Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №420/9247/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9247/26

Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:08.07.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДСТАФ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "ФУДСТАФ ТРЕЙД" звернулося до суду з позовом до ДПС (далі – ДПС) України, Головного управління (далі – ГУ) ДПС в Одеській області, про:

- визнання протиправними та скасування рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №293990 від 31 грудня 2025 року та №13062 від 22 січня 2026 року;

- зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД";

- визнання протиправним та скасування рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13569498/43656581 від 15 січня 2026 року;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД", податкову накладну №4/7 від 30 грудня 2025 року на загальну суму 425 556,43 грн. датою її подання на реєстрацію.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, без належного мотивування та оцінки поданих ним документів, у зв`язку з чим просить визнати їх протиправними, скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято правомірно, оскільки позивачем не надано всіх необхідних документів та подано документи, оформлені з порушенням вимог законодавства. Крім того, відповідач вказує на наявність підстав для віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, посилаючись на наявну податкову інформацію щодо непідтвердження походження товару та реальності господарських операцій. Також відповідач зазначає, що вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну та виключити позивача з переліку ризикових платників є безпідставними, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року адміністративний позов ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, – задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №293990 від 31 грудня 2025 року та №13062 від 22 січня 2026 року.

Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області виключити з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД".

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13569498/43656581 від 15 січня 2026 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД", податкову накладну №4/7 від 30 грудня 2025 року на загальну суму 425 556,43 грн. датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" судовий збір у розмірі 6 656,00 грн.

Стягнуто на користь ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

- податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"), згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належним чином оформленні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Окрім того, судом першої інстанції проігноровано позицію Верховного суду від 21 жовтня 2019 у справі №640/4480/Г9, суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об`єктом оподаткування;

- законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної;

- рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування з приводу ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" було прийнято у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства;

- під час моніторингу наданих до контролюючого органу документів виявлено наступні недоліки: відповідно до п.5.3 Договору купівлі-продажу №11/01-2023 від 11 січня 2023 року, покупець здійснює 100% передоплату на підставі інвойсу на розрахунковий рахунок продавця, однак, на розгляд контролюючого органу не надано жодних розрахункових документів; крім того, на розгляд не надано товарно-транспортних накладних (CMR) на міжнародне перевезення товару, а також не надано митної декларації на вивезення товару з митної території України; також на розгляд не надано складських документів;

- окрім зазначеного ГУ ДПС в Одеській області повідомляє що позивачем порушено норми пп.6, п.51 Постанови Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 №75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України", оскільки надана на розгляд податкового органу платіжна інструкція №1486 від 29 грудня 2025 року на оплату за товару контрагенту-постачальнику товару, а саме, вказана платіжна інструкція не містить ПІБ надавача платіжних послуг, а також не завірена належним чином підписом платника;

- адміністративні суди наділені правом надавати оцінку актам суб`єктів владних повноважень. У той же час позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на думку ГУ ДПС в Одеській області, є неправомірна, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету, фактично у разі ухвалення вказаних рішень суд підміняє собою контролюючий орган – ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податковій інформації про протилежне;

- слід відмітити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. За наслідками наявної податкової інформації ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризикованості платника податку. Таким чином, Відповідач вважає, що доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення підприємства позивача до критеріїв ризикованості платника податків на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки;

- необґрунтованими є подані позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомог. Як вказала колегія суддів Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" є юридичною особою, що зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань 10 червня 2020, номер запису: 15381020000017235

Основним видом економічної діяльності позивача є: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками. Крім того, Позивач здійснює господарську діяльність за такими КВЕД-2010: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.10 Складське господарство; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

31 грудня 2025 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято Рішення №293990 про відповідність ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема пункту 8 Додатка 1 (Критерії ризиковості платника податку) до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (зі змінами).

Підставою віднесення ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" до ризикових платників податку зазначено "код 19 – подання платником податку для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19 прим. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару".

13 січня 2026 року позивачем направлено до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з копіями документів, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

22 січня 2026 року Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 13 січня 2026 року №1 прийнято рішення №13062 від 22 січня 2026 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості податку. Підставою вказано "ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризикованості платника податку", а саме, у графі "Документи" вказаного Рішення зазначено: розрахунковий документ; подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

23 січня 2026 року за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 №557, позивачем подано скаргу щодо рішення №13062 від 22 січня 2026 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (копія додається) з копіями документів, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у кількості 17 додатків.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17405 від 30 січня 2026 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін. Підставою для відмови вказано: 19 – подання платником податку для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19 прим. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.

