Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №580/3235/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3235/24 Суддя (судді) першої інстанції: Каліновська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління ДПС у Черкаській області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2024 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2023 року №9571/23-00-24-04-01, №9570/23-00-24-04-01, №9574/23-00-24-03-01, №9572/23-00-24-03-01, №9573/23-00-24-03-01, №9535/23-00-24-03-01, №9538/23-00-24-03-01, №9543/23-00-24-03-01, №9546/23-00-24-03-01, №9531/23-00-24-03-01, №9550/23-00-24-03-01, №9555/23-00-24-03-01, №9564/23-00-24-03-01, №9567/23-00-24-03-01, №9569/23-00-24-03-01, №9566/23-00-24-03-01, №9568/23-00-24-03-01, №9563/23-00-24-03-01.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 11 жовтня 2023 року №9570/23-00-24-04-01 та №9571/23-00-24-04-01;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 44797,33 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначив про те, що контролюючий орган під час проведення перевірки має право використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у перевіряємий період.

Додатково зазначив про те, що судом першої інстанції не було враховано, що регістри бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 не ведуться, що підтвердила його представник в судовому засіданні, а також свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Звернув увагу суду на те, що перевіркою повноти визначення оподаткування доходу за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року встановлено його заниження у сумі 60 484 153 грн, в результаті порушень податкового законодавства.

Також зазначив про те, що позивач невірно визначив витрати пов`язані з отримання доходу, чистий дохід, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в частині завищення придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані та призвело до несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 10 887 147,54 грн. Крім того, позивач під час проведення перевірки не надав пояснень та підтверджуючих документів щодо встановлених розбіжностей.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, не надано оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач зазначив про те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що контролюючим органом порушено строки проведення перевірки, порушено процедуру зупинення перевірки та поновлення перевірки, акт перевірки складено без належних доказів порушень позивачем податкового законодавства і без дотримання Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, а тому результати такої перевірки не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Додатково наголосив, що у період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року завжди реєстрував податкові накладні та використовував своє право на зведену податкову накладну та їх реєстрації в останній день місяця. Крім того, контролюючим органом безпідставно застосовано штраф у розмірі 50% та не враховано положення п.п. 89, 90 підрозділ 2 розділу ХХ ПК України.

Звернув увагу суду на те, що нормами ПК України платник податків не зобов`язаний складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій, оскільки п. 201.4 ст. 201 ПК України передбачено право складання податкової накладної як за щоденними підсумками операцій так і реєстрацію зведеної податкової накладної в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер.

Також зазначив про те, що визначення бази оподаткування, а саме вартості товарів, використаних не в господарській діяльності застосоване відповідачем під час перевірки, ґрунтується на припущеннях, а не нормах права. Крім того, в акті перевірки не наведені достатні та повні докази виникнення податкового зобов`язання з акцизного податку, водночас дані РРО не є безумовним доказом виникнення податкового зобов`язання, якщо вони не підкріплені реальними обставинами операцій.

ГУ ДПС у Черкаській області подало до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки проведеною перевіркою встановлено ряд порушень податкового законодавства, які підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги позивача.

Звернув увагу суду на те, що позивачем під час перевірки не було надано належних пояснень та підтверджуючих документів щодо встановлених перевіркою розбіжностей та не подав заперечень на акт перевірки, а тому його посилання на відсутність детальної інформації щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність порушень та вини, а також посилання на можливі процедурні порушення проведення перевірки не можуть слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 30 травня 1996 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і зборів.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі наказів від 08 січня 2020 року №23, від 16 березня 2020 року №420, план графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2020 рік, направлень від 14 лютого 2020 року №143/23-00-33-0409, №144/23-00-33-04-09, від 01 серпня 2023 року №2589/23-00-24-04-01, №2590/23-00-24-04-01, 2588/23-00-24-04-01 проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року.

Вказана перевірка проводилась з 17 лютого 2020 року по 16 березня 2020 року, у подальшому строк її проведення продовжувався на 5 робочих днів на підставі п. 82.2 ст. 82 ПК України та у зв`язку зі службовою необхідністю з 17 березня 2020 року по 30 березня 2020 року відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 16 березня 2020 року № 420. В зв`язку з введенням карантину перевірка була призупинена з 18 березня 2020 року та поновлена в зв`язку з набранням чинності Закону України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ з 01 серпня 2023 року по 11 серпня 2023 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт від 18 серпня 2023 року №8563/23-00-24-04-01/2514900150, яким встановлені порушення:

1) п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198, пп. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 5 371 084 грн, у тому числі за грудень 2019 року в сумі 5 371 084 грн та завищено від`ємне значення податку на додану вартість за 2019 рік на загальну суму ПДВ 26 449 935 грн;

2) п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі на загальну суму ПДВ 213 722 515,31 грн, в т.ч. податкових накладних за щоденними підсумками операції - на суму 182 555 674,31 грн та зведену податкову накладну по товарах, які було використано не в господарській діяльності платника податків - на суму 31 166 841,00 грн;

3) п. 177.4 ст. 177 ПК України, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 10 887 147,54 грн, в т.ч. за 2018 рік на 4 924 843,9 грн, за 2019 рік на 5 962 303,6 грн;

4) ст. 168, ст. 163, п. 161 Підрозділу 10 інших перехідних положень ПК України в результаті чого донараховано військовий збір на загальну суму 907 262,29 грн;

5) пп. 214.1.1 п. 214.1 ст. 214, п. 216.1 ст. 216 та п. 217.1 ст. 217 ПК України та занижено базу оподаткування акцизним податком на загальну суму 12 932 172,41 грн, в тому числі за 2018 рік - на суму 5 640 978,92 грн, за 2019 рік - на суму 7 291 193,4 грн;

6) ч. 2 ст. 17 Закон України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зі змінами та доповненнями до платників застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напої тютюнові вироби у періоді з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року;

7) п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині подання податкової звітності (ф. №1-ДФ) з недостовірними відомостями. Відповідальність платника передбачена п.119.2 ст.119 розділу II Податкового кодексу України;

8) в порушення вимог п. 177.10 ст. 177 ПК України платником податків за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, щодо обліку доходів та витрат, пов`язаних з отриманим доходом та необхідних для визначення суми річного оподатковуваного доходу.

На підставі висновків акту перевірки від 18 серпня 2023 року №8563/23-00-24-04-01/2514900150 Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2023 року:

- №9571/23-00-24-04-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 11 975 862,25 грн, а саме 10 887 147,50 грн за податковим та/або іншими зобов`язання, 1 088 714,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9570/23-00-24-04-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 997 988,52 грн, а саме 907 262,29 грн за податковим та/або іншими зобов`язання, 90 726,23 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9574/23-00-24-03-01, яким до позивача за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовано штраф у розмірі 91 281 237,15 грн;

- №9572/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5 908 192,40 грн, а саме 5 371 084 грн за податковим та/або іншими зобов`язання, 537 108,40 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9573/23-00-24-03-01, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 26 449 935 грн;

- №9535/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 556 681,40 грн, а саме 506 074 грн за податковим зобов`язання, 50 607,40 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9538/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 4 406 653,90 грн, а саме 4 006 049,00 грн за податковим зобов`язання, 400 604,90 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9543/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 365 039,40 грн, а саме 331 854,00 грн за податковим зобов`язання, 33 185,40 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9546/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 763 309,10 грн, а саме 694 281,00 грн за податковим зобов`язання, 69 428,10 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9531/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 423 816,80 грн, а саме 385 288,00 грн за податковим зобов`язання, 38 528,80 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9550/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 681 090,30 грн, а саме 619 173,00 грн за податковим зобов`язання, 61 917,30 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9555/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 1 727 102,30 грн, а саме 1 570 093,00 грн за податковим зобов`язання, 157 009,30 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9564/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 717 158,20 грн, а саме 651 962,00 грн за податковим зобов`язання, 65 196,20 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9567/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 3 096 803,00 грн, а саме 2 815 276,00 грн за податковим зобов`язання, 281 527,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9569/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 467 536,30 грн, а саме 425 033,00 грн за податковим зобов`язання, 42 503,30 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9566/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 420 479,10 грн, а саме 374 981,00 грн за податковим зобов`язання, 37 498,10 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9568/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 300 865,40 грн, а саме 273 514,00 грн за податковим зобов`язання, 27 351,40 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №9563/23-00-24-03-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 360 453,40 грн, а саме 278 594,00 грн за податковим зобов`язання, 27 859,40 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що пп. 2.1 розділу 2 акту перевірки від 18 серпня 2023 року №8563/23-00-24-04-01/2514900150 не відповідає положенням вимог ст. 86 ПК України, Порядку №727 та Методичним рекомендаціям №244, так як у ньому не міститься інформація щодо повноти та об`єктивності проведення перевірки, не містить посиланням на факти виявлених порушень та без конкретного посилання на перевірені бухгалтерські або податкові документи тощо.

Відмовляючи в задоволені частини позовних вимог, суд зазначив про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, за яке до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є правомірними та не підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 1 розділу І Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок та зразок форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, затверджених наказом Державної податкової служби України від 25 лютого 2021 року №244 (далі - Методичні рекомендації №244), за результатами проведення документальних планових/позапланових виїзних/невиїзних перевірок, у разі встановлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства оформляється акт, а в разі відсутності порушень - довідка (далі - акт (довідка) перевірки).

При оформленні результатів документальних планових перевірок та позапланових перевірок платників податків з усіх питань (які носять комплексний характер) рекомендується забезпечити відображення інформації з усіх питань, передбачених Зразком акта (довідки) перевірки, а також переліком питань перевірки.

Оформлення результатів документальних позапланових (як виїзних, так і невиїзних) перевірок за окремими видами податків, зборів та з окремих питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, здійснюється відповідно до Зразка акта (довідки) перевірки з урахуванням особливостей діяльності платника податків, виду перевірки і переліку питань, що підлягають перевірці. При цьому при складанні акта (довідки) перевірки можливе викладення більш розширеної інформації, ніж передбачена Зразком акта (довідки) перевірки, або її відображення в іншому форматі за наявності відповідного обґрунтування, що зазначене сприятиме більш чіткому викладенню інформації щодо перевірених даних та більш повному відображенню доказової бази щодо наявності (відсутності) порушень вимог законодавства.

Акт (довідка) перевірки (разом із додатками) має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності платника податків із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первинні документи тощо за відповідний звітний період.

При цьому у відповідних пунктах акта (довідки) перевірки або додатках до акта (довідки) перевірки відображаються показники поданих декларацій (звітів, інших документів) та показники, встановлені при проведенні перевірки регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності платника податків, первинних та інших документів тощо в процесі опрацювання ризикових операцій, виявлених при проведенні доперевірочного аналізу та під час перевірки. Встановлені дані (показники) декларацій (звітів, розрахунків) відображаються у розрізі визначених законодавством звітних періодів та в грошових одиницях, передбачених звітністю, а встановлені порушення, які описуються у висновках до акта (довідки) перевірки - у грн.внях.

Усі вартісні показники в актах (довідках) перевірок відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, підлягають відображенню з одночасною вказівкою їх еквівалента у грн.внях за курсом валют, встановленим Національним банком України на дату проведення фінансово-господарської операції, якщо інше не встановлено законодавством.

Зібрана під час перевірки інформація може бути систематизована у відповідних довідках, реєстрах, відомостях та інших регістрах, які додаються до акта (довідки) перевірки та можуть складатися за формами, примірні зразки яких наведено у додатках до Методичних рекомендацій та Зразка форми акта (довідки) перевірки.

Щодо перевірок, які були розпочаті після 01 січня 2021 року, обов`язково зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків, тощо).

Також необхідно зазначити інформацію у разі наявності пом`якшуючих обставин (стаття 112-1 Кодексу) або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку (пункт 112.8 статті 112 Кодексу) (з детальним описом таких обставин та наведенням матеріалів, що їх підтверджують).

У разі якщо встановлені факти та обставини вплинули на податкові правопорушення, які стосуються декількох податків, зборів та інших платежів, інформація про такі факти та обставини може зазначатися одноразово з посиланням надалі на пункти розділів акта, в яких були відображені ці факти та обставини.

Пунктами 1-5 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок №727), визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, а також платниками податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності).

Акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі наказів від 08 січня 2020 року №23, від 16 березня 2020 року №420, плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2020 рік, направлень від 14 лютого 2020 року №143/23-00-33-0409, №144/23-00-33-04-09, від 01 серпня 2023 року №2589/23-00-24-04-01, №2590/23-00-24-04-01, 2588/23-00-24-04-01, проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , податковий номер 2514900150, з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства період з 01січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, з урахуванням п. 102.1 ст. 102 ПК України та дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску (далі - єдиний внесок) за період з 01січня 2018 року по 31 грудня 2019 року за результатами якої складено актом від 18 серпня 2023 року №8563/23-00-24-04-01/2514900150.

Суд першої інстанції скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2023 року №9570/23-00-24-04-01 та №9571/23-00-24-04-01 дійшов висновку про те, що пп. 2.1 розділу 2 акту перевірки від 18 серпня 2023 року №8563/23-00-24-04-01/2514900150 не відповідає положенням вимог ст. 86 ПК України, Порядку №727 та Методичним рекомендаціям №244, оскільки у ньому не міститься інформація щодо повноти та об`єктивності проведення перевірки, не містить посиланням на факти виявлених порушень та без конкретного посилання на перевірені бухгалтерські або податкові документи тощо.

Згідно з актом перевірки від 18 серпня 2023 року №8563/23-00-24-04-01/2514900150 перевірки повноти визначення витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року встановлено їх завищення на загальну суму 60 484 153 грн, водночас при перевірці правильності визначення сум доходів та витрат за вказаний період податковим органом було використано надані платником податків первинні документи (банківські виписки, акти, накладні, договори) та відомості про суми виторгу по чекам реєстраторів розрахункових операцій з Системи зберігання і збору даних РРО.

Разом з тим, відсутні будь-які обмеження або заборона у використанні під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені ПК або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення перевірки.

Аналогічні правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23, від 07 серпня 2025 року у справі №280/6835/23.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2023 року №9570/23-00-24-04-01 та №9571/23-00-24-04-01.

Доводи позивача в обґрунтування апеляційної скарги про те, що акт перевірки складено без належних доказів порушень позивачем податкового законодавства і без дотримання Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, а тому результати такої перевірки не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає помилковими, оскільки останній відповідно до вимог ст. 86 ПК України, Порядку №727 та Методичним рекомендаціям №244 містить інформацію щодо повноти та об`єктивності проведення перевірки, опис первинних бухгалтерських документів на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Разом з тим, надаючи правову оцінку встановленим контролюючим органом правопорушенням, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За операціями з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки, позивачу був наданий запит від 01 серпня 2023року №813755/6/23-00-24-03-10 в якому було зазначено про необхідність надання інформації щодо залишків товарно - матеріальних цінностей станом на 01 серпня 2018 року, 01січня 2019 року, 31 грудня 2019 року.

Листом від 10 серпня 2023 №063 щодо залишків товарно-матеріальних цінностей та інших відомостей, позивачем зокрема, було надано вартість залишків товарно- матеріальних цінностей станом на 31 грудня 2019 року, які зберігались в приміщеннях платника на суму 193 100 тис. грн. (обсяг без ПДВ).

Контролюючим органом під час перевірки відображених у рядку 1 декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів" показників за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у загальній сумі 275 121 464 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з оптової та роздрібної торгівлі продуктами харчування та алкогольними напоями, реалізація ТМЦ, надання маркетингових послуг, послуг з передпродажної підготовки товарів та інше.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 27 8160 606 грн на підставі таких документів: видаткові накладні, податкові накладні, дані ЄРПН, встановлено заниження задекларованих фізичною особою - платником податків показників у рядку 1 декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів" всього на суму 20 021 грн, у тому числі за жовтень 2018 року на суму 11 288 грн, за листопад 2019 року на суму 400 грн, за грудень 2019 року на суму 8 333 грн, та занижено показник у рядку 4.1 декларацій "Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України, за операціями що оподатковуються за основною ставкою" за грудень 2019 року на суму 31 166 841 грн.

Перевіркою правильності формування податкового зобов`язання за період з 01січня 2018 до 31 грудня 2019 встановлено його заниження за рахунок не включення до складу податкового зобов`язання сум ПДВ згідно податковими накладними, детальний перелік яких наведений в акті перевірки.

Таким чином, в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, позивачем не включено до складу податкових зобов`язань суму ПДВ, яка входить до вартості реалізованого товару на суму 20 021 грн. в тому числі за жовтень 2018 р. на суму 11 288 грн., за листопад 2019 року на суму 400 грн., за грудень 2019 року на суму 8 333 грн., згідно виписаних податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу)."

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року здійснювалося придбання товарів, для подальшої їх реалізації.

Відповідно до податкових накладних на придбання товару, видаткових накладних на придбання товарів, актів звірок з контрагентами-постачальниками (наданих платником), банківських виписок платника, інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, розрахунків коригування, декларацій з ПДВ платника контролюючим органом встановлені обсяги придбаних ТМЦ на загальну суму 1 349 357 096,00 грн. Крім того, ФОП ОСОБА_1 придбано товар у неплатників ПДВ в сумі 3 000 000,00 грн.

Перевіркою на підставі податкових накладних на поставку товарів, книг обліку розрахункових операцій платника та Z-звітів, даних чеків РРО, виписок банку, уточнюючих розрахунків встановлено обсяг проданих ТМЦ в сумі 1 265 763 840,00 грн.

Залишки товаро-матеріальних цінностей станом на 01 січня 2018 року згідно акту попередньої перевірки складають 82 600 000,00 грн, станом на 31 грудня 2019 року згідно листа платника становлять 193 100 000,00 грн.

Отже позивачем у порушення пп. "г" п. 198.5 ст.198 ПК України занижено податкові зобов`язання по товарах, які було використано не в господарській діяльності платника податку та не перебувають на залишках ТМЦ на загальну суму 31 166 841,00 грн - ПДВ (82 600 000,00 грн (залишки ТМЦ станом на 01січня 2018) + 3 000 000,00 грн. (товар придбаний у неплатників ПДВ 349 357 096.00 грн (придбаний товар з урахуванням уточнюючих розрахунків)- 1 070 827 181,00 грн (реалізований товар без торгової націнки) - 15 195 708,00 грн (умовний продаж, визначений та задекларований платником) - 193 100 000,00 грн (залишки ТМЦ станом на 31 грудня 2019).

Перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" показників за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у загальній сумі 304 763 011 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із придбання товарів, робіт, послуг, паливно-мастильних матеріалів, комунальних послуг, та інше.

Також перевіркою відображеного показника за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у загальній сумі 304 763 011 грн на підставі таких документів: видаткові та податкові накладні, договори, платіжні доручення, акти виконаних робіт, виписки банків, касові звіти, встановлено завищення показників у ряд. 10.1 декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" на загальну суму 520 963 грн, у тому числі за лютий 2018 року на суму 139 576 грн., за червень 2018 року на суму 38 160 грн, за липень 2018 року на суму 4 022 грн, за серпень 2018 року на суму 12 156 грн., за вересень 2018 року на суму 14 200 грн, за березень 2019 року на суму 41 253 грн, за травень 2019 року на суму 1 911 грн., за червень 2019 року на суму 110 687 грн., за липень 2019 року на суму 19 982 грн, за жовтень 2019 року на суму 73 057 грн, за листопад 2019 року на суму 46 521 грн, за грудень 2019 року на суму 19 438 грн, так як включено податкові накладні зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Перевіркою відображених у рядках 14 декларацій "Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди" показників за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у загальній сумі 19 363 921 грн на підставі таких документів: видаткові та податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних, договори, платіжні доручення, акти виконаних робіт, виписки банків, встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 79553 грн.

Отже в порушення вимог ПК України ФОП ОСОБА_1 включив до складу податкового кредиту та не відкоригував своєчасно суму податкового кредиту з ПДВ, у зв`язку із невідображенням розрахунків коригування зареєстрованих в ЄРПН, отриманими від постачальників у зв`язку з поверненням ТМЦ, чим завищив податковий кредит на суму ПДВ 79 553 грн. в тому числі за серпень 2018 року на суму 423 грн, за жовтень 2018 року на суму 427 грн, за листопад 2018 року на суму 3 822 грн, за травень 2019 року на суму 1 830 грн, за червень 2019 року на суму 871 грн, за липень 2019 року на суму 43 891 грн., за серпень 2019 року на суму 6 068 грн, за вересень 2019 року на суму 2 534 грн, за жовтень 2019 року на суму 4 287 грн, за листопад 2019 року на суму 3 424 грн, за грудень 2019 року на суму 11 976 грн. Крім того, в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192 п. 198.6 ст. 198, пп. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 5 371 084 грн, у тому числі за грудень 2019 року в сумі 5 371 084 грн та завищено від`ємне значення податку на додану вартість за грудень 2019 рік на загальну суму ПДВ 26 449 935 грн.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2023 №9572/23-00-24-04-01 та №9573/23-00-24-04-01 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до п.п. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 ПК України система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій ), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 цього Кодексу, забезпечується можливість: контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО. Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 №1057 року зі змінами та доповненнями затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній Формі У реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС (далі - технологія) - розроблена Національним банком України технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у системі зберігання і збору даних РРО для ДПС. Технологія дає змогу у захищеному вигляді зберігати у РРО електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що створені РРО, виявляти ознаки знищення або підміни зазначених електронних копій, передавати ці електронні копії каналами зв`язку до Системи обліку даних РРО та визначені команди і конфігураційні дані від Системи обліку даних РРО до РРО

Порядком функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлюється механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених Податковим кодексом України. Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), іншими законодавчими актами щодо застосування РРО та ПРРО.

СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків,

створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДЇІС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмних РРО (далі - ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №265) та Кодексом, дія яких поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, або підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі.

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і Фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані. Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій.

Згідно з ст. 20 ПК України податкові органи мають право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, іио включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з абз. 31 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміни "система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" і "контролюючий орган" для цілей цього Закону вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України. Зміст інформації зазначеної у фіскальному чеку під час проведення кожної розрахункової операції на реєстраторі розрахункових операцій автоматично направляється на сервер податкової служби України "Податковий блок" "Інформація" "фіскальні чеки".

Підпунктом 72.1.1.4 п. 72.1 ст. 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація від платників податків зокрема, про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, у тому числі податкова інформація.

Контролюючим органом встановлено, що під час здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року останній використовував в господарській діяльності зареєстровані РРО, фіскальні номери, моделі, адреси розташування та інші відомості зазначені на сторінках 9-14 акту перевірки від 18 серпня 2023 року №8563/23-00-24-04-01/2514900150.

Відповідно до п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин" такої податкової накладної робиться позначка "X" та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 100000000000", рядок "Податковий номер

платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника).

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у спірний період здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування відповідно до ст.177 ПК України, був платником податку на додану вартість, основний вид діяльності: 46.34 Оптова торгівля напоями.

Так перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі на загальну суму ПДВ 213 722 515,31 грн., в т.ч. податкових накладних за щоденними підсумками операції - на суму 182 555 674,31 грн. та зведену податкову накладну по товарах, які було використано не в господарській діяльності платника податків - на суму 31 166 841,00 грн.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже наведеними нормами ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданих розрахунків сум акцизного податку за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, сума виручки від продажу в роздріб алкогольних напоїв та тютюнових виробів за даними ФОПП ОСОБА_1 склала 38 380 713 грн., нараховано платником 1 827 653 грн. акцизного податку, сплачено до бюджету акцизний податок в загальній сумі 1 827 653 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно звітів РРО (щоденна почекова виручка з Системи зберігання і збору даних РРО в розрізі номенклатури та ціни товару) позивачем за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року реалізовано у роздріб кінцевим споживачам через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) на загальну суму 309 956 333,66 грн, в тому числі за 2018 рік - на суму 136 165 384,37 грн, за 2019 рік - на суму 173 790 949 грн.

Отже матеріалами справи підтверджено, що позивачем порушено вимоги п.п. 214.1.1 п. 214.1 ст. 214, п. 216.1 ст. 216 та п. 217,1 ст. 217 ПК України, а саме занижено базу оподаткування акцизним податком та, відповідно, занижено зобов`язання по акцизному податку на загальну суму 12 932 172,41 грн, в тому числі за 2018 рік - на суму 5 640 978,92 грн, за 2019 рік - на суму 7 291 193,4 грн, у тому числі по об`єктах торгівлі розташованих на території м. Черкаси на загальну суму 4 006 049,00 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Чорнобаївської ОТГ на загальну суму 506 074,00 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Драбівської ОТГ на загальну суму 331 854,00 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Маньківської ОТГ на загальну суму 694 281 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Корсунь-Шевченківської ОТГ на загальну суму 374 981,00 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Звенигородської ОТГ на загальну суму 385 288,00 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Уманської ОТГ на загальну суму 619 173,00 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Чигиринської ОТГ на загальну суму 273 514,00 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Городищенської ОТГ на загальну СУМУ 1 570 093 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Катеринопільської ОТГ на загальну суму 651 962 грн, по об`єктах ТОРГІВЛІ розташованих на території Смілянської ОТГ на загальну суму 2 815 276,00 грн, по об`єктах торгівлі розташованих на території Жашківської ОТГ на загальну суму 278 594,00 грн та по об`єктах торгівлі розташованих на території Шполянської ОТГ на загальну суму 425 033 грн.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 під час перевірки не надав пояснень та підтверджуючих документів щодо встановлених розбіжностей та не подавав заперечення на акт перевірки, водночас наявність з боку позивача порушень норм чинного законодавства України виявлених контролюючим органом під час проведення документальної перевірки повністю підтверджена матеріалами перевірки, що свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2023 №9574/23-00-24-03-01, №9535/23-00-24-03-01, №9538/23-00-24-03-01, №9543/23-00-24-03-01, №9546/23-00-24-03-01, №9531/23-00-24-03-01, №9550/23-00-24-03-01, №9555/23-00-24-03-01, №9564/23-00-24-03-01, №9567/23-00-24-03-01, №9569/23-00-24-03-01, №9566/23-00-24-03-01, №9568/23-00-24-03-01, №9563/23-00-24-03-01 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Щодо доводів позивача про те, що контролюючим органом безпідставно застосовано штраф у розмірі 50% та не враховано положення п.п. 89, 90 підрозділ 2 розділу ХХ ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Законом № 2876-IX, який набрав чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений п. 89 та 90, якими на період дії воєнного стану визначені збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до п. 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, ст. 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 24 вересня 2024 року у справі № 500/261/24 Верховний Суд висловив правову позицію про те, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації. Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Зазначення в п.п. 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України "Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні" не є та не може розцінюватись як пряма вказівка, що зазначені пункти мають зворотну дію в часі, тобто їх дія має поширюється на правовідносини, які виникли з 24 лютого 2022 року.

Відповідно, розповсюджувати дію п.п. 89, 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений п. 201.1 ст. 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

У постанові від 18 лютого 2025 року у справі № 400/226/24 Верховний Суд також зазначав, що положення п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України мають взаємно відсильні норми одна на одну. Положеннями Закону № 2876-ІX не було скасовано чи прямо призупинено дію приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. З формально-юридичної точки зору, вище зазначені приписи ПК України і надалі продовжують діяти.

При цьому, колізія в аспекті одночасної дії різних правил регулювання відповідних відносин наразі долається колізійним принципом "Lex posterior derogat legi priori" (новий закон превалює над старим законом), що однак не означає зворотної дії в часі нового закону. Механіка правового регулювання, яка передбачена у п.п. 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Більше того, п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України передбачає окремий склад податкового правопорушення, так як фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у п. 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам п. 201.10. ст. 201 ПК України. Положення п. 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не є можливою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2025 року у справі №120/1783/24 та від 18 грудня 2025 року у справі №580/3011/24.

Також, позивач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано обставини порушення контролюючим органом строків проведення перевірки, порушення процедури зупинення перевірки та її поновлення, водночас оскільки зазначені підстави позову не були заявлені в суді першої інстанції, враховуючи положень ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може їх розглядати.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області задовольнити, а рішення суду - скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року - скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Черкаській області від 11 жовтня 2023 року №9570/23-00-24-04-01 та №9571/23-00-24-04-01.

Ухвалити в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Повне рішення складено "28" вересня 2026 року.