Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №524/8202/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8202/26

Провадження № 1-кп/524/686/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175500000327 від 30 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Очеретувате Семенівського району Полтавської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, заміжньої, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 о 18 год. 11 хв., ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні РЦ «Fly Kids» розташованому за адресою проспект Лесі Українки, 96, у місті Кременчуці Полтавської області, побачила біля дитячого басейну з кульками жіночий гаманець, узявши та відкривши який побачила посвідчення водія серія та номер НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння особистим важливим документом, шляхом викрадення.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , діючи умисно, шляхом вільного доступу, викрала особистий важливий документ, а саме посвідчення водія серія та номер НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , яким в подальшому розпорядилася на власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила незаконне заволодіння будь–яким способом важливим особистим документом, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України.

Крім того, 29.05.2026 о 18 год. 11 хв., ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні РЦ «Fly Kids» розташованому за адресою проспект Лесі Українки, 96, у місті Кременчуці, побачила біля дитячого басейну з кульками жіночий гаманець, узявши та відкривши який побачила в середині дві банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 належної ОСОБА_7 та № НОМЕР_3 належної ОСОБА_6 , з безконтактною технологією проведення платежів, емітентом яких є АТ КБ «ПриватБанк», та які згідно п. 56 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про «Платіжні послуги» № 1591-IX від 30.06.2021 року, ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» N 2121-111 від 7 грудня 2000 року ти примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційними документами.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про інформацію" № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" N 2121-Ш від 7 грудня 2000 року документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.

Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.01.2021 №1591-ІХ платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

В цей час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, направлений на викрадення офіційних документів з метою подальшого викрадення грошових коштів з банківських карток.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , діючи умисно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, викрала дві індивідуальні пластикові платіжні картки А Г КБ «ПриватБанк», а саме № НОМЕР_3 належну ОСОБА_6 та № НОМЕР_2 належну

ОСОБА_7 .

Надалі ОСОБА_8 направилася до гіпермаркету «Fozzy», розташованому за адресою вул. Київська, 66-1', у місті Кременчуці, де зробила спробу розрахуватися банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 належній ОСОБА_6 , на касі самообслуговування, але їй це не вдалося, оскільки банківська картка була заблокована. Тоді ОСОБА_9 розрахувалася банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 належній ОСОБА_7 за наступні товари, а саме: два напої на суму 86,38 гри., чотири шоколадні батончики та печиво на суму 225,98 грн., дитячу іграшку на суму 189,00 грн., дитячі підгузки на суму 399, 00 грн., тим самим спричинивши ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 900,36 грн.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та показала, що вчинила їх за обставин, викладених у висунутому обвинуваченні, надала показання щодо обставин скоєного, щиро каялася та повністю підтвердила фактичні обставини провадження.

Обвинуваченій ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показала ОСОБА_4 , у судовому засіданні вона дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає вину у вчиненні кримінальних правопорушень. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченої та потерпілих, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності їх позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, здійснюючи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до вимог ст. 337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує її дії: – за ч. 3 ст. 357 КК України – як незаконне заволодіння будь–яким способом важливим особистим документом; – за ч. 1 ст. 357 КК України – як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Згідно з положеннями ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинне досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

У відповідності із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України є кримінальними проступками, раніше не судима, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, осудна.

Судом відповідно до положень ст. 66 КК України встановлено наявність таких обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , як: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Із урахуванням усіх обставин провадження, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особи обвинуваченої, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкцій ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України у виді штрафу, оскільки саме цей вид покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Остаточне покарання визначається за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстави для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Заходи забезпечення кримінального провадження у формі арешту майна підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання:

– за ч. 1 ст. 357 КК України – у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн 00 коп.;

– за ч. 3 ст. 357 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 червня 2026 року у справі № 524/7947/26 (провадження № 1-кс/524/1489/26), – скасувати.

Речові докази: – DVD-R диск із відеозаписом з камер відеоспостереження РЦ «Fly Kids» та DVD-R диск із відеозаписом з камер відеоспостереження гіпермаркету «Fozzy», які приєднані до матеріалів кримінального провадження, – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку його збереження; – упаковку підгузків-трусиків «Bambik 5» (12–17 кг) – 34 шт. та іграшку «Tigres» «Самоскид» 34 см (арт. 40030), які зберігаються в камері схову Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, – повернути за належністю засудженій ОСОБА_4 ; – гаманець «GUESS» est 1981, посвідчення водія серії НОМЕР_1 та платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_6 , – залишити останній як законному володільцю; – платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , передану під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_7 , – залишити останньому як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Автозаводського районного суду

м. Кременчука ОСОБА_10