Між ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" та Tiger Logistic and Trage, INC., укладено договір купівлі-продажу №11/01-2023 від 11 січня 2023 року (копія додається), згідно якого сторони взяли на себе взаємні обов`язки. Відповідно до п.1.2. Договору, Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар, згідно з Інвойсом, складеним на кожну партію Товару, що відвантажується.

Крім того між ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" та Tiger Logistic and Trage, INC підписане замовлення №15-01 від 15 грудня 2025 року на поставку товару, що є Додатком до Договору. У замовленні Сторони погодили істотні умови поставки товару: Умови поставки: FCA Одеса, Україна (згідно Incoterms 2020). Найменування вантажу: насіння соняшника, 4 000,00 кг (160 мішків).

ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" сплатило за товар, згідно з рахунком №81 від 26 грудня 2025 року на суму 280 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1486 від 29 грудня 2025 року (призначення платежу "Сплата за насіння соняшника, згідно рахунку №81 від 26 грудня 2025 р., загальна сума – 280 000,00 грн.").

За результатами надання послуги між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" підписаний Акт надання послуг №71 від 30 грудня 2025 року, який підтверджує погодження та належне надання вищезазначених послуг автоперевезення та виставлено ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" рахунок №71 від 30 грудня 2025 року за транспортні послуги по маршруту: с. Новоселівка – м. Одеса, НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , ТТН Р81 від 29 грудня 2025р. на суму 10 000,00 грн.

19 січня 2026 року ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" сплатило рахунок №71 від 30 грудня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №1498 від 19 січня 2026 року (призначення платежу "Сплата за транспортні послуги за маршрутом: с. Новоселівка – м. Одеса, згідно рах. №71 від 30 грудня 2025 року, загальна сума – 10 000,00 грн., без ПДВ.").

У зв`язку з викладеним вище позивачем було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4/7 від 30 грудня 2025 року на суму 425 556,43 грн, в т.ч. ПДВ – 0,00 грн

Згідно з квитанцією від 01 січня 2026 року №9412996493, надісланою автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, зупинено реєстрацію податкової накладної №4/7 від 30 грудня 2025 року та зазначено, що "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 30 грудня 2025 №4/7/ в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі".

Позивачем 13 січня 2026 року подано Повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів щодо податкової накладної №4/7 від 30 грудня 2025 року у кількості 16 додатків.

Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13569498/43656581 від 15 січня 2026 відмовлено в реєстрації податкової накладної №4/7 від 30 грудня 2025 року. Підставою для відмови вказано надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме, у розділі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" зазначено: відсутні документи складського обліку ТМЦ, крім того на розрахунковому документі відсутнє ПІБ уповноваженого працівника надавача платіжних послуг.

19 січня 2026 року позивачем подано скаргу щодо рішення №13569498/43656581 від 15 січня 2026 року про відмову у реєстрації податкової накладної, реєстрація якої була зупинена та копії документів щодо податкової накладної №4/7 від 30 грудня 2025 року у кількості 17 додатків.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1854/43656581/2 від 27 січня 2026 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставою для відмови вказано: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами – постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення не містять підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому позовні вимоги - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №293990 від 31 грудня 2025 року та №13062 від 22 січня 2026 року, є правомірними та належать задоволенню.

Суд першої інстанції зазначив, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складено податкову накладну №4/7 від 30 грудня 2025 року, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13569498/43656581 від 15 січня 2026 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції констатував, що позивач надав належні та допустимі докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката, а також співмірності витрат обсягу наданих послуг (підготовка та направлення позовної заяви до суду). Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 5 000 грн.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, пп.20.1.45 п.20.1 ст. 20, п.61.1 ст. 61 пп.62.1.2 п.62.1 ст. 62, п.71.1 ст. 71, п.п.74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно пп.20.1.45 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп.62.1.2 п.62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно п.71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами п.п.74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема оскаржуваного рішення такою податковою інформацією є:

Код 19 - подання платником податку для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19 прим.2 Закону України від 16 квітня 1991 року №956-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами), походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.

Щодо постачання/вивезення за межі митної території України товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару, колегія суддів зазначає, що позивачем було надано Комісії та суду первинні документи на підтвердження здійснення господарської операції згідно податкової накладної №4/7 від 30 грудня 2025 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не наведено причини неврахування цих документів, та не зазначено, які саме додатково документи мав надати позивач для підтвердження придбання товару у виробника такого товару.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження своєї фінансово-господарської діяльності прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом, яка наявна податкова інформація, за якими конкретними господарськими операціями.

