Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №320/44616/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №320/44616/25

Суддя: Файдюк Віталій Васильович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/44616/25 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення з розрахункових рахунків ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 745 166,04 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року позовну заяву повернуто без розгляду на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що суб`єкт владних повноважень звернувся до суду із позовом про стягнення коштів до спливу шестимісячного строку оскарження податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, 30 вересня 2025 року ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що судом неправильно застосовано норми процесуального права та не враховано, що положення Податкового кодексу України (далі - ПК України) не містять норм, які б зобов`язували органи ДПС України очікувати шість місяців для подання позову про стягнення податкового боргу. Крім того, з посиланням на ряд правових позицій Верховного Суду ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що строк для звернення платника податків із позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень складає 1 095 днів, водночас, податковий борг за такими індивідуальними актами вважається безнадійною заборгованістю також із спливом 1 095 днів, що фактично унеможливить його стягнення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 02 вересня 2026 року.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження з 29 вересня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року - без змін, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Указана норма встановлює процесуальне обмеження для суб`єкта владних повноважень у вигляді неможливості подати до суду позов про стягнення боргу, який виник на підставі відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, раніше, ніж сплине строк на судове оскарження такого рішення, що визначений частиною другою статті 122 КАС України

Так, положеннями частини першої та другої статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить шість місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить три місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить один місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Викладеним спростовується засноване на нерелевантній та застарілій позиції Верховного Суду посилання апелянта на те, що строк оскарження податкового повідомлення-рішення складає 1 095 днів.

У свою чергу колегія суддів зауважує, що питання застосування судами пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України вже неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду.

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, від 30 жовтня 2025 року у справі №120/14997/24, від 10 лютого 2026 року у справі № 420/23809/25, позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.

Суд першої інстанції правильно підкреслив, що станом на день звернення до суду із цим позовом у позивача ще діяло обмеження на подання позовної заяви, встановлене пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки спірний податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, за якими не збіг визначений законом шестимісячний строк на їх оскарження.

Так, як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, податковий борг, про стягнення якого просить ГУ ДПС у м. Києві, виник у ОСОБА_1 на підставі податкових повідомлень-рішень від 07 березня 2025 року №20358240207, №20354240207, №203522402007, №20363240207 та №20368240207. Указані податкові повідомлення-рішення направлялися на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№0601120626608), який повернувся контролюючому органові за закінченням терміну зберігання 26 березня 2025 року. Податкова вимога від 12 травня 2025 року №0009388-1306-2615 направлена на адресу ОСОБА_1 23 травня 2025 року, однак також повернулася за закінченням терміну зберігання.

За вказаних обставин, шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень спливав 26 вересня 2025 року, а податкової вимоги - не раніше 23 листопада 2025 року.

Водночас, контролюючий орган з позовом про стягнення податкового боргу, який виник на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду 03 вересня 2025 року, тобто до закінчення встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду із позовом про оскарження таких індивідуальних актів.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позов у цій справі поданий до суду до закінчення шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, у суб`єкта владних повноважень право на пред`явлення визначених законом позовних вимог в цій частині ще не виникло, а тому зазначений позов був обґрунтовано повернутий.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року - без змін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм права.

Керуючись статтями 169, 312, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення виготовлено 29 вересня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua