Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №529/1073/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1073/26

Провадження № 1-кп/529/138/26

ВИРОК

іменем України

28 вересня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026175440000219 від 11.09.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пристань Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працюючого ПАФ «Подоляка» робітником, в силу ст.89 КК України не судимого, військовозобов?язаного,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_3 07.09.2026 близько 12 год. 00 хв., знаходився в приміщенні кімнати житлового будинку за місцем проживання по АДРЕСА_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 . Надалі на підґрунті ревнощів між ОСОБА_3 та його співмешканкою ОСОБА_4 виникла словесна сварка в ході якої у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс два удари по голові співмешканки ОСОБА_4 .

У результаті умисно нанесених ОСОБА_3 ударів, ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забою, припухлості м?яких тканин тім?яної ділянки зліва, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в заподіянні легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні

До обвинувального акту додана заява обвинуваченого ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї вини, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складена та підписана в присутності захисника ОСОБА_6 .. Згідно із заявою, обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_4 також надала прокурору письмову заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч.2 ст. 87 КПК України).

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, наявну заяву в якій він зазначає про беззаперечне визнання своєї винуватості, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, яка не є наслідком будь-якого примусу, так як заява складена в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 , з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, що підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження, які сумніву у своїй об`єктивності не викликають та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, є повністю доведеною за результатами спрощеного провадження.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою ОСОБА_3 перебуває у сімейних відносинах.

Згідно з вимогами, визначеними ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України (щодо співмешканки ОСОБА_4 ) з призначенням покарання у виді штрафа, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченого.

Суд, з урахуванням викладеного, за сукупності наведених вище обставин, визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді громадських робіт в межах, встановлених санкцією ч.1 ст. 125 КК України.

При цьому покарання у виді штрафа, на думку суду, є недоцільним, оскільки у грудні 2024 року ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення вчинене щодо ОСОБА_4 , де була затверджена судом угода про примирення, з призначенням покарання у виді штрафа. Проте ОСОБА_3 знову вчинив кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК України щодо своєї співмешканки, тому покарання у виді штрафа не є достатнім для виправлення обвинуваченого.

Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні. Цивільний позов не поданий.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Диканський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.. 381та ст.. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуюча ОСОБА_1