Колегія суддів звертає увагу, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п.8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд погоджується з доводами позивача, що рішення не містить належної мотивації та підстав його прийняття.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підстави: код 19 - подання платником податку для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19 прим.2 Закону України від 16 квітня 1991 року №956-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами), походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару, суд зазначає таке.

Відповідно п.6 Порядку №1165, у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено причини неврахування цих документів, та не зазначено, які саме додатково документи мав надати позивач для підтвердження придбання товару.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами – постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувані рішення не містять підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому позовні вимоги - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №293990 від 31 грудня 2025 та №13062 від 22 січня 2026 року, є правомірними та належать задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та керуючись приписами п.6 Порядку №1165, суд доходить висновку, що позовні вимоги - зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД", є правомірними та належать задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13569498/43656581 від 15 січня 2026 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД", податкову накладну №4/7 від 30 грудня 2025 року на загальну суму 425 556,43 грн. датою її подання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічні за своїм змістом положення визначено п.201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно п.4, п.5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно п.п.7-9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Відповідно п.п.10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У постановах від 03 червня 2021 року по справі №822/2095/18, від 24 червня 2021 року у справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, колегія суддів надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що з у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено: відповідно п.201.16 ст. 201 ПК України, податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та інші документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначено Додатком 1 до Порядку №1165, п.8 якого таким критерієм визначає наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній /розрахунку коригування.

Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що у надісланій підприємству квитанції зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.8 вказаних Критеріїв, та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції – прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

З матеріалів справи вбачається, що позивач засобами електронного зв`язку, направило на електронну адресу ГУ ДПС Пояснення з первинними документами щодо здійснення господарських операцій по податковій накладній №4/7 від 30 грудня 2025 року на загальну суму 425 556,43 грн. датою її подання на реєстрацію.

З урахуванням вищенаведених первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що вони оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Вищезазначене спростовує довід апелянта те, що позивачем разом з повідомленням не в повному обсязі надано документи та інші дані для встановлення правомірності здійснення позивачем господарських правовідносин з вказаним контрагентом.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

При цьому, з оскаржувані рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що воно не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є "ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання – передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)".

Отже, колегія суддів доходить висновку про відсутність у квитанції про прийняття ПН та зупинення реєстрації ПН переліку документів, які було необхідно подати до контролюючого органу, а відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18, від 12 квітня 2023 року у справі №500/1836/22.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що платіжна інструкція №1486 від 29 грудня 2025 року на оплату за товару контрагенту-постачальнику товару не містить ПІБ надавача платіжних послуг, а також не завірена належним чином підписом платника, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що п.3 ч.1 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги" визначає, що безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів. Згідно з пунктом 54 згаданої статті платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Пункт 57 визначає, що платіжна операція це будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Приписи ч.1 ст. 49 Закону України "Про платіжні послуги" визначають, що платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

Відповідно ч.2 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги", платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тобто, особі, що здійснює відповідний платіж. У випадку ж, якщо грошові кошти вже були списані з рахунку платника та зараховані на рахунок отримувача, переказ набуває статусу завершеного.

Колегія суддів вказує, що визначальним у змісті зазначених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжної інструкції, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не контролюючим органом.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування норм у подібних правовідносинах від 19 червня 2018 року у справі №809/34/17 та від 01 липня 2020 року у справі №824/74/19-а.

Щодо доводів про необґрунтованість та неспівмірність судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч.6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

За правилами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст. 139 КАС України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У п.154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічні правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18, суд зокрема зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 13 000 грн. стороною позивача надані суду копії наступних документів: копія договору про надання правничої допомоги №1203/26-1 від 12 березня 2026 року, копію додаткової угоди №1 від 12 березня 2026 року; копію рахунку на оплату №ФТ-02/26 від 20 березня 2026 року; копію Акта виконаних робіт ФТ-02/26 від 30 березня 2026 року; копію платіжної інструкції №1556 від 30 березня 2026 року.

Колегія суддів, акцентує увагу на тому, що в даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, наслідком чого є розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Витрати на збирання доказів та організація подання позову до суду фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів, вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заява ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД" підлягає частковому задоволенню, а сума судова витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача повинна становити 5 000 грн.

Підсумовуючи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "ФУДСТАФ ТРЕЙД".

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.