Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №640/16267/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Головенко О.Д.,

суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Справа № 640/16267/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві

та Київській області

про визнання протиправним бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (далі – Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168;

- визнати протиправною бездіяльність центрального органу управління Служби судової охорони щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168;

- стягнути додаткову винагороду відповідно до Постанови № 168 від 28.02.2022 в розмірі 186 648,00 грн в межах суми стягнення за один місяць.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168;

- зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 у розмірі 30 000,00,00 грн на місяць.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовлено.

3. 27.05.2025 від Позивача надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке мотивоване невиконанням рішення суду Відповідачем в повному обсязі та неефективність заходів з примусового виконання рішення суду.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року в задоволенні зазначеної заяви Позивача було відмовлено.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судового контролю є правом суду, який може здійснюватися також у порядку, встановленому ст. 287 КАС України.

Також суд констатував, що встановлення заходів судового контролю можливе виключно під час ухвалення судового рішення.

Окрім того, суд зазначив, що про відсутність обставин, які б свідчили про недобросовісність дій Відповідача під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.

5. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та ухвалити нове рішення, якою його заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 640/16267/22 -задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, Апелянт зазначає, що суд може встановити судовий контроль і після ухвалення рішення. Також стверджує про безпідставність посилання суду на статтю 287 КАС України як на ефективний засіб захисту.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає про помилковість висновку суду про відсутність доказів недобросовісності Відповідача. На переконання Апелянта, Відповідач умисно ухиляється від виконання рішення у цій справі.

Також Апелянт покликається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах №№ 640/27139/20, 260/3564/22, а також правову позицію інших окружних адміністративних судів.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 та від 16.04.2026 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

7. 03.10.2025 Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, наполягаючи на законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції.

При цьому, Відповідач стверджує, що судовий контроль є винятковим засобом, який застосовується лише тоді, коли виявлені факти умисного ухилення від виконання рішення. Окрім того, акцентує увагу на тому, що саме виконавче провадження є основним і належним способом забезпечення виконання судових рішень.

Також Відповідач зазначає, що він є розпорядником коштів нижчого рівня і не має можливості здійснювати виплати поза межами бюджетних призначень

8. 08.10.2025 Позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу у якій він наполягає на необґрунтованості доводів Відповідача та підтримує власну правову позицію.

9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з наступних підстав.

10. Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 - 4 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення, належне та повне його виконання та реальне відновлення прав особи, які ним захищені.

12. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у цій справі Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області було зобов`язано не лише нарахувати, а й виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 у розмірі 30 000,00,00 грн на місяць.

13. Втім, станом на час звернення Позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю, зазначене вище рішення суду Відповідачем не виконано у частині здійснення виплати додаткової винагороди, що не спростовано ТУ ССО у м. Києві та Київській області і у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

14. Разом з тим апеляційний суд зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини рішення у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень.

Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

15. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

16. При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність коштів за відповідною бюджетною програмою для виконання рішення суду не дає право боржнику не виконувати рішення суду.

17. Позаяк, ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок і саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява №40450/04), пункти 51, 54).

Більш того, у пункті 46 рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» ЄСПЛ також зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (також рішення ЄСПЛ у справі «Метаксас проти Греції» (Metaxas v. Greece), № 8415/02, п. 19, від 27.05.2004; у справі «Лізанець проти України» (Lizanets v. Ukraine), № 6725/03, п. 43, від 31.05.2007).

Відповідний державний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення або передати його іншому компетентному органу для виконання (рішення ЄСПЛ у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), № 59498/00, п. 68).

18. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

19. При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що обставини щодо наявності/відсутності у Відповідача достатніх бюджетних асигнувань для повного виконання рішення суду у цій справі судом першої інстанції не досліджувалися. Позаяк, такі обставини можуть бути встановлені лише в ході розгляду звіту суб`єкта владних повноважень та доданих до нього доказів.

20. Більш того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що такі обставини, як здійснення керівником суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними (зокрема з огляду на відсутність достатнього фінансування, на чому наполягає Відповідач) може бути підставою для звільнення керівника він сплати штрафу або зменшення його розміру у відповідності до приписів ч. 5 ст. 382-3 КАС України, а не для висновку про належне виконання рішення суду.

21. Разом з тим, переглядаючи оскаржуване рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлення судового контролю у цій категорії справ є правом суду і такий контролю може здійснюватися в порядку ст. 287 КАС України.

22. Втім, як вбачається з матеріалів справи, виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року в примусовому порядку на підставі виданого судом виконавчого листа № 640/16267/22 від 12.03.2024 не призвело до повного його виконання навіть попри те, що на боржника (Відповідача у цій справі) двічі накладався штраф за невиконання ним рішення суду у цій справі, що помилково не було взято до уваги судом першої інстанції.

23. Аналізуючи доводи Апелянта, судова колегія також зазначає, що судовий контроль може бути встановлений і після прийняття рішення суду по суті позовних вимог, оскільки такий висновок відповідає приписам ч. 1 ст. 382 КАС України.

24. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Апелянта та наявність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та встановлення судового контролю.

25. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

26. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

27. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року – скасуванню, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду– задоволенню частково.

Питання про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, судом апеляційної інстанції не вирішується як передчасне. Рішення по суті такого клопотання може бути прийняте лише за наслідком розгляду звіту про виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року – скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 640/16267/22 задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 640/16267/22.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 43162533) подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 640/16267/22 до суду, який ухвалив таке рішення у строк тридцять днів з дня отримання копії цієї постанови суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Судове рішення виготовлено 29 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев