Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №320/15235/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/15235/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 06 лютого 2025 року №222/1/4/162/373/25, підготовленої Військовою частиною НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 06 лютого 2025 року №222/1/4/162/373/25, яку виплачувати без обмеження будь-яким розміром.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року, обмеживши при розрахунку її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 з 01 серпня 2021 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт зазначив про те, що ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено максимальний розмір пенсії відповідних осіб. Крім того, обмеження пенсії максимальним розміром передбачено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI, положення якого є чинними і неконституційними не визнані.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 станом на 01 серпня 2021 року підсумок пенсії (з надбавками) становить - 20428,25 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 20428,25 грн.

Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 станом на 01 березня 2022 року підсумок пенсії (з надбавками) становить - 23288,43 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 20428,25 грн.

Згідно з листом Військової частини НОМЕР_1 від 07 січня 2025 року №222/1/4/146 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року військова частина підготувала та направила до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку від 06 січня 2025 року №222/1/4/162/373/25.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою від 04 березня 2025 року, якою просив у зв`язку з направленням Військовою частиною НОМЕР_1 довідки від 06 січня 2025 року №222/1/4/162/373/25 здійснити виплату пенсії з 01 серпня 2021 року без обмеження максимальним розміром.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 21 березня 2025 року №7357-7763/П-02/8-1000/25 повідомило позивача про те, що згідно з ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у даній справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.

За змістом ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Законом № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи ст. 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія ч. 5 ст. 17 Основного Закону.

Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується апелянтом застосування до пенсії позивача обмеження максимального розміру.

З огляду на такі обставини, суд апеляційної інстанції наголошує, що на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, у зв`язку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2025 року у справі №140/2813/25.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку