Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №640/17791/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/17791/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року, суддя Олексій Котеньов, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєвої Анни Миколаївни про зобов`язати вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190 000,00 грн в порядку, передбаченому частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу № 43416 від 01.07.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190000,00 (сто дев`яносто тисяч) гривень.

Ухвалою від 11.08.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 справу було передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні, а тому клопотання представника скаржника не підлягає задоволенню.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

01.07.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 43416 «Планер», згідно з яким банк приймає від клієнта (позивача) на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн у тимчасове строкове користування на строк до 04.08.2014 та зобов`язується сплачувати проценти за їх використання у розмірі 19,75 процентів річних.

На виконання умов вказаного договору позивач вніс на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 190000,00 грн, що підтверджується квитанцією № TR.57716.15039.4 від 01.07.2014.

14 серпня 2014 року постановою Правління Національного банку України № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 119 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким, 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

10 листопада 2014 року постановою Правління Національного банку України № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.11.2014 № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова Сергія Івановича.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ «КБ «УФС», Гончарова С.І. № 6 від 18.11.2014 визнано нікчемними транзакції та договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між банком та позивачем та застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), що є нікчемним з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не погоджуючись з вказаним наказом № 6 від 18.11.2014 про віднесення договору банківського вкладу (депозиту), що укладений між позивачем та ПАТ «КБ «УФС» до категорії нікчемних, позивач звернувся з відповідним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 по справі 326/27510/15, визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Український фінансовий світ» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 43416 від 01.07.2014 р., укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18.11.2014 року (згідно переліку) та зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Обраменка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на лаштування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» віл 18.03.2019 № 199 повідомлено представнику позивача про подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом № 27-565/19 від 11.01.2019 відповідач повідомив позивачу, що він включений до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «УФС».

Водночас слідчим СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018101060000066 і кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «КБ «УФС» постановою прокурора у кримінальному проваджені Київської місцевої прокуратури № 6 від 21.03.2018 визнані речовим доказом відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, тому виплата відшкодування буде можливою лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному проваджені.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 757/61890/19-к скасовано арешт накладений ухвалою від 03.05.2019 по страві № 757/21167/19-к у кримінальному провадженні № 42017101060000117 від 12.06.2017.

Листом від 26.06.2020 за вих. № 02-036-8390/20 відповідач повідомив позивачу, що 05.06.2019 Уповноваженою особою Фонду було подано документи державному реєстратору для державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З огляду на те, що передбачений статтями 26, 28 Закону строк виплати коштів відшкодування вкладниками ПАТ «КБ «УФС» закінчився, правові підстави для виплати Фондом гарантованих сум відшкодування за вкладами відсутні.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, та встановленим у справі обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до норм частиною першою статті 11 Закону № 4452-VI управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону № 4452-VI, зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до положень абзацу 1 частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За визначенням пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 26 Закону № 4452-VI гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина друга статті 26 Закону № 4452-VI).

Згідно з ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2016 року № 823), (далі по тексту - Положення) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення; 3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Переліки в електронному вигляді можуть бути передані до Фонду засобами електронної пошти Національного банку України.

Перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, формується на підставі файлу "N" та включає інформацію тільки про осіб, які були вкладниками (мали вклади у банку) та поіменовані у файлі "N".

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною у додатку 7 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону, а також про рахунки, здійснення банком операцій за якими обмежено.

Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Пунктами 2, 3 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі по тексту - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора - розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.

Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 по справі 326/27510/15 визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Український фінансовий світ» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 43416 від 01.07.2014 р., укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18.11.2014 року (згідно переліку) та зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Обраменка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на лаштування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Право позивача на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» гарантоване Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також встановлене судовими рішеннями у справі 326/27510/15 та не потребує доведення.

Вказане рішення виконане уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» своєчасно та додаткова інформація щодо позивача надана відповідачу для внесення до Загального реєстру вкладників.

Разом з тим, незважаючи на звернення позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за договором банківського вкладу, відповідач кошти позивачу не повернув.

Відповідач зазначив, що до частини 3 статті 53 Закону № 4452-VI 14.08.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 12661110046007762 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. Згідно зі статтею 52 Закону № 4452-VI вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені недостатністю його майна, вважаються погашеними. Таким чином, повноваження Фонду як ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» припинено.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, правовідносини щодо отримання вкладником гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми існують між Фондом та вкладником без участі банку-боржника, та у таких правовідносинах Фонд виконує функції з організації виплати гарантованого державою відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна).

Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте, процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.

Крім того, припинення банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати позивачу відшкодування, передбаченого законодавством.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі № 200/14379/19-а.

