Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №529/825/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/825/26

Провадження № 3/529/280/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року селище Диканька

Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Негляд Д.Р.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Паскевича О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Диканька Полтавської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомості про працевлаштування невідомі, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.07.2026 № ЕПР1 № 725520, 21 липня 2026 року о 19 год. 38 хв. по пров. Крутий, 3-А в селищі Диканька Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 керував електровелосипедом Заря без номерного знака з явними ознаками алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. Згідно з цим протоколом, таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що не визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які підтверджують його вину у вчиненні цього правопорушення. ОСОБА_1 вказав, що йому вже 70 років, його мати є інвалідом війни, за якою він доглядає. 21 липня 2026 року до нього зателефонувала мати та попрохала приїхати, так як перед цим вона впала. Він сів на свій електровелосипед ОСОБА_2 та поїхав до матері. Він спокійно їхав по селищу Диканька Полтавської області, нікому із учасників дорожнього руху не заважав. Він крутив педалі, яким оснащений велосипед, хоча при цьому був увімкнений і електродвигун. Сигналів поліцейського автомобіля щодо зупинки транспортного засобу не було чути. Вже майже під`їхавши до двору, його підбив поліцейський автомобіль та він полетів у паркан. Він взагалі не встиг зорієнтуватися, що сталося. Поліцейські збили його, заламали та тягли на вулицю. При цьому, вони не представилися, не пояснили причину такої поведінки. Поліцейські сказали, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що він в свою чергу заперечував. Натомість, поліцейські сказали, що він відмовляється від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейські взагалі не роз`яснили йому права та обов`язки. ОСОБА_1 вказав, що у нього взагалі була перша думка, що його з кимось сплутали. Водійські права на його електровелосипед Заря не потрібні, адже його потужність лише 0,3 кВт. Алкогольні напої він не вживав. Щодо того, що поліцейські зазначили, що у нього були ознаки алкогольного сп`яніння, то це неправда. Після того, як поліцейські підбили його та заламували йому руки, звісно від стресу у нього погіршився стан здоров`я, почервоніло обличчя, тремтіло тіло. Він був у шоковому стані. Він дуже хвилювався, адже на наступний день повинен був їхати на лікування до санаторію "Сосновий бір". Таким чином, поліцейські протиправно склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Паскевич О.Г. у судовому засіданні вказав, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу цього правопорушення. Адвокат Паскевич О.Г. вказав, що поліцейськими було вчинено ряд грубих порушень, адже не було встановлено на місці зупинки, що велосипед, яким керував ОСОБА_1 , взагалі не являється механічним транспортним засобом, адже має лише 0,3 кіловати, при тому, що механічним транспортним засобом вважається той, який має потужність більше 3 кВт. Тобто, електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 , взагалі не підпадає під ст. 130 КУпАП. Навіть якби ОСОБА_1 керував у стані алкогольного сп`яніння, що не доведено належними та достатніми доказами, то мав би притягуватися до адміністративної відповідальності як водій звичайного велосипеда, а не механічного транспортного засобу, і відповідно кваліфікація правопорушення була б іншою. Нині ОСОБА_1 має вади мови, поганий стан здоров`я через пережитий інфаркт, тому наявність у нього на місці події почервонілого обличчя чи порушення мови було нормальним явищем, яке було спричинено станом його здоров`я та стресовою ситуацією, коли його несподівано зупинили поліцейські, а не тим, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, не роз`яснили наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Із доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівники поліції залишили місце події о 19 год. 57 хв., а направлення на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння було складено о 20 год. 05 хв. і відповідно ОСОБА_1 не був з ним ознайомлений. Крім того, у цьому направленні взагалі відсутні анкетні дані особи, яка направляється на медичний огляд щодо встановлення стану алкогольного сп`яніння, що є грубим порушенням та не дає можливості з достовірністю ідентифікувати те, що це направлення було складено саме стосовно ОСОБА_1 . Адвокат Паскевич О.Г. вказав, що зазначені обставини у їх сукупності свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку із цим.

Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Паскевича О.Г., дослідивши та оцінивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху передбачено, що учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Згідно з п. 1.10 ПДР України механічний транспортний засіб транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Згідно з ст. 121 КУпАП України під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Зі змісту п. 2.13 Правил дорожнього руху вбачається, що транспортними засобами є мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 кубічних сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Велосипед - транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому (абз. 16 п.1.10 Правил дорожнього руху).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" № 2956-IX від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023, електричним колісним транспортним засобом являється дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії; легким персональним електричним транспортним засобом являється колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом являється колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Положеннями частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Тобто особи, які керують у тому числі і електровелосипедом, є повноправними учасниками дорожнього руху та повинні дотримуватися Правил дорожнього руху. У свою чергу електровелосипед служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому вважається транспортним засобом.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Норма статті 130 КУпАП, якою встановлено адміністративну відповідальність зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

У статті 130 КУпАП вжито поняття "транспортний засіб", а не "механічний транспортний засіб". Характеристика, як механічного транспортного засобу, з урахуванням потужності електродвигуна встановленого на ньому, значення не має.

У постанові Верховного Суду у справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Отже, електроскутери, електровелосипеди, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами і відповідно на них поширюється дія статті 130 КУпАП.

З наданих ОСОБА_1 рекомендацій по експлуатації електричного велосипеда "Заря" вбачається, що цей електровелосипед обладнаний педалями і електродвигуном потужністю 350 Вт (0,35 кВт).

Виходячи з того, що відповідно до вказаних вище норм чинного законодавства та судової практики Верховного Суду електровелосипед визнається транспортним засобом і його характеристика як транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має при застосуванні ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає безпідставними твердження ОСОБА_1 та його представника щодо того, що електровелосипед "Заря" потужністю 0,35 кВт, яким керував ОСОБА_1 , не підпадає під регулювання ст. 130 КУпАП.

Відповідно до частин 2, 3 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з частинами 5, 6 статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Згідно з п. 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З відеозаписів з відеореєстратора та бодікамери поліцейського від 21.07.2026 вбачається, що них зафіксовано керування ОСОБА_1 електровелосипедом та відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Drager або у медичному закладі. В свою чергу, на відеозаписі не зафіксовано, що поліцейський декілька разів роз`яснив ОСОБА_1 , наслідки його відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З наявного у матеріалах справи направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.07.2026 вбачається, що воно було складено о 20 год. 05 хв., при тому, що з відеозаписів вбачається, що поліцейські залишили місце події о 19 год. 57 хв.

Крім того, у цьому направленні взагалі не зазначено прізвище, ім`я та по батькові водія транспортного засобу, який направляється на огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що не дає суду достовірно ідентифікувати те, що це направлення було складено саме стосовно ОСОБА_1 .. Вказаний факт свідчить, що особі не було належним чином запропоновано пройти медичний огляд, оскільки останній в разі виявлення бажання пройти медичний огляд, був позбавлений такої можливості, оскільки відповідне направлення було виписано поліцейськмии, після того як вони залишили місце події.

Особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у порушення вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений із вказаним вище направленням до медичного закладу, адже у цьому направленні як відсутні його прізвище, ім`я та по батькові, підпис про ознайомлення, так і відсутні відеозаписи, які підтверджують, що поліцейський належним чином ознайомив ОСОБА_1 з цим направленням.

Таким чином, працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, щодо процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах "Малофеєва проти Росії" та "Карєлін проти Росії", у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Дослідивши та оцінивши у сукупності встановлені в судовому засіданні обставини, враховуючи те, що поліцейськими було порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, приходжу до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеним, зокрема відсутні належні та достатні докази об`єктивної сторони вказаного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вказані вище встановлені судом обставини у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу вказаного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 287, 289 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.

Суддя О.С. Кириченко