Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №640/20857/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Лозовський О.А.,

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Справа № 640/20857/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»

до Головного управління ДПС у м.Києві

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі – Відповідач) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00001310502 від 30.09.2019.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в акті перевірки відсутнє обґрунтування висновків контролюючого органу про наявність порушень посадовими особами ТзОВ «Експресс-Транс», не вказано які саме первинні бухгалтерські документи ТзОВ «Експресс-Транс» оформлені не належним чином, в чому полягають виявлені порушення, у зв`язку з чим вони були не прийняті. Позаяк, первинні бухгалтерські документи ТзОВ «Експресс-Транс» на суму 3 947 900 грн були надані у повному обсязі під час перевірки.

Також суд звернув увагу на те, що жодних пояснень чи додаткових копій документів щодо зазначених в акті перевірки порушень ТзОВ «Експресс-Транс» не Відповідачем вимагалися.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, Апелянт цитує висновки, викладені в акті перевірки. Зокрема, контролюючий орган зазначає, що відповідно до звіту про фінансові результати 2017 рік «Інші операційні витрати» склали З 947 900 грн, а відповідно аналізу рахунку 79 «фінансові результати» встановлено, що інші операційні витрати складають 2 612 900 грн. Зазначене порушення призвело до завищення ТОВ «ЕКСПРЕСС-ТРАНС» показників рядка 2520 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2017 рік на суму 1 335 000 гривень. При цьому стверджує, що пояснення та копії документів щодо вищезазначеного порушення посадовими особами ТОВ «ЕКСПРЕСС-ТРАНС» в ході проведення перевірки, не надано.

Також Апелянт цитує приписи Податкового кодексу України, Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 р. № 318.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цієї справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 16.09.2025 - призначено справу до судового розгляду.

5. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – без змін.

8. Обставини справи, установлені судом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 05.07.2019 №9449 та наказу ГУ ДПС у м. Києві від 03.09.2019 №132 проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «Експресс-Транс», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2015 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 12.09.2019 №22/26-15-05-02-03/33739797, який отримано представником ТзОВ «Експресс-Транс» за довіреністю 12.09.2019.

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення ТзОВ «Експресс-Транс», зокрема:

- п. 44.1 от. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, Податкового кодексу України, п.7, п. 11, п. 12 ТзОВ «Експресс-Транс» П(С)БО 16 затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 №318 в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 240 300 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 240 300 гривень.

- р. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з вих податку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та пп. , "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, щодо подання податкових розрахунків за формою №1-ДФ, за 4 квартал 2016 року, з помилкам.

Перевіркою відображених у рядку 2520 «Інші операційні витрати» показників за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 у загальній сумі 11 166,2 тис. грн, встановлено, що на формування цих показників мало вплив відображення витрат на оплату праці, внесків на соціальні заходи, послуги банків, витрати на відрядження, добові, курсові різниці, послуги з підбору клієнтів, послуги із забезпечення функціонування складського комплексу.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 в сумі 11 166,2 тис. грн., на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рахункам 31, 33, 63, 31, 94, 79, договори про фінансово-господарську діяльність, договори обслуговування, банківські виписки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, та інші, встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 2520 «Інші операційні витрати» на загальну суму 1 335 000 грн, в тому числі за 2017 в сумі 1 335 000 гривень.

Згідно аналізу рахунку 79 «фінансові результати» та даних рядка за 2017 рік встановлено завищення інших операційних витрат на суму 1 335 000 грн внаслідок невідповідності бухгалтерського обліку даним декларації з податку на прибуток за 2017 рік.

Відповідно звіту про фінансові результати 2017 рік «Інші операційні витрати» склали 3 947 900 грн, за даними перевірки - 2 612 900 грн.

Відповідно аналізу рахунку 79 «фінансові результати» встановлено, що інші операційні витрати складають 2 612 900 грн.

При складанні даних декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік проведено розрахунок фінансового результату до оподаткування з використанням значення витрат на збут у сумі 3 947 900 грн.

Зазначене порушення призвело до завищення ТзОВ «Експресс-транс» показників рядка 2520 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2017 рік на суму 1335 000 гривень.

Пояснення та копії документів щодо вищезазначеного порушення посадовими особами ТзОВ «Експресс-Транс» в ході проведення перевірки, не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Управлінням правового забезпечення отримано службовий лист Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві від 18.12.2019 №02062/26-15-05-02-63, в якому зазначено, що письмові запити про надання документів, за результатами яких встановлено завищення показників рядка 2520 «інші операційні витрати» за 2017 рік на суму 1 335000,00 грн інспекторами відділу перевірок у сфері транспорту управління перевірок у сфері торгівлі та послуг Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві, які приймали участь у перевірці ТзОВ «Експресс-Транс» не направлялись на підприємство.

Таким чином, Відповідач прийшов до висновку, що ТзОВ «Експресс-Транс» на порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.7, п. 11, п.12 П(С)БО 16 завищено показники у рядку 2180 «Інші операційні витрати» на загальну суму 1 335 000 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 1 335 000 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 встановлено його заниження на загальну суму 240 300 грн, в тому числі за 2017 в розмірі 240 300 грн.

30.09.2019 на адресу ГУ ДПС у м. Києві надійшло заперечення ТзОВ «Експресс-Транс» на акт документальної планової виїзної перевірки від 12.09.2019 №22/26-15- 05-02-03/33739797.

ГУ ДПС у м. Києві направлено на адресу ТзОВ «Експресс-Транс» лист від 07.10.2019 №21586/10/26-15-05-02-03 про розгляд заперечення, в якому зазначено: «...з урахуванням положень п.86.7 ст. 86 Кодексу, повідомляємо, що акт від 12.09.2019 №22/26-15-05-02-03/33739797 вручено 12.09.2019 за довіреністю.

Граничний строк подання заперечення до акту від 12.09.2019 №22/26-15-05-02-03/33739797 - 26.09.2019, в той час як заперечення ТзОВ «Експресс-Транс» від 26.09.2019 №26/09-19 направлено засобами поштового зв`язку «Укрпошта» - 27.09.2019 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 30.09.2019 №14957/10).

Таким чином, відповідно до вимог п. 86.8 ст.86 Кодексу, заперечення ТзОВ «Експресс-Транс» від 26.09.2019 №26/09-19 не підлягає розгляду».

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ФДС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 00001310502 від 30.09.2019, про застосування штрафу у розмірі 25% (в сумі 60 075,00 грн.) та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств (в сумі 240 300,00 грн.), визначених нормами ПК України.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За результатами перевірки контролюючий орган прийшов до висновку про порушення Позивачем наступних приписів.

Згідно п.п. 44.1 – 44.2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон N 996) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 р. № 318 (далі - П(С)БО 16), витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

При цьому згідно з п. 11 П(С)БО 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Відповідно до п.12 П(С)БО 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів прийти до висновку, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

11. Формування доходів та витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

12. Під час проведення перевірок контролюючі органи мають право запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

13. Стверджуючи про правомірність спірного податкового повідомлення рішення та помилковість висновків суду першої інстанції, Апелянт зокрема посилається на ненадання ТОВ «ЕКСПРЕСС-ТРАНС» пояснень та копій документів щодо встановленого порушення.

14. Втім, як вбачається безпосередньо з акту перевірки від 12.09.2019, у відповідь на запити контролюючого органу від 30.07.2019 № 1 та від 07.08.2019 № 2 первинні документи надані в повному обсязі (ст. 4 акту перевірки).

15. Отже, вся первинна документація за період, що перевірявся, наявна на підприємстві Позивача, надана контролюючому органу під час перевірки та долучена до матеріалів справи. Відтак, у Апелянта відсутні правові підстави стверджувати про ненадання Позивачем під час перевірки пояснень та первинних документів

16. Більш того, колегія суддів зазначає, що жодних пояснень чи додаткових копій документів щодо зазначених в акті перевірки порушень контролюючим органом у ТзОВ «Експресс-Транс» не вимагалися. Зі службової записки Управління правового забезпечення Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві № 2062/26-15-05-02-03 від 18.12.2019 вбачається, що письмові запити про надання документів, за результатами яких встановлено завищення показників рядка 2520 «інші операційні витрати» за 2017 рік на суму 1 335000,00 грн інспекторами відділу перевірок у сфері транспорту управління перевірок у сфері торгівлі та послуг Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві, які приймали участь у перевірці ТзОВ «Експресс-Транс» на підприємство не направлялись.

17. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, контролюючий орган також стверджує, що внаслідок невідповідності бухгалтерського обліку даним декларації з податку на прибуток за 2017 рік, встановлено завищення «інших операційних витрат» на 1335000 грн, оскільки за результатами аналізу рахунку 79 «фінансові результати» встановлено, що інші операційні витрати складають 2 612 900 грн, а не 3 947 900 грн, як визначено платником податку, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за 2017 рік на суму 1335 000 грн.

18. Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, дійшовши вказаного висновку, податковий орган ані в акті перевірки, ані вже під час розгляду цієї справи судом, окрім посилання на вимоги ПК України та П(С)БО, не навів будь-які обґрунтування в частині не підтвердження первинними документами бухгалтерського та податкового обліку сформованих ТОВ «Експресс-Транс» показників «інших операційних витрат».

19. Верховний Суд у постанові від 27.06.2023 у справі № 815/6819/14 констатував, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

20. Втім, в акті перевірки контролюючий орган лише зазначив, що на підставі аналізу оборотно-сальдових відомостей по рахунках 33, 63, 31, 94, 79, договорів про фінансово-господарську діяльність, договорів про обслуговування, банківських виписок, видаткових накладних, актів виконаних робіт та інших документів встановив завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку «Інші операційні витрати».

21. Втім, ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі контролюючий орган не зазначив жодних доводів, не посилався на конкретні договори, банківські виписки, видаткові накладні й інші первинні документи та не надав належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73-74 КАС України доказів, які дозволили б колегії суддів прийти до висновку про обґрунтованість викладеного в акті перевірки висновку.

22. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано Апелянтом, сума рядка 2180 «Інші операційні витрати» - 3 947 900 грн складається з сум кореспондентських рахунків «92» на суму - 2 743 179,47 грн, « 93» на суму - 14 854,45 грн, та « 94» на суму - 1190670,87 грн.

Відповідно до аналізу рахунку « 92» за 2017 рік сума складається з: 13 - Знос (амортизація) необоротних активів (627 930,19 грн); 20 - Виробничі запаси (253 757,68 грн); 22 - Малоцінні швидкозношувані предмети (15 146,55 грн); 31 - Рахунки в банках (360 741,08 грн); 33 - Інші кошти (22 183,43 грн); 37 - Розрахунки з різними дебіторами (56 389,00 грн); 63 - Розрахунки з постачальниками та підрядниками (691 628,60 грн); 64 - Розрахунки за податками й платежами (33 944,31 грн); 65 - Розрахунки за страхуванням (110 938,11 грн); 66 - Розрахунки за виплатами працівникам (507 396,50 грн); 68 - Розрахунки за іншими операціями (63 124,02 грн.).

Всього по рахунку « 92» за 2017 рік - 2 743 179,47 грн.

Відповідно до аналізу рахунку « 93» за 2017 рік сума складається з: 63 - Розрахунки з постачальниками та підрядниками (14 854,45 грн).

Всього по рахунку « 93» за 2017 рік - 14 854,45 грн.

Відповідно до аналізу рахунку « 94» за 2017 рік сума складається з: 15 - Капітальні інвестиції (1 256,00 грн); 28 - Товари (40 755,84 грн); 31 - Рахунки в банках (41 094,95 грн); 33 - Інші кошти (740 882,25 грн); 36 - Розрахунки з покупцями та замовниками (122 153,16 грн); 37 - Розрахунки з різними дебіторами (79 566,17 грн); 63 - Розрахунки з постачальниками та підрядниками - 7,59 грн. = 3 508,59 грн); 64 - Розрахунки за податками й платежами (4 165,76 грн - 63,93 грн. = 4 101,83 грн); 68- Розрахунки за іншими операціями (180733,43 грн - 23405,85 грн. = 157327,58 грн); 71 - Інший операційний дохід (24,50 грн.).

Всього по рахунку « 94» за 2017 рік 1190670,87 грн.

Отже, 2 743 179,47 грн + 14 854,45 грн + 1190670,87 грн = 3 948 704,00 грн.

Відтак, наповнення рядка 2180 «Інші операційні витрати» відображені у розмірі більшому, ніж зазначив представник Відповідача (2612900 грн), що також підтверджується звітами по проводках за 2017 рік по рахунках « 92, « 93», « 94».

23. Таким чином, вказані документи доводять, що висновок контролюючого органу про порушення ТзОВ «Експресс-Транс» норм п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 пл: 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 7, п. 11, п. 12 П(С)БО 16, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 240 300 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 240 300 грн є помилковим.

24. ТзОВ «Експресс-Транс» цілком правомірно відобразило у звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) за 2017 рік код рядка 2180 «Інші операційні витрати».

25. Колегія суддів також враховує, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

26. Позаяк, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

27. Втім, Відповідач, на відміну від Позивача, не виконав покладений на нього обов`язок доказування правомірності податкового повідомлення-рішення №00001310502 від 30.09.2019.

28. Твердження Апелянта, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме: п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п.288.5. ст.288, пп. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.п.168.1.1. п.168.1 ст.168, п.167.1 ст.167, «а» п. 171.2 ст. 171 п.п."а" п.176.2 ст.176, п.п. 1.1 п. 161 та п.п 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначені приписи ПК України не урегульовують спірні правовідносини.

29. Решта доводів та заперечень Апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

30. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

31. Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

32. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

33. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року – без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 29 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев