Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №320/22953/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/22953/26 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чаку Є.В.

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м.Києві до Приватного підприємства "ІМПОРТ ФРУКТ" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м.Києві звернулося до суду із позовом до Приватного підприємства "ІМПОРТ ФРУКТ" про стягнення податкового боргу у розмірі 37190737,00 грн.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 04 червня 2026 року повернуло позовну заяву позивачу.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. В обґрунтування скарги зазначено, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі.

Відповідно до ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення, з урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви Головного управління ДПС у м. Києві на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що шестимісячний строк на оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.02.2026 №08461070804, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 37190737,00 грн станом на час подання позовної заяви не сплинув.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Верховний Суд в постановах від 21 серпня 2025 року у справі №120/14874/24 та від 30 жовтня 2025 року у справі №120/14997/24, аналізуючи зазначену норму, дійшов висновку, що фактично п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлює процесуальне обмеження для суб`єкта владних повноважень: він не може подати до суду позов про стягнення боргу, який виник на підставі відповідного рішення суб`єкта владних повноважень раніше, ніж сплине строк на судове оскарження такого рішення, що визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, на думку позивача, є несплата відповідачем податкового боргу, який виник в результаті донарахованих ГУ ДПС сум грошового зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.02.2026 №08461070804.

Крім того контролюючим органом було виставлено податкову вимогу від 30.03.2026 № 0014434-1303-2615.

Позов про стягнення податкового боргу подано до суду 02.06.2026.

Отже станом на день звернення до суду з даним позовом у позивача ще діяло обмеження на подання позовної заяви, встановлене п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України щодо податкового боргу, оскільки він виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.02.2026 №08461070804, за яким не збіг визначений законом шестимісячний строк на їх оскарження.

Доводів на спростування зазначених обставин позивачем у апеляційній скарзі не наведено.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки у цій справі позов про стягнення податкового боргу у розмірі 37 190 737,00 грн поданий до суду до закінчення шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України, у суб`єкта владних повноважень право на пред`явлення визначених законом позовних вимог ще не виникло, а тому були наявні підстав для повернення позовної заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2026 року у справі №420/21660/25, від 10 лютого 2026 року у справі №420/23809/25.

Підсумовуючи наведене в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Обставина надіслання відповідачем податкової вимоги, не спростовує висновків суду у даній справі.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що скерування податкової вимоги не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкових органів призводять лише до формування та документального визначення податкового боргу. При цьому вони об`єктивно передують процесу погашення податкових зобов`язань або стягненню податкового боргу (постанови Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 804/3642/16, від 14 липня 2021 року у справі № 815/2362/17, 21 вересня 2018 року у справі №808/3046/16).

Виникнення податкового боргу не пов`язано з фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов`язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.

Відтак, податкова вимога не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого виник спірний податковий борг, вона лише інформує платника про суму узгодженого грошового зобов`язання. Натомість, такими рішеннями є податкові повідомлення-рішення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 квітня 2026 року по справі № 160/28799/25.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Керуючись ст. ст. 242, 315, 316, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: А.Ю. Коротких

Є.О.Сорочко