Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №640/10372/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/10372/22 Суддя (судді) першої інстанції: Череповський Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 0007330703, № 0007340703 від 11.11.2021.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007330703 від 11.11.2021 щодо застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 6000 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007340703 від 11.11.2021 щодо застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 285,24 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, тому такі рішення є правомірними і не підлягають скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку позивача.

Результати перевіри оформлені Актом фактичної перевірки №21704/15-32-09-02/30603572, в якому викладено висновки щодо порушення Підприємством з іноземними інвестиціями «Амік Україна» п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами).

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 11.11.2021:

- №0007330703, яким до позивача за порушення (АЗС 16-41, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд.6А), передбачене п. 230.1.3. ст. 230 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 6000,00 грн., за несвоєчасну подачу довідок про зведені дані за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 25.08.2021;

- №0007340703, яким до позивача за порушення (АЗС 16-41, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд.6А), передбачене п. 12 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР, застосовано штрафні санкції у розмірі 285,24 грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки, Позивач звернувся до ГУ ДПС у Одеській області із запереченнями вих. № 1926 від 18.10.2021 року, розглянувши які, ГУ ДПС в Одеській обл. листом від 04.11.2021 року № 14838/КПР/15-32-09-02-06 повідомив про часткове задоволення заперечень ПП «АМІК УКРАЇНА», а саме: в частині порушення підпункт 230.1.3, пункту 230.1, статті 230 ПКУ довідки про фактичні залишки пального за 08.01.2021 року та 05.06.2021 року на всіх АЗС вважаються подані своєчасно. В частині порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» висновки Актів перевірки було змінені та встановлені нові порушення (які не досліджувалося під час проведення перевірки), а саме п.1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом.

З приводу даних спірних правовідносин колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Щодо порушення підпункту 230.1.3, пункту 230.1, статті 230 ПКУ, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п. 230.1.4. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів лічильників та рівномірів лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України. У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри лічильники та рівноміри лічильники, їх серійні (ідентифікаційні номери), а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичних обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних під категорій згідно УКТЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Дані про фактичні залишки пального на початок та кінець доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Процедура створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів визначена Порядком ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 891

Відповідно до п.п. 5, п.п. 10 п. 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне); - інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.

Пункт 6 Порядку №891 визначає, що електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДПС не пізніше 23 години 59 хвилин, що настає за звітною добою.

Згідно п.п. 2 п.7 Порядку №891 інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.

Відповідно до п. 12 Порядку №891, формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Мінфіном.

Пунктом 1 розділу II Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів лічильників і рівномірів лічильників рівня пального у резервуарі, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 27.11.2018 року №944 (далі - Формат даних) визначено, що реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм, в тому числі: - довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі Довідка 2).

Згідно п. 5 розділу II Формату даних, основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

У свою чергу, відповідно до п.п. 2 п.7 Порядку №891, інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.

Згідно п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Отже, відповідальність розпорядника акцизного складу відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України наступає у разі незабезпечення саме з його вини своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового.

Положеннями пункту 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, первинно в Акті зазначено про несвоєчасне подання (передання) позивачем щоденних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального які сформовані 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 08.01.2021, 05.06.2021 та 25.08.2021.

Проте після розгляду наданих ПП "АМІК УКРАЇНА" заперечень, контролюючий орган дійшов висновку про своєчасність відправлення позивачем щоденних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, відповідно яких сформовані фактичні залишки пального за 08.01.2021 та 05.06.2021.

При цьому контролюючий орган дійшов висновку про несвоєчасне подання довідок за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 25.08.2021, тобто за 5 днів.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні протоколи руху документів та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, якими підтверджується своєчасність направлення позивачем довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 25.08.2021, а саме:

-довідка про зведені дані (обсяги пального) за 18.12.2020 була сформована Підприємством 18.12.2020 та направлялася до ДПС України 19.12.2020 о 17:35:31; 19.12.2020 року о 23:23:16; 20.12.2020 о 15:37:52 та була доставлена до серверу ДПС України 20.12.2020 о 15:38:21;

- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 31.12.2020 була сформована Підприємством 31.12.2020 та направлялася до ДПС 01.01.2021 о 16:26:44; 01.01.2021 о 18:15:40; 01.01.2021 о 23:03:51 та була доставлена до серверу ДПС України 01.01.2021 о 16:26:23 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:09:45;

- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 01.01.2021 була сформована Підприємством 01.01.2021, направлена до ДПС України 02.01.2021 о 16:43:11 та доставлена до серверу ДПС України 02.01.2021 о 16:42:51 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:13:20;

- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 02.01.2021 була сформована Підприємством 02.01.2021, направлена до ДПС України 03.01.2021 року о 17:56:42 та доставлена до серверу ДПС України 03.01.2021 о 17:56:22 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:08:43;

- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 25.08.2021 була сформована Підприємством 25.08.2021, та направлялася до ДПС України 26.08.2021 о 16:27:12; 26.08.2021 о 19:05:40 та була доставлена до серверу ДПС України 27.08.2021 о 03:18:32.

Водночас незважаючи на своєчасне подання позивачем вказаних зведених даних про залишки пального, з незалежних від Підприємства причин, відповідні довідки зареєстровані в реєстрі із запізненням.

На підставі вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення Підприємством з іноземними інвестиціями «Амік Україна» п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), колегія суддів зазначає наступне.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 10.2.1 Інструкції, приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. У разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

На виконання вимог пункту 10.4.3 Інструкції, після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Відповідно до пункту 31 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 408 від 24.04.2019, облік у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ведеться в літрах, приведених до температури 15°С, - для пального та декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, - для спирту етилового. При цьому обсяги відпущеного в місцях роздрібної торгівлі пального, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей цього Порядку вважаються обсягами пального в літрах, приведених до температури 15°С. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового мають використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 232.1 статті 232 ПК України.

Таким чином, Інструкція зобов`язує приймати нафтопродукти та відображати записи в бухгалтерському обліку одразу з нестачами / надлишками в межах похибки вимірювальної техніки. Приймання нафтопродуктів в резервуар АЗС здійснюється в середньому 10 – 15 разів на місяць.

Судом встановлено, що всі документи щодо обліку НП на АЗС були надані позивачем до перевірки, жодних претензій до наданих документів в Акті перевірки не зафіксовано.

Зокрема перевіряючим під час проведення перевірки було надано матеріали інвентаризації.

При цьому в Акті перевірки не зазначено яким саме способом здійснювалося вимірювання обсягів залишків пального та не зазначено кількості разів такого вимірювання. АЗС, що перевірялася, обладнано рівнемірами та витратомірами і облік обігу підакцизного пального ведеться у відповідності із нормами ПК України.

Щодо проведення розрахунків через РРО та видача чеків покупцям, суд першої інстанції правильно зазначив, що в Акті відсутнє питання проведення розрахунків через РРО. Вказане питання не було предметом дослідження.

Натомість висновок про порушення пп. 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який зроблений відповідачем під час винесення ППР фактично безпідставний та не ґрунтується на матеріалах перевірки, оскільки відсутні докази проведення позивачем операцій з продажу чи випадків не видачі чеків покупцям.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 0007330703, № 0007340703 від 11.11.2021.

У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О.Сорочко

А.Ю. Коротких