Подмаркова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua