Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №320/37015/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/37015/26 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Кущенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр досліджень безпілотних систем» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр досліджень безпілотних систем» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» щодо не визначення окремого порядку проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України від11.11.2022 № 1275;

- зобов`язання Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» визначити окремий порядок проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2026 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2026 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» щодо не визначення окремого порядку проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України від11.11.2022 № 1275.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що строк звернення до суду позивачем пропущено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для залишення позову в частині позовних вимог без розгляду були відсутні.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони визначено статтею 282 КАС.

Відповідно до частини першої статті 282 КАС позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283, 283-2 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу (частина перша статті 270 КАС). Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС).

Таким чином, у справах, передбачених статтею 282 КАС строк звернення становить десять робочих днів. При цьому, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується не із днем, коли особа фактично дізналася, а із днем, коли така особа мала, тобто повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Строк звернення до суду справах, передбачених цією статтею є присічним та не може бути поновлений не зважаючи на наявність поважних причин його пропуску.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене дотриманням принципу юридичної визначеності у публічно-правових відносинах цієї категорії.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржив бездіяльність Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» щодо невизначення окремого порядку проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України від11.11.2022 № 1275.

Так, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" в межах виконання основної мети своєї статутної діяльності листом №4/26074 від 20.08.2026 «Про надання комерційної пропозиції» розпочало проведення закупівлі доведеного до постачання зразка товару оборонного призначення та запросило зацікавлених виробників і постачальників надати комерційні пропозиції відповідно до визначених умов.

Звертаючись до суду із позовом, що розглядається у даній справі, позивач вказував, що бездіяльність відповідача має триваючий характер, не припинена та розпочалась з моменту оголошення конкурентної закупівлі - 20.08.2026. У свою чергу, моментом початку обчислення строку звернення до суду позивач визначає отримання листа відповідача № 22.1-28606 від 10.09.2026 у відповідь на його адвокатський запит, у якому були наведені акти, на підставі яких відповідач здійснює спірну закупівлю.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 270 КАС днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Так, оголошуючи спірну закупівлю та направляючи позивачу лист листом № 4/26074 від 20.08.2026 «Про надання комерційної пропозиції», відповідач не вказував про існування будь-якого порядку проведення конкурентної закупівлі, який би був визначений (затверджений) ним окремим документом. Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що про порушення своїх прав оскаржуваною бездіяльністю позивач мав дізнатись ще 20.08.2026, отримавши згаданий лист.

Зважаючи, що, як зазначалося, у цій справі початок перебігу строку звернення до суду пов`язується не із днем, коли особа фактично дізналася або ж достовірно переконалась у порушенні своїх прав, а із днем, коли така особа мала, тобто повинна була про це дізнатися, то направлення позивачем адвокат запитів та отримання відповіді на них не змінює моменту, з яким пов`язується початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, направлення відповідних запитів та отримання відповіді на них також не може бути розцінено судом як підстава для поновлення строку звернення до суду з огляду на пряму заборону, передбачену частиною п`ятою статті 270 КАС.

Враховуючи викладене, оскільки про порушення своїх прав оскаржуваною бездіяльністю позивач мав дізнатися 20.08.2026, то строк звернення до суду спливав 03.09.2026, проте із позовом позивач звернувся лише 17.09.2026, тобто із пропуском встановленого законом строку.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, про залишення частини позовних вимог без розгляду.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр досліджень безпілотних систем» залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2026 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя А.Ю. Коротких