Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №377/904/25 — Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/904/25

Провадження №1-кп/377/41/26

29 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі угоду про визнання винуватості від 04 вересня 2026 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12025116270000037 19 липня 2025 року за обвинуваченням :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пужайкове Балтського району Одеської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працюючого на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ НІКА», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 272 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «РОЯЛ НІКА», будучи службовою особою, на яку покладено обов`язок щодо забезпечення додержання нормативних вимог з охорони праці та безпечного виконання робіт підвищеної небезпеки, недбало відносячись до передбачених чинним законодавством обов`язків, допустив порушення вимог статей 13 та 18 Закону України «Про охорону праці», статті 153 Кодексу законів про працю України та пункту 3.16 розділу 3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, 18.07.2025 допустив до робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_4 , прийнятого відповідно до наказу від 01.03.2021 № 12-ОС на посаду підсобного робітника, код по класифікатору професій 9322 ТОВ «РОЯЛ НІКА», з 02.03.2021, який 18.07.2025 о 12 годині, перебуваючи на посаді підсобного робітника, у порушення п. 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці без проходження спеціального навчання та перевірки знань з охорони праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, будучи допущеним до роботи верстатника та наладчика деревообробного обладнання, під час виконання робіт на деревообробному верстаті отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колотого поранення передньої черевної стінки з наскрізним пошкодженням тонкої кишки, брижі тонкої кишки, пошкодженням зовнішньої клубової вени, ускладненим місцевим серозним перитонітом внаслідок потрапляння частини оброблюваної ним деревини, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Відповідальність ОСОБА_5 за цей злочин передбачена частиною 2 статті 272 КК України за ознаками порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило інші тяжкі наслідки ( у вигляді отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень).

04 вересня 2026 року між начальником Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025116270000037 від 19.07.2025, та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025116270000037 від 19 липня 2025 року.

За змістом угоди формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, відповідають формулюванню та кваліфікації, наведеними в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025116270000037 від 19 липня 2025 року, складеному та затвердженому 04 вересня 2026 року.

Відповідно до умов угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 2 статті 272 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 272 КК України. Сторони узгодили міру покарання ОСОБА_5 за вказаним обвинуваченням за частиною 2 статті 272 КК України із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без застосування позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Сторони погодили, що обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому, добровільне внесення благодійної фінансової пожертви на користь Збройних Сил України в розмірі 150 000 гривень. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , не встановлено. Сторони погодили, що обов`язки ОСОБА_5 щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчиненого іншою особою, відсутні (відповідні домовленості не досягались). Крім того, погодили, що умови часткового звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінальних правопорушень відсутні. Також сторони погодили, що спеціальна конфіскація відносно ОСОБА_5 не застосовується.

В угоді про визнання винуватості ОСОБА_5 роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди. Сторонам також відомі обмеження, передбачені частиною 4 статті 394 КПК України, щодо оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості в апеляційному та касаційному порядку. Крім того, роз`яснено, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності, встановленої статтею 389-1 КК України. Угода містить підписи обвинуваченого, прокурора та захисника, що підтверджено ними у судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити. Зазначив, що угода відповідає вимогам чинного законодавства, укладена добровільно, норми кримінального процесуального законодавства дозволяють у цьому кримінальному провадженні укласти угоду про визнання винуватості, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження та інших осіб. Вказав, що існують достатні фактичні підстави для визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів.

Потерпілий ОСОБА_4 проти затвердження угоди не заперечував та підтвердив надання ним письмової згоди на її укладення. Зазначив, що погоджується із запропонованим в угоді про визнання винуватості покаранням обвинуваченому. Також підтвердив, що обвинувачений компенсував йому завдану шкоду, він не має до нього матеріальних та моральних претензій.

Обвинувачений просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості та пояснив, що він повністю і беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Також зазначив, що укладення угоди є добровільним.

Захисник-адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості. Зазначив, що умови угоди відповідають вимогам закону та підтвердив, що зі сторони ОСОБА_5 укладення угоди було добровільним.

