Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №371/1792/26 — Миронівський районний суд Київської області

29.09.2026

Єдиний унікальний № 371/1792/26

провадження № 3/371/444/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1792/26

Провадження № 3/371/444/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А :

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЄПР1 № 758987 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП.

За змістом протоколу, ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, 30 серпня 2026 року о 13 годині 50 хвилин керував транспортним засобом марки «Maxxter Falcon III», без реєстраційного номера, на перехрещенні рівнозначних доріг: вулиці Слободяника та вулиці Коцюбинського міста Миронівка Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 30.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху.

22 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких послався на правило пункту 1.10 ПДР, згідно з яким транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним лише у разі, якщо його потужність перевищує 3 кВт, пристрої з меншою потужністю не відносяться до механічних транспортних засобів.

Вказав, що обов`язок мати ведійське посвідчення (категорії А1) та реєстраційні документи за статтею 126 КУпАП стосується виключно водіїв механічних транспортних засобів. Керування електроскутером потужністю до 3 кВт (легкі електроскутери) не потребує наявності водійських прав (прирівнюється до велосипедів). Аналогічна позиція викладена судами у справах ЄУН 952/516/24 та ЄУН 216/6817/24.

Зазначив, що транспортний засіб «Maxxter Falcon III», яким він керував, є електроскутером. На вказаному електроскутері є маркування 10ZW6052315YA — це серійний номер заводського мотор-колеса (прямого безщіткового двигуна постійного струму на 1000 Вт, що встановлений у задньому колесі). Цей код вибитий безпосередньо на металевому ободі двигуна. Перші символи зазвичай шифрують технічні параметри: наприклад, 10 вказує на 10-дюймовий розмір диска, а літери ZW — це стандартне заводське маркування типу моторів (часто від великих китайських виробників, таких як Zhongwei чи аналогічних OEM-заводів). Решта цифр — це унікальний серійний номер та дата випуску партії.

Із складеним щодо нього протоколом не погоджується, вину у вчиненні правопорушення не визнає, вважає, що в його моїх діях відсутній склад правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з підстав, які вказав у письмових поясненнях, просив провадження у справі закрити.

За клопотанням ОСОБА_1 була оголошена перерва для надання додаткових доказів.

25 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав для дослідження додаткові докази у виді диску з відеозаписом та заяву з проханням закінчувати з`ясування обставин справи без його участі.

Відповідно до правил статті 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП не є обов`язковою, тому перешкод до закінчення розгляду справи за відсутності правопорушника суд не вбачає.

На підставі приписів статті 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Справа підлягає розгляду суддею Миронівського районного суду Київської області, зважаючи на вік особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів вчинення правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суддя зазначає таке.

Встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 30 серпня 2026 року керував транспортним засобом електроскутером марки «Maxxter Falcon III», без реєстраційного номера, потужністю 1,0 НОМЕР_2 та був учасником дорожньо-транспортної пригоди.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписами з нагрудного відеореєстратора працівника патрульної поліції, який досліджено при розгляді справи.

З відеозаписів слідує, що співробітники поліції прибули на місце ДТП, де встановили та перевірили особу громадянина, який перебував за кермом транспортного засобу, який причетний до ДТП. На відео зображено транспортний засіб, який лежить на перехрещенні двох доріг та має механічні пошкодження.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 2.1 а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно довідки поліцейського СРПП ВП № 2Обухівського РУП ГУНП в Київській області б/н від 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення за фактом ДТП, співробітник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він не мав права керувати транспортним засобом, тому щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП.

У пункті 1.10 ПДР наведені терміни, що використовуються у ПДР та мають наступні значення: транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Згідно з пунктом 2.13 ПДР транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

При цьому, мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт (пункт 1.10 ПДР).

Також пунктом 3 «Положення про порядок видачі посвідчень водія», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Згідно з положеннями пунктів 2 та 3 наведеного Положення, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. А транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на відповідні категорії.

З огляду на викладене вбачається, що ПДР розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» й різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Водночас, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб з електродвигуном не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі №278/3362/15-к.

Отже, з порівняння понять «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» вбачається, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який має двигун внутрішнього згорання з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, враховуючи відсутність визначення «електроскутер» у ПДР, слідує висновок, що електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.

Аналізуючи положення пунктів 1.10 та 2.13 ПДР, вбачається, що пристрої (електровелосипед, електроскутер тощо) у яких потужність електромотора до 3 кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні пункту 1.10 ПДР, а значить на них не розповсюджуються вимоги пункту 2.13 наведених Правил стосовно права на управління транспортними засобами категорії А1 з потужністю мотора від 3 кВт до 4 кВт тільки при наявності «посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії».

Аналогічна судова практика, викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі №932/2831/22, від 09 лютого 2023 року у справі №199/3648/22та від 22 березня 2022 року у справі №177/844/21 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №639/3287/23.

Враховуючи викладене у сукупності, у відповідності до визначень, що містяться у ПДР, можна дійти висновку, що електроскутер марки «Maxxter Falcon III», без реєстраційного номера, потужністю 1,0 кВт, хоча і є транспортним засобом, проте він за своїми технічними характеристиками не може бути прирівняний до мопедів або інших механічних транспортних засобів.

Характеристики скутера щодо потужності електродвигуна, яким обладнано належний ОСОБА_1 скутер, підтверджується маркуванням на скутері, фото та відеозображенням скутера, які 25 вересня 2026 року додано ОСОБА_1 до матеріалів справи.

Додане до письмових пояснень фото містить зображення маркування 10ZW6052315YA, що є серійним номером заводського мотора-колеса (прямого безщіткового двигуна постійного струму на 1000 Вт, що встановлений у задньому колесі). Цей код вибитий безпосередньо на металевому ободі двигуна.

На відеозаписах відображено зовнішній вигляд електроскутера марки «Maxxter Falcon III», без реєстраційного номера, який містить механічні пошкодження, ідентичні пошкодженням, які отримав електроскутер, відображений на відеозаписах з нагрудного відеореєстратора працівника патрульної поліції.

Отже, в даному випадку працівник поліції помилкового прирівняв транспортний засіб, електроскутер марки «Maxxter Falcon III», без реєстраційного номера, потужністю 1,0 НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , до механічного транспортного засобу, на керування яким у особи повинно бути посвідчення водія категорії А1.

Беручи до уваги, що адміністративну відповідальність за порушення пункту 2.1 «а» ПДР може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електроскутер марки «Maxxter Falcon III», без реєстраційного номера, потужністю 1,0 НОМЕР_2 , не віднесено, ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення.

Суддя зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, якими є : верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України», ухваленого 6 вересня 2005 року).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зважаючи на положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року заява №926/08), відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є сумнівними.

При цьому суддею застосовується загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (пункт 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Обов`язок доводити вину, як складова презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.

Встановалені в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення обставини дають підстави для висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 126 КУпАП.

Пунктом першим частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 268, 280, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно Білошапки за частиною другою статті 126 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.О.Капшук