Між тим, до даних правовідносин є релевантними норми частини сьомої статті 26 Закону № 4452-VI, однак таке правове регулювання правовідносин між вкладником банку та Фондом щодо відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду передбачено за умови правомірної поведінки учасника цих правовідносин - Фонду, натомість, у даному ж випадку, вимоги позивача обумовлені протиправною бездіяльністю Фонду, Уповноваженої особи Фонду, а тому, внесення запису в ЄДРПОУ про ліквідацію банку, як юридичної особи, за встановлених у справі обставин, не може бути підставою позбавлення позивача права на отримання гарантованою державою Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суми відшкодування за її вкладом.

Так, відповідач в своїх доводах зазначає, що постановою слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 05.12.2017 належні, зокрема, позивачу грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014100040017478 від 16.12.2014.

Постановою Київської місцевої прокуратури № 6 від 21.03.2018 визнано грошові кошти у розмірі гарантованих сум відшкодування фізичним особам за рахунок Фонду, відповідно до сум, які перебували на рахунках фізичних осіб у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», зокрема і позивача, речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018101060000066.

Разом з тим, 03.05.2019 Печерським районним судом м. Києві по справі № 757/21167/19-к у кримінальному провадженні № 42017101060000117 було винесено ухвалу, якою накладено арешт на грошові кошти та рахунки фізичних осіб, вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», в тому числі і на рахунок позивача.

Суд вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на визнання коштів вкладників, зокрема позивача, речовими доказами у кримінальних провадженнях як підставу для відмови у виплаті гарантованого відшкодування, оскільки чинне законодавство не передбачає такої підстави для обмеження виплат.

Також безпідставними є і доводи позивача щодо арешту коштів, оскільки ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2019 у справі № 757/61890/19-к скасовано арешт, накладений ухвалою від 03.05.2019 у справі № 757/21167/19-к у кримінальному провадженні № 42017101060000117 на грошові кошти та рахунки вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», зокрема і позивача.

Інших доказів, які б підтверджували наявність у межах спірних правовідносин обставин, які б перешкоджали виплаті на користь позивача гарантованої суми відшкодування за вкладом у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у період, який передував даті прийняття вказаної ухвали суду від 03.05.2019, судом не встановлено, а отже суд дійшов вірного висновку, що зазначені Фондом обставини як такі, що унеможливлюють виплату позивачу гарантованої суми відшкодування, є недоведеними.

Слід також зазначити, що Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (ч. 1 ст. 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03.07.2015 № 13.

У рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Так, грошові кошти позивача за вкладом у банку є його власністю, право на яке гарантоване державою України відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, норми якої, згідно положень статті 8 Конституції України та статті 9 КАС України, є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі тими, які встановлюють певні обмеження щодо отримання відповідної компенсації втраченого майна. Тому бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн вірно визнана судом протиправною.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача виплатити позивачу гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн.

Відповідно до положень статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених ст. 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Таким чином, виплата відшкодування коштів проводиться після затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат.

У матеріалах справи відсутні докази затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», однак, згідно розміщеної на офіційному сайті Фонду інформації з 21.11.2014 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за договорами банківського вкладу незалежно від дати їх закінчення та за договорами банківського рахунку (включаючи карткові рахунки) в межах 200 тисяч гривень засобами Автоматизованої системи виплат Фонду (оголошення розміщено 20.11.2014) за посиланням https://www.fg.gov.ua/articles/1874-fond-garantuvannya-vkladiv-fizichnikh-osib-rozpochinae-viplati-koshtiv-vkladnikam-pat-kb-ufs.html.

Отже, оскільки початок виплати коштів в межах гарантованої суми неможливий без затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, то початок процедури виплат свідчить про наявність вказаного реєстру, і залучення до матеріалів справи доказів його затвердження не є необхідним.

Зазначена інформація розміщена на офіційному сайті Фонду, на якому відображено всю інформацію щодо проведення процедур тимчасової адміністрації та ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», вона є загальновідомою в розумінні частини третьої статті 78 КАС України.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання Фонду виплатити на користь позивача гарантовану суму відшкодування, підлягають задоволенню.

Щодо питання встановлення судового контролю, то суд першої інстанції відмовив у задоволення заяви позивача.

В апеляційній скарзі скаржник не навів своїх доводів в чому полягає незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині, а позивач рішення суду не оскаржував.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача судових витрат, передбачених ст. 139 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі скаржник також не надав обгрунтування того, в чому полягає незаконність та необгрунтованість рішення суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу та сплаченого судового збору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення на користь позивача судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн та вважає, що дана сума є пропорційною та співмірною до позовних вимог та наданої адвокатом правничої допомоги, затраченого часу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.