Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №369/6906/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6906/25

Провадження № 2/369/3784/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

секретаря Худинець Д.С.,

за участі

представника позивача Янчука А.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «КБ Надра», третя особа: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про звільнення нерухомого майна з-під арешту,

в с т а н о в и в:

У квітні 2025 року Позивач звернувся із даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_2 уклала Кредитний договір №493/П/27/2007-840 від 08.11.2007 року з ВАТ КБ «НАДРА» та забезпечила його іпотечним договором. В свою чергу ВАТ КБ «НАДРА» змінив назву на ПАТ КБ «НАДРА» ставши правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ КБ «НАДРА». У подальшому, ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» уклало договір купівлі-продажу прав вимоги №GL3N216868 із ПАТ КБ «НАДРА» за результатами публічних торгів з продажу лоту GL3N216868 – Кредитний портфель, що складався з прав вимоги за 204 (двісті чотирма) кредитними договорами, які забезпечені іпотекою. За цим договором Позивач набув право вимоги за Кредитним договором №493/П/27/2007-840 від 08.11.2007 року та договорами забезпечення до нього.

У зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань ОСОБА_2 утворилась заборгованість, яка станом на 14.04.2025 року складає 233 788,20 доларів США, з яких: 197 471, 60 долар США, 60 центів – тіло кредиту; та 36 316, 54 доларів США 54 центи – відсотки за користування кредитом.

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» стало відомо про наявність Виконавчих проваджень в рамках яких на іпотечне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 - накладені арешти.

Наявність арештів, накладених на предмет іпотеки порушує майнові права та інтереси Позивача, як іпотекодержателя цього нерухомого майна. У позасудовому порядку вирішити питання зняття арештів є неможливим.

Просив суд звільнити з-під арештів нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , накладених:

на підставі постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №44844732, ухваленої 23.09.2014 року Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, номер запису про обтяження 7280159 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 09.10.2014 року;

на підставі постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №46081607, ухваленої 19.01.2015 року Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, номер запису про обтяження 8558395 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 30.01.2015 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

03 березня 2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов Відзив на позовну заяву, поданий представником Відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Ракоц І.В.. Не погоджуючись з доводами позову, посилався на введений в країні мораторій у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами та призупинення дії статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку». Також наголошував на невідповідність суми заборгованості затребуваній сумі. Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

12 серпня 2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла Заява представника Відповідача ОСОБА_2 , адвоката Ракоц І.В. по суті справи, якою позовні вимоги ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» визнав та просив його задовольнити в повному обсязі. Крім того зазначив, що ПАТ КБ «Надра» є неналежним Відповідачем у даній справі, оскільки свої вимоги до ОСОБА_2 по Кредитному договору від 08.11.2007 року переуступив ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

При розгляді справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Також подали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

При розгляді справи представник відповідача позов визнав та просив його задовольнити.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

В силу ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 08 листопада 2007 року між ВАТ КБ «НАДРА», який в подальшому перейменовано на ПАТ КБ «НАДРА» ставши правонаступником всіх прав та зобов`язань ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 укладений Кредитний договір № 493/П/27/2007-840 за умовами якого банк надав кредитні кошти у розмірі 201 465 (двісті одна тисяча чотириста шістдесят п`ять) доларів США із відсотковою ставкою в розмірі 12,49 % річних на строк до 05 листопада 2032 року.

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань 08 листопада 2007 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. за реєстрованим № 6499, предметом якого є нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .

23 квітня 2020 року між ПАТ КБ «НАДРА» та ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № GL3N216868, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., реєстраційний №2096. За умовами даного договору, ПАТ КБ «НАДРА» відступило ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» належні банку права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатках до Договору № GL3N216868, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців, боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами поруки та договорами застави (іпотеки), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них.

Зазначений Договір укладено за результатами публічних торгів з продажу лоту № GL3N216868 – Кредитний портфель, що складався з прав вимоги за 204 (двісті чотирма) кредитними договорами, які забезпечені іпотекою, серед яких, зокрема, Кредитний договір №493/П/27/2007-840 від 08 листопада 2007 року та договори забезпечення до нього. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні зміни.

Станом на 14 квітня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 складає 233 788,20 (двісті тридцять три тисячі сімсот вісімдесят вісім) доларів США, 20 центів, з яких: 197 471, 60 (сто дев`яносто сім тисяч чотириста сімдесят один) долар США, 60 центів – тіло кредиту та 36 316, 54 (тридцять шість тисяч триста шістнадцять) доларів США, 54 центи – відсотки за користування кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на іпотечне майно, квартиру АДРЕСА_1 , накладено арешт на підставі постанов про арешт майна, в рамках двох виконавчих проваджень, а саме:

виконавче провадження № 44844732, видане: 23.09.2014, видавник: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (номер запису про обтяження 7280159);

виконавче провадження № 46081607, видане: 19.01.2015, видавник: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (номер запису про обтяження 8558395).

19 березня 2025 р. ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про звільнення майна з-під арешту накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44844732 (номер запису про обтяження 7280159) та ВП №46081607 (номер запису про обтяження 8558395).

Відповідно до відповіді Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено, що на виконання у Відділі перебувало з 22 вересня 2014 року по 30 жовтня 2014 року Виконавче провадження №44844732 з примусового виконання виконавчого напису від 15 липня 2014 року №5119 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . Квартира складається з трьох кімнат, житловою площею 37,0 кв.м. та має загальну площу 110,0 кв.м., яка є власністю ОСОБА_2 . Заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «НАДРА» згідно Кредитного договору, станом на 01.04.2014 року складає: 366 462 (триста шістсот шістдесят тисяч чотириста шістдесят два) долара США, 53 цента, еквівалент в гривні за курсом 1 долар США – 10.9981 грн., становить 4 030 091 (чотири мільйона тридцять тисяч дев`яносто одна) грн., 53 коп. Строк, за яким проводиться стягнення з 08.11.2007 року по 01.04.2014 року. Суму, вилучену від реалізації предмету іпотеки, перерахувати для погашення заборгованості в ПАТ КБ «НАДРА».

Крім того, на виконанні у Відділі перебувало з 19 січня 2015 року по 04 лютого 2015 року Виконавче провадження №46081607 з примусового виконання напису від 15 липня 2014 року №5119 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . Квартира складається з трьох кімнат, житловою площею 37,0 кв.м. та має загальну площу 110,0 кв.м., яка є власністю ОСОБА_2 . Заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «НАДРА» згідно Кредитного договору, станом на 01.04.2014 року складає: 366 462 (триста шістсот шістдесят тисяч чотириста шістдесят два), долара США, 53 цента, еквівалент в гривні за курсом 1 долар США – 10.9981 грн., становить 4 030 091 (чотири мільйона тридцять тисяч дев`яносто одна) грн. 53 коп. Строк, за яким проводиться стягнення з 08.11.2007 року по 01.04.2014 року. Суму, вилучену від реалізації предмету іпотеки, перерахувати для погашення заборгованості в ПАТ КБ «НАДРА».

Стягувачем у виконавчих провадженнях № 44844732 та № 46081607 був ПАТ КБ «НАДРА», код ЄДРПОУ 20025456. Постанови про зміну сторони стягувача у виконавчому проваджені державним виконавцем не виносилось.

Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено ТОВ «УКДЕБТ ПЛЮС» у знятті зазначених арештів з предмета іпотеки, вказано, що арешт можуть зняти за рішенням суду.

Суд, враховуючи факт визнання позову Відповідачем ОСОБА_2 дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_2 виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.1, 4 ст. 577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Моментом реєстрації застави рухомого майна є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

В силу ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особливості звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначено також положеннями Закону України "Про виконавче провадження", так ст. 46 цього Закону встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у Постановах від 30 червня 2021 року в справі № 337/800/19, від 14 грудня 2022 року в справі № 362/2317/21 зазначав, що у разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. Відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

У Постанові від 31 травня 2023 року у справі № 296/314/19 Верховний Суд дійшов висновку, згідно з яким позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений як власником, так і особою, яка має передбачене законом речове право на чуже майно.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, згідно з якими у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Схожі за змістом норми містить Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у частинах першій, другій статті 40.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 вказала, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:

1) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);

2) у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Частиною третьою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV передбачено особливості процедури зняття арешту з майна, зокрема, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналогічні положення містять частини третя, п`ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Отже, суд має відповідну компетенцію для розгляду справи про зняття арешту з майна, накладеного під час виконавчих процедур. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2025 року у справі № 370/471/21.

Установивши, що на підставі Договору купівлі-продажу права вимоги № GL3N216868, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., реєстраційний №2096 ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» є іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 , проте постановами державного виконавця у Виконавчих провадженнях №44844732 та №46081607 накладено арешт на згадану квартиру, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наведених вище норми матеріального права та наявність правових підстав для зняття арешту із нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, оскільки іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Щодо посилання на введений в країні мораторій то суд зазначає наступне: відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада України доповнила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» пунктом 5-2 такого змісту:

«5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».

Зазначена норма права не застосовується до даних правовідносин, оскільки предметом даного спору є скасування арештів на нерухоме майно, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, суд погоджується із доводами представника Відповідача ОСОБА_2 , адвоката Ракоц І.В., щодо недоцільності пред`явлення позовних вимог до Відповідача ПАТ КБ «Надра» з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У справі, що розглядається, Позов пред`явлено до двох відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ КБ «НАДРА». Проте, за умовами Договору купівлі-продажу прав вимоги №GL3N216868, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., реєстраційний №2096, ПАТ КБ «НАДРА» відступило ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» належні банку права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатках до Договору №GL3N216868, зокрема за Кредитним договором №493/П/27/2007-840 від 08.11.2007 року.

Таким чином, ПАТ КБ «НАДРА» на даний час, не є особою, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, а отже наявність або скасування арешту на іпотечне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ніяким чином не порушує права ПАТ КБ «НАДРА».

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про звільнення майна з-під арештів. У зв`язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12,81,141,200,206,263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «КБ Надра», третя особа: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про звільнення нерухомого майна з-під арешту задовольнити.

Звільнити з-під арештів нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , накладених:

на підставі постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №44844732, ухваленої 23.09.2014 року Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, номер запису про обтяження 7280159 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 09.10.2014 року;

на підставі постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №46081607, ухваленої 19.01.2015 року Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, номер запису про обтяження 8558395 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 30.01.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено: 29 вересня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