Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №826/5298/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Костенко Г.В.,

суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Справа № 826/5298/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Домінос Піцца Юкрейн»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2017 №0064081409, №006411409.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не проводив фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, «під`їзд». Адреса м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, під`їзд 1 не є місцем фактичного провадження - Позивачем діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності Позивача. При цьому, суд зазначив, що Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Також суд встановив, що сума у розмірі 1 417,90 грн та у розмірі 5 312,75 грн в повному обсязі та своєчасно оприбуткована в касовій книзі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на наявність підстав для проведення фактичної перевірки.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог, Апелянт наполягає на тому, що Позивачем було вчинено правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності, а саме здійснено продаж пива без наявності ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями за місцем, де проводився розрахунок, а саме: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, під`їзд 1.

Окрім того, контролюючий орган зазначає, що суб`єкт господарювання не забезпечив облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 02.10.2025 - призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, стверджуючи про законність та обґрунтованість висновків суду, а також безпідставність доводів Апелянта з огляду на відсутність порушення Товариством вимог законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), направлень від 20.11.2017 №7510/26-15-14-09 та №7511/26-15-14-09, та на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 31.10.2017 №11632 "Про проведення фактичних перевірок" проведено фактичну перевірку закусочної ТОВ "ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН" (код 36676944) за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 8 А приміщення 172.

За результатом проведеної перевірки встановлено:

21.11.2017 року було зроблено замовлення з доставки піцци 5 сирів по ціні 149,99 грн та 2-х банок пива Оболонь "Карлінг" 0,5л., вміст спирту 4,0% об. По ціні 33,00 грн на адресу: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, під`їзд 1. Доставку на вказану адресу було здійснено кур`єром ОСОБА_1 . Розрахунок за готівку в сумі 215,99 грн проводився при отриманні замовлення, а саме за адресою: м. Київ, вул.Академіка Єфремова, 17, під`їзд 1. Кур`єр після проведення розрахунку видав фіскальний чек від 21.11.2017 року №8425 з РРО фіскальний номер 3000335130 ТОВ "ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН", адреса господарської одиниці: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 8 А приміщення 172. Встановлено факт продажу алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями де проводився розрахунок, а саме. м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, під`їзд 1 чим порушено ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. №481/95-ВР (далі - Закон України 481/95- ВР);

Також встановлено порушення пункту 2.6 глави 2 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" а саме: суб`єкт господарювання не забезпечив облік готівкових коштів до книг обліку розрахункових операцій №3000335131р/1 та 300033513Ор/1 від 09.06.2017 на підставі фіскальних звітних чеків №0104 від 20.11.2017 на суму готівки 1417,9 грн. та №0105 від 20.11.2017 на суму готівки 5312,75 грн. Встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів до книг обліку розрахункових операцій на загальну суму готівки 6730,65 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення від 11.12.2017 №0064081409, №006411409.

Позивач, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР у редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (далі - Закон № 481/95-ВР), Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ № 436/95).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичної перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95 роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Частиною дванадцятою статті 15 Закону № 481/95 визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 15-3 Закону № 481/95 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

При цьому місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону № 481/95).

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина перша статті 17 Закону № 481/95).

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм, зокрема Закону № 481/95 та Правил № 854 надає підстави стверджувати, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності у місці торгівлі за умови наявності у них ліцензій.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірки, які містяться у справі та на які посилається Апелянт, підтверджується наявність у Позивача дозвільних документів - ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом за місцем здійснення торгівельної діяльності: 03164, м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 8А, приміщення 172 (закусочна).

Саме за цією адресою здійснювалася фактична перевірка Товариства, а тому посилання Апелянта на роздрібну реалізацію пива за іншою адресою м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, під`їзд 1 є безпідставним, оскільки виходить за межі предмету перевірки.

Водночас, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували, що пиво було реалізоване Позивачем за іншою адресою місця здійснення роздрібної торгівлі.

Втім, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Окрім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, Відповідачем на підставі Акту перевірки був складений Протокол про адміністративне правопорушення № 426 від 21.12.2017 року згідно якого, на переконання Відповідача, генеральний директор ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» ОСОБА_2 вчинив правопорушення - «провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями», за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Після розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, Святошинський районний суд м. Києва у своїй постанові від 24 січня 2018 року у справі № 759/19642/17, зазначив наступне:

«Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 як керівник ТОВ "Домінос піца Юкрейн" (код 36676944) здійснював господарську діяльність без одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на адресу: м. Київ, вул. Ак.Єфремова, 17, під`їзд 1, чим порушено ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Проте, як вбачається з ліцензії № 083867 від 24.06.203 7 року, ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» (код 36676944) має право роздрібної торгівлі пивом.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів щодо вчинення гр. ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.»

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тож, доводи Апелянта про те, що Позивачем було вчинено правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності не знайшли свого підтвердження і під час апеляційного перегляду рішення суду.

Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо неоприбуткування Позивачем готівкових коштів до книг обліку розрахункових операцій на загальну суму готівки 6730,65 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, ані Акт перевірки, ані оскаржуване повідомлення-рішення не містять чіткого визначення, які саме з двох вищевказаних порушень здійснив Позивач (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування).

Разом з тим, як вбачається з копії книг обліку розрахункових операцій № 3000335131р/1, № 3000335130р/1 за 20 листопада 2017 року, копії прибуткового касового ордеру № 403 від 20.11.2017 року та № 404 від 20.11.2017, суми у розмірі 1 417,90 грн та у розмірі 5 312,75 грн в повному обсязі та своєчасно оприбутковані в касовій книзі.

З метою підтвердження обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, Позивачем також додатково надано копії «Z» - звітів № 0104, № 0105.

Отже, доводи Апелянта про те, що суб`єкт господарювання не забезпечив облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій спростовуються сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних Позивачем у цій справі податкових повідомлень-рішень.

Приходячи до такого висновку апеляційний суд також враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 29 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев