Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №529/930/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/930/26

Провадження № 3/529/310/26

ПОСТАНОВА

іменем України

28 вересня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшов з СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 18.08.2026 близько 17 год. 35 хв. по вул. Незалежності, 121, в с-щі Диканька Полтавської області, керував транспортним засобом скутером Orient - 50, без реєстраційного номера, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться у матеріалах справи.

Враховуючи, що згідно з вимогами ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, тому розгляд справи проведено у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступною сукупністю доказів:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 18.08.2026 серії ЕПР1 №749041, відповідно до якого ОСОБА_1 18.808.2026, керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей не реагують на світло, порушення мови та координації ріхув) та на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі;

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння;

- відеозаписом з бодікамери поліцейського від 18.08.2026 з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинка автомобіля працівниками поліції. В ході розмови з працівником поліції, останнім виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп?яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, що перевірено працівником поліції за допомогою ліхтарика. На вимогу працівника поліції пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп?яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Працівниками поліції дотримані вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735.

Вказані докази є належними, допустимими та достатніми для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надано.

Як вбачається з довідки СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП України в Полтавській області ві 19.08.2026 у ОСОБА_1 відсутнє водійське посвідячення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність.

За змістом ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи вище викладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його винність у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, тому приходжу до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Що стосується застосування стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, суд зазначає наступне.

Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавець розрізняє дві категорії осіб, на яких, за вчинення даного правопорушення можуть бути накладені різні стягнення: на водіїв - штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, на інших осіб - тільки штраф.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

За умови вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, особою, яка не отримувала в установленому законом порядку посвідчення водія, в розумінні п. 1.10 Правил, така особа є «іншою особою» на яку санкцією даної ст. 130 КУпАП передбачено накладення стягнення виключно у виді штрафу.

Судом встановлено, що згідно довідки наданої СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП України в Полтавській області у ОСОБА_1 посвідчення водія відсутнє.

Враховуючи викладене, керування ОСОБА_1 скутером без наявності посвідчення водія, видача якого не підтверджується матеріалами справи, свідчить про необхідність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення для таких осіб виключно у вигляді штрафу.

Зазначене узгоджується із положенням пункту 1.10 ПДР та відповідає вимогам статті 130 КУпАП, яка розмежовує передбачені даною нормою стягнення в залежності від особи що вчинила правопорушення.

Таким чином санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік застосуванню до ОСОБА_1 не підлягає.

Відповідно до Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 23, 33, 280, 283 КУпАП

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафа в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - ч.1 ст.307 КУпАП.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місце знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Суддя Л.Є. Петренко