Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №320/3622/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/3622/25 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018- 2020 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та 1,0796;

- зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням указаних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати з 01 листопада 2024 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018- 2020 роки у розмірах 1,14, 1,197 та 1,0796.

Зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01 листопада 2024 року індексацію пенсії із застосуванням зазначених коефіцієнтів та у зв`язку із цим провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням уже виплачених сум.

Не погоджуючись із таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України, зазначаючи, що отримання пенсії є періодичною виплатою, а тому пенсіонер має об`єктивну можливість щомісячно знати її розмір та складові.

Апелянт також наполягає на тому, що пенсія позивача розрахована відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати за 2018- 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, який перевищував показники середньої заробітної плати, осучаснені відповідно до Порядку №124.

У зв`язку із цим з 01.03.2022 позивачу встановлено щомісячну доплату в розмірі 135 грн, з 01.03.2023 - 100 грн, з 01.03.2024 - 100 грн, а підстав для застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197 та 1,0796 безпосередньо до показника 9118,81 грн, на думку апелянта, немає. В апеляційній скарзі наведено аналогічні відомості щодо проведених перерахунків та складових пенсії позивача.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів доходить таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 23.03.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії для обчислення її розміру відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018- 2020 роки у розмірі 9118,81 грн.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення індексації його пенсії шляхом застосування до зазначеного показника коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.11.2024 №11621-32713/К-02/8-1000/24 у проведенні такого перерахунку позивачу відмовлено.

При цьому відповідач виходив із того, що індексація проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсій станом на 01 жовтня 2017 року.

У зв`язку з тим, що показник 9118,81 грн, застосований при призначенні пенсії позивачу, перевищував відповідні осучаснені показники, позивачу замість застосування відповідних коефіцієнтів установлено щомісячні доплати: 135 грн з 01.03.2022, 100 грн з 01.03.2023 та 100 грн з 01.03.2024.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За змістом частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на відповідний коефіцієнт, порядок та розмір якого визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Пунктом 5 Порядку №124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, на відповідний коефіцієнт, а кожний наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 установлено коефіцієнт збільшення з 01.03.2022 у розмірі 1,14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 установлено коефіцієнт збільшення з 01.03.2023 у розмірі 1,197.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 установлено коефіцієнт збільшення з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.

Отже, спір між сторонами фактично стосується не розміру зазначених коефіцієнтів, а визначення показника середньої заробітної плати, до якого такі коефіцієнти мають застосовуватися.

Колегія суддів ураховує, що це питання було предметом розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 Верховний Суд розглянув правовідносини, подібні до тих, що виникли у цій справі.

У тій справі при призначенні пенсії також було застосовано показник середньої заробітної плати 9118,81 грн за 2018- 2020 роки, а орган Пенсійного фонду замість застосування до нього коефіцієнтів 1,14, 1,197 та 1,0796 установив пенсіонеру щомісячні доплати 135 грн, 100 грн та 100 грн відповідно.

Судова палата Верховного Суду виходила з того, що частина друга статті 42 Закону №1058-IV пов`язує проведення індексації зі збільшенням саме того показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії конкретної особи.

Верховний Суд зазначив, що у випадку суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам закону застосуванню підлягає закон як акт вищої юридичної сили.

За результатами розгляду справи №200/5836/24 Судова палата дійшла висновку, що встановлення щомісячних доплат у розмірах 135 грн, 100 грн та 100 грн відповідно у 2022- 2024 роках замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796 до показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії особи, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на подібність правовідносин висновки, сформульовані Судовою палатою у справі №200/5836/24, підлягають врахуванню під час вирішення цієї справи.

При цьому аналогічний підхід після формування зазначеного висновку Судової палати застосовано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.04.2025 у справі №160/12664/24.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що для індексації пенсії позивача підлягає застосуванню виключно показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсій станом на 01.10.2017.

У цій справі не заперечується, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії у 2021 році для її обчислення фактично застосовано показник середньої заробітної плати за 2018- 2020 роки в розмірі 9118,81 грн.

Саме цей показник є показником середньої заробітної плати, який у розумінні частини другої статті 42 Закону №1058-IV враховується для обчислення пенсії позивача.

Тлумачення Порядку №124, запропоноване відповідачем, фактично призводить до того, що пенсії осіб, яким вони були призначені пізніше із застосуванням більш актуального показника середньої заробітної плати, протягом тривалого часу не підлягають установленій законом індексації, а замість неї таким особам виплачуються фіксовані доплати.

Однак такий підхід не узгоджується зі змістом частини другої статті 42 Закону №1058-IV, яка не встановлює відповідного виключення для пенсій залежно від року їх призначення.

Отже, застосування до позивача передбачених постановами №118, №168 та №185 фіксованих щомісячних доплат не замінює його права на індексацію показника середньої заробітної плати, безпосередньо врахованого під час обчислення пенсії.

Саме такого висновку щодо аналогічної моделі правовідносин дійшла Судова палата Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

Апелянт посилається на положення статей 122, 123 КАС України та практику Верховного Суду щодо необхідності дотримання шестимісячного строку звернення до адміністративного суду у пенсійних спорах.

Колегія суддів погоджується із загальним твердженням апелянта про те, що встановлені процесуальним законом строки звернення до суду підлягають дотриманню, а сам факт триваючої виплати пенсії не означає автоматичної відсутності будь-яких часових меж для судового захисту.

Разом із тим наведений довід не враховує фактичний зміст позовних вимог у цій справі.

ОСОБА_1 не просив здійснити виплату спірних сум починаючи з 01.03.2022, 01.03.2023 чи 01.03.2024.

Позивач просив зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок і виплату з 01.11.2024.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду з відповідною заявою, а листом від 15.11.2024 №11621-32713/К-02/8-1000/24 відповідач повідомив його про відмову в проведенні індексації у заявлений спосіб.

Таким чином, предметом судового захисту є право позивача на отримання пенсії у належному розмірі з 01.11.2024, а не стягнення недоотриманих сум за весь період починаючи з моменту, коли відповідні коефіцієнти вперше були запроваджені у 2022- 2024 роках.

Саме по собі те, що для визначення правильного розміру пенсії з 01.11.2024 необхідно врахувати коефіцієнти, установлені у 2022, 2023 та 2024 роках, не перетворює заявлену вимогу на вимогу про стягнення пенсії за відповідні минулі періоди.

Інакше кажучи, коефіцієнти 1,14, 1,197 та 1,0796 у цій справі є складовими механізму визначення належного розміру пенсії позивача станом на період, охоплений позовними вимогами.

Тому наведені в апеляційній скарзі загальні посилання на пропуск строку звернення до суду не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Не спростовує висновків суду першої інстанції й посилання апелянта на встановлення ОСОБА_1 щомісячних доплат у розмірах 135 грн з 01.03.2022 та по 100 грн з 01.03.2023 і 01.03.2024.

Зміст відповідних постанов Кабінету Міністрів України свідчить, що такі доплати мають допоміжний характер і встановлюються у визначених Урядом випадках, коли в результаті відповідного перерахунку пенсія не підвищується або розмір такого підвищення не досягає встановленого мінімального рівня.

Водночас вони не можуть використовуватися як заміна передбаченого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV механізму індексації у випадку, коли орган Пенсійного фонду взагалі не застосував відповідний коефіцієнт до показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався при обчисленні пенсії.

Саме такий підхід щодо доплат 135 грн, 100 грн та 100 грн сформульований Судовою палатою Верховного Суду у справі №200/5836/24.

Отже, факт виплати позивачу відповідних доплат не свідчить про належне виконання відповідачем вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Колегія суддів також звертає увагу, що пунктом 5 Порядку №124 передбачено принцип, за яким кожний наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Тому для визначення належного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 відповідні коефіцієнти не можуть розглядатися ізольовано один від одного.

Показник 9118,81 грн, який безпосередньо застосовано при призначенні пенсії позивача, підлягає послідовному збільшенню з урахуванням коефіцієнтів, установлених для відповідних років, а отриманий результат має враховуватися при наступному перерахунку.

Та обставина, що судовий захист надано з 01.11.2024, не означає, що при визначенні розміру пенсії з цієї дати необхідно ігнорувати передбачені законодавством попередні етапи збільшення показника середньої заробітної плати.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача здійснити виплату з урахуванням уже виплачених сум, що унеможливлює подвійну виплату одних і тих самих складових пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів правомірності відмови у проведенні індексації показника середньої заробітної плати 9118,81 грн, який був безпосередньо застосований при призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Встановлення позивачу щомісячних доплат у розмірах 135 грн, 100 грн та 100 грн не є належною заміною передбаченої частиною другою статті 42 Закону №1058-IV індексації шляхом застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197 та 1,0796 до показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення саме його пенсії.

Такий висновок відповідає актуальній правовій позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку звернення до суду також не спростовують правильності рішення суду першої інстанції, оскільки судовий захист надано позивачу з 01.11.2024, а застосування коефіцієнтів попередніх років необхідне для визначення належного розміру пенсії на цю дату, а не для присудження виплат за весь період з 2022 року.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів ураховує, що правильне по суті та законне рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та по суті правильно вирішив спір, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Кучма