Заслухавши думку обвинуваченого, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, роз`яснивши йому права, передбачені частиною 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України, заслухавши думку потерпілого, захисника, прокурора, яким було роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України, і які просили затвердити угоду про визнання винуватості, з`ясувавши обставини, передбачені у частині 6 статті 474 КПК України, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 272 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі статтею 12 КК України належить до тяжких злочинів.

Відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

За змістом угоди, злочином завдана шкода правам та інтересам потерпілого ОСОБА_4 , який надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

На виконання вимог статті 474 КПК України суд з`ясував обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість, підтвердив свою згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив про цілковите розуміння своїх прав, передбачених частиною 4 статті 474 КПК України, наслідків укладення та затвердження угоди, наслідків невиконання угоди, характеру обвинувачення, щодо якого він визнав себе винуватим, виду покарання, що буде застосовано до нього, у разі затвердження угоди. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 повідомив суду, що насильство, примус чи погрози з питань укладення угоди до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою, йому ніхто не надавав.

Захисник – адвокат ОСОБА_6 повідомив, що він дійсно здійснював захист обвинуваченого під час укладення угоди та повністю підтвердив зазначені обвинуваченим обставини.

Укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам статей 470, 472 КПК України, оскільки прокурором враховано:

- характер і тяжкість обвинувачення, зокрема, те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачене частиною 2 статті 272 КК України, відповідно до частини 5 статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_5 одружений, працює директором ТОВ «РОЯЛ НІКА», має позитивну характеристику за місцем роботи та проживання, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше, з часу повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України систематично забезпечує благодійну підтримку військовим формування Збройних Сил України;

- ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування щодо нього, зокрема, те, що в ході досудового розслідування ОСОБА_5 визнав вину повністю, щиро розкаявся, а також активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що полягало у наданні органу досудового розслідування зізнавальних показів щодо обставин кримінального правопорушення, що сприяло досудовому розслідуванню;

- наявність суспільного інтересу: у забезпеченні швидкого судового провадження, що полягає у проведенні швидкого, у стислі строки, судового розгляду даного кримінального провадження, реалізації державної політики щодо зменшення судового навантаження на систему правосуддя у кримінальних провадженнях.

Суд визнає, що відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому, добровільне внесення благодійної фінансової пожертви на користь Збройних Сил України у розмірі 150 000 гривень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно із статтею 67 КК України, в угоді про визнання винуватості не зазначено.

Узгоджене сторонами покарання за частиною 2 статті 272 КК України із застосуванням статті 69 КК України відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим статтею 65 КК України, є пропорційним та достатнім і забезпечить досягнення мети його застосування, оскільки враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, одружений, працює директором ТОВ «РОЯЛ НІКА», позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра КНП «Славутицька міська лікарня» СМР не перебуває і за допомогою не звертався, з часу повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України систематично забезпечує благодійну підтримку військовим формуванням, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому, добровільне внесення благодійної фінансової пожертви на користь Збройних Сил України в розмірі 150 000 гривень) та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до частини 1 статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( частина 2 статті 69 КК України).

При укладенні угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_5 основного покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, тобто із застосуванням положень статті 69 КК України, без призначення додаткового покарання, яке передбачене в санкції частини 2 статті 272 КК України як обов`язкове.

Узгоджена міра покарання визнана судом такою, що також відповідає вимогам статті 69 КК України.

Отже, укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених частиною 7 статті 474 КПК України, судом не встановлено, тому угода про визнання винуватості підлягає затвердженню шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого угодою покарання.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

За правилами статей 124,368 КПК України стягненню з обвинуваченого на користь держави підлягають документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи безпеки життєдіяльності та охорони праці в сумі 7 701 гривня 76 копійок.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-371, 373-375, 474-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 04 вересня 2026 року, укладену між начальником Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника– адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025116270000037 від 19 липня 2025 року за частиною 2 статті 272 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 272 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи безпеки життєдіяльності та охорони праці в сумі 7 701 гривню 76 копійок.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що згідно із статтею 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1