Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №526/3100/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/3100/26

Провадження № 1-кп/526/359/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175560000091 від 05.08.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Курган, Лебединського району, Сумської області, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, зареєстрована як фізична особа – суб`єкт підприємницької діяльності, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

04 серпня 2026 року у вечірній час ОСОБА_3 , вважаючи своїх знайомих неповнолітніх сестер – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , причетними до порушення своїх майнових прав, про які до правоохоронних органів України не повідомляла, вирішила всупереч встановленого законом порядку висунути їм та їх законному представнику ОСОБА_6 – матері, претензії щодо їх якнайшвидшого відновлення. Для цього вирішила цього ж вечора відвідати сестер та їх матір у с. Ціпки Миргородського району Полтавської області за місцем проживання та до таких дій залучила свого чоловіка – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З цією метою 04.08.2026 близько 21 години подружжя прибуло до домоволодіння, де постійно проживають згадані вище неповнолітні особи разом із матір`ю ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_2 .

Розуміючи, що розмова з приводу спірних майнових питань може бути емоційною та перерости у фізичне протистояння, ОСОБА_3 взяла із собою дерев`яну палицею довжиною близько 50 см, свідомо заздалегідь припускаючи, що ця річ може бути як запобіжником до активних дій опонентів, так і свідомо припускаючи можливість власного її застосування шляхом нанесення нею ударів по тілу когось із сім`ї Фень у разі прояву ними агресії.

Пройшовши не огороджену парканом садибу сім`ї ОСОБА_8 , ОСОБА_3 спільно із чоловіком ОСОБА_7 направились до житлового будинку з метою вчинення там самоправних дій, які підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 186 КУпАП (самоуправство).

На стукіт у двері їх добровільно відчинила неповнолітня ОСОБА_4 . Не будучи запрошеною, ОСОБА_3 силоміць проникла до коридору вказаного будинку, за нею так само прослідував ОСОБА_7 (з приводу незаконного проникнення подружжя ОСОБА_9 до житла заяви про притягнення до кримінальної відповідальності не подані). Усередині будинку ОСОБА_3 почала висловлювати неповнолітнім сестрам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнові претензії, звинувачуючи їх у вчиненні протиправних дій та запитувати, де їх матір, щоб озвучити свої майнові претензії також і їй відносно попередніх дій доньок.

Однак, на такі майнові претензії неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_10 відреагували вкрай гостро та, не вважаючи себе винуватими у вчиненні протиправних дій щодо майна ОСОБА_3 , почали захищати себе, зокрема своє право на недоторканість житла, свою честь і гідність, у тому числі шляхом вчинення активної фізичної протидії ОСОБА_3 , спрямованої на те, щоб вона покинула приміщення будинку разом із своїм чоловіком. Очевидцем цього був також ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який у той час перебував всередині будинку в якості гостя, проте у події не втручався.

У ході даного конфлікту у ОСОБА_3 на фоні підвищеного емоційного збудження виник умисел, спрямований на заподіяння легких тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 . З цією метою, діючи з прямим умислом, ОСОБА_3 скоротила відстань до вказаної неповнолітньої та зі стоячого на ногах положення спочатку завдала один удар дерев`яною палицею, яку тримала у руках, в область лівої частини тулубу вказаної дівчини, внаслідок чого та впала на підлогу.

Після цього ОСОБА_3 завдала ще один цілеспрямований удар ногою в область лівої гомілки неповнолітньої ОСОБА_4 .

Унаслідок вищевказаних ударів, згідно висновку судово-медичного експерта № 178 від 08.08.2026, неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синців в області тазової кістки зліва та на лівій гомілці, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила відносно неповнолітньої ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України – умисне нанесення легких тілесних ушкоджень (кримінальний проступок).

Крім цього, 4 серпня 2026 року близько 21 години ОСОБА_3 , перебуваючи у той же час ( та у тому ж місці за тією ж адресою у приміщенні будинку по АДРЕСА_2 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, розгнівавшись, почала вчинювати агресивні активні дії також відносно неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На фоні підвищеного емоційного збудження у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень також і цій дівчині.

З цією метою, діючи з прямим умислом, ОСОБА_3 наблизилась впритул до ОСОБА_5 та завдала їй удар дерев`яною палицею, яку продовжувала тримати в руках, в область голови дівчини. Після цього ОСОБА_3 схопила ОСОБА_5 за верхній одяг та силою повалила неповнолітню на диван, притиснула її тулуб до його поверхні та нанесла ще не менше чотирьох ударів кулаками обох рук в область обличчя та верхніх кінцівок неповнолітньої ОСОБА_5 .

Унаслідок умисного нанесення вищевказаних ударів, згідно висновку судово-медичного експерта № 181 від 08.08.2026, ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, які експертом розділено на чотири групи:

- перша група: забійна рана на голові, закрито черепно-мозкова травма, струс головного мозку, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- друга група: гематоми на обличчі та на верхніх кінцівках, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- третя група: садна на колінних суглобах, які найбільш вірогідно утворилися в результаті падіння потерпілої з висоти власного зросту на шороховату площину можливо з раніше наданим прискоренням, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження;

- четверта група: забиття правого променево-зап`ясного суглобу, що кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.

Після умисного заподіяння тілесних ушкоджень сестрам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 разом із чоловіком покинула місце події.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила відносно неповнолітньої ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України – умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (кримінальний проступок).

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором додано клопотання, в якому зазначено про те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 125 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Також додана заява ОСОБА_3 щодо визнання винуватості та розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, що складена за участі захисника ОСОБА_12 та в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 та ч.2 ст.125 КК України вона беззаперечно визнає, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі. Також у даній заяві підозрювана ОСОБА_3 висловила своє прохання щодо призначення їй покарання у виді штрафу.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_12 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, беззаперечно визнає свою винуватість у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 125 КК України, згідна із встановленими під час дізнання обставинами, згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, стороною обвинувачення виконано всі вимоги КПК України щодо такого порядку розгляду кримінального провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Судове засідання згідно ч.2 ст. 381 КПК України не проводилось.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Обвинувачена ОСОБА_3 у своїй заяві беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 125 КК України, а також згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Їй роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Законний представник неповнолітніх ОСОБА_6 та неповнолітні ОСОБА_5 і ОСОБА_4 надали згоду на розгляд обвинувального акту щодо ОСОБА_3 у спрощеному провадженні за їх відсутності та за відсутності її неповнолітніх доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачена ОСОБА_3 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_12 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.2 ст.125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд визнає винною ОСОБА_3 у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 125 КК України і кваліфікує її дії як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень та нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжує покарання судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є проступками та особу обвинуваченої, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаялася, на обліку у лікаря – нарколога та психіатра не перебуває, тому вважає, що з урахуванням її прохання про призначення покарання у вигляді штрафу, їй слід призначити покарання у межах санкції статті у вигляді штрафу, який вона має змогу сплатити.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме її меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 125 КК України та призначити покарання за ч.1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн та за ч.2 ст. 125 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно за сукупністю кримінальних проступків призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуюча: ОСОБА_1