Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №746/140/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 746/140/26

Головуючий у першій інстанції – Нагорна Н. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1745/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н. В.,

суддів Супруна О. П., Шитченко Н. В.,

із секретарем Зіньковець О. О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі по тексту – СТОВ «Батьківщина»), в якому просила розірвати договір оренди землі № б/н від 08.06.2009, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ «Батьківщина» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7425155400:05:001:0103 та стягнути з СТОВ «Батьківщина на її користь заборгованість з орендної плати за 2024-2025 роки у розмірі 12555,84 грн, витрати по сплаті судового збору та поштові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у її володінні перебуває земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 3,9775 га, кадастровий номер 7425155400:05:001:0103, яка знаходиться на території Дігтярівської селищної ради Срібнянського району Чернігівської області, що належить їй на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 10.06.2024 приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьовою-Гезердава Н. О., за реєстровим № 1819. Земельна ділянка знаходиться в оренді у СТОВ «Батьківщина» згідно з Договором оренди від 08.06.2009 та Додатковою угодою від 20.05.2019.

Відповідно до пункту 9 Додаткової угоди від 20.05.2019, орендна плата за рік становить 13% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14214,51 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів індексації (пункт 10 Додаткової угоди від 20.05.2019).

Вказувала, що за період 2024 - 2025 роки відповідач проігнорував вимогу щодо індексації та виплатив орендну плату в неповному розмірі. Так, відповідно до довідок про доходи та банківських виписок за вказані періоди, у 2024 році орендна плата ОСОБА_1 нарахована у розмірі 8326,91 грн (ураховуючи, що право власності на земельну ділянку позивач набула 10.06.2024) та виплачена 29.11.2024 у розмірі 6703,17 грн, а у 2025 році орендна плата нарахована у розмірі 16732,19 грн та виплачена 29.11.2025 у розмірі 12883,79 грн, що значно менше суми, розрахованої згідно з умовами договору, а саме 40086,43 грн до оподаткування. Відповідно до пункту 11 Договору, оплата має здійснюватися не пізніше 31 грудня поточного року.

Станом на 28.02.2026 відповідач не виконав у повній мірі свої зобов`язання щодо оплати орендної плати за 2024 та 2025 роки. Загальна сума заборгованості складає 11759,40 грн, а саме: за 2024 рік – 4 317,36 грн, за 2025 рік – 7 442,04 грн.

Також у позові зазначала, що на підставі статті 625 ЦК України, за порушення грошового зобов`язання, відповідач має сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 580,58 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 215,86 грн, згідно з доданим розрахунком.

Враховуючи триваюче користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача орендну плату за 2026 рік пропорційно часу фактичного володіння ділянкою до дати розірвання Договору, виходячи з місячних індексів інфляції.

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2026 позов ОСОБА_1 до СТОВ «Батьківщина» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати задоволено частково.

Стягнуто із СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 12555,84 грн заборгованості з орендної плати за 2024 - 2025 роки.

Відмовлено у задоволенні вимоги ОСОБА_1 до СТОВ «Батьківщина» про розірвання договору оренди землі б/н від 08.06.2009, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Батьківщина» щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7425155400:05:001:0103.

Стягнуто із СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 1331,20 грн судового збору та 194,00 грн поштових витрат.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що виконання договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати у спосіб, згідно з яким обрахування та виплата щорічно орендної плати за земельну ділянку позивачу повинна здійснюватись із урахуванням правильно обрахованих індексів інфляції, чого в порушення пунктів 10, 13 додаткової угоди до договору оренди землі відповідачем виконано не було, а тому за СТОВ «Батьківщина» щороку виникав борг зі сплати орендної плати з урахуванням її індексації, який підлягає стягненню з відповідача, та відповідно прийшов до висновку про стягнення суми недоплаченої орендної плати з урахуванням інфляційних втрат та 3% відсотків, нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України.

Також судом враховано, що часткова несплата відповідачем складової орендної плати у виді її індексації, не призвела до істотного порушення умов укладеного між сторонами спору договору, а недоплата частини орендної плати у виді її індексації не є підставою для констатації систематичної повної несплати орендної плати за вищезазначений період, суд не вбачав підстав для розірвання договору оренди землі та вважав, що стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням індексів інфляції у даній справі буде ефективним та пропорційним способом захисту порушеного права позивача з подальшим збереженням чинності зазначеного договору оренди землі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2026 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Посилається на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду першої інстанції про те, що розмір щорічних недоплат орендної плати у відсотковому відношенні є «незначним»; порушення умов договору не призвели до значних втрат позивачем доходів; часткова несплата орендної плати у виді її індексації не є підставою для констатації систематичної повної несплати орендної плати є помилковими та такими, що не відповідають нормам матеріального права.

Вважає, що позбавлення власника земельної ділянки більш ніж однієї третини (понад 37% сукупно) його щорічного законного доходу протягом двох років поспіль є значною шкодою в розумінні частини другої статті 651 ЦК України. Така шкода не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору та при придбанні земельної ділянки.

Систематичне заниження орендних платежів свідчить про недобросовісну поведінку відповідача як учасника цивільних відносин. Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, однією із засад цивільного законодавства є добросовісність. Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язання мають ґрунтуватися на принципах розумності та справедливості. Відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою позивача, отримуючи доходи від її використання, проте систематично не виконує свої грошові зобов`язання в повному обсязі. Така поведінка свідчить про те, що відповідач заінтересований у збереженні договору виключно з метою власної вигоди, без належного виконання зустрічних зобов`язань перед позивачем.

Стверджує, що позивач, купуючи земельну ділянку, розраховувала на отримання повного і захищеного від девальвації доходу, що гарантувалося пунктом 10 Додаткової угоди про індексацію. Систематичне (два роки поспіль) позбавлення позивача значної частини цього доходу (понад 37 %) свідчить про повну втрату інтересу позивача до подальшого збереження договірних відносин з відповідачем.

Зазначає, що відповідач в односторонньому порядку змінив погоджений порядок розрахунку та самовільно позбавив позивача законного інфляційного захисту грошових коштів, таке порушення повністю підпадає під критерії істотності в розумінні статті 651 ЦК України. Тривале та систематичне порушення істотних умов договору з боку відповідача є безумовною і достатньою підставою для його дострокового розірвання в судовому порядку.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, СТОВ «Батьківщина» через свого представника – адвоката Карпенка В. К. звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити повністю.

Посилається на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Велика Палати у справі № 925/457/23 не сформувала універсального правила про обов`язкове множення орендної плати на всі індекси інфляції за весь строк дії будь-якого договору оренди землі, тому її висновки не можуть застосовуватися механічно без аналізу змісту спірного договору. Суд першої інстанції фактично переніс формулу на спірні правовідносини без встановлення того, чи передбачає спірний договір алогічний порядок індексації.

Зауважує, що договір не містить механізму кумулятивного накопичення індексів інфляції у п. 10 додаткової угоди сторони погодили лише те, що «обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів індексації», проте суд фактично самостійно сконструював порядок індексації, який відсутній у договорі. Відповідно до статей 627, 628, 629 ЦК України суд не вправі змінювати погоджені сторонами умови договору або доповнювати їх новими умовами, які сторони не передбачили.

Наголошує на тому, що судом проігноровано положення пунктів 13 та 37 договору, сторони прямо погодили, що зміна розміру орендної плати потребує досягнення домовленості та внесення змін до договору, жодної додаткової угоди щодо збільшення орендної плати на сукупний індекс інфляції за 2019 -2025 роки сторонами не укладалося, тому суд фактично змінив розмір орендної плати в судовому порядку без наявності відповідної договірної підстави.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував ретроспективну індексацію за період до набуття позивачем права власності, позивач набула право власності на земельну ділянку лише 10.06.2024, однак при визначенні розміру нібито недоплаченої орендної плати суд застосував індекси інфляції починаючи з 2019 року. Таким чином, позивачу фактично присуджено економічний результат індексації за період, протягом якого вона не була носієм відповідного права. Такий підхід суперечить статтям 11, 512, 514 ЦК України.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що сторони погоджували збільшення більше ніж на 85% порівняно із договірним розміром орендної плати або такий порядок її визначення. Наслідком застосованого судом підходу стало фактичне переписування істотної умови договору щодо розміру орендної плати.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на постанову Верховного від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.

Стверджує, що ТОВ «Батьківщина» добросовісно виплачувало основне тіло орендної плати у строки, встановлені договором. Позивач до моменту звернення з позовом жодного разу не пред`являла підприємству претензій чи деталізованих вимог щодо іншого алгоритму розрахунку індексації.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги СТОВ «Батьківщина» та залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктами 4 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 08.06.2009 між попереднім власником ОСОБА_2 та СТОВ «Батьківщина» укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_2 передав товариству в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 3,98 га ріллі (кадастровий номер: 7425155400:05:001:0103) зі сплатою орендної плати у розмірі 2 493,00 грн, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 49849,00 грн, державна реєстрація права оренди за цим договором проведена 01.04.2010 державним реєстратором за № 742515544000891.

Згідно з пунктами 10, 11, 13, 14, 36, 43 цього договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року; розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 3-4).

20.05.2019 між ОСОБА_3 , власником даної земельної ділянки станом на 20.05.2019, що не оспорювалось сторонами, та СТОВ «Батьківщина» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 08.06.2009, на підставі якої ОСОБА_3 передала товариству в оренду строком до 31.12.2029 земельну ділянку загальною площею 3,9775 га (кадастровий номер: 7425155400:05:001:0103) зі сплатою орендної плати у розмірі 14214,51 грн, що становить 13% від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 109342,42 грн, державна реєстрація права оренди за даною додатковою угодою до договору проведена 02.03.2020 державним реєстратором за № 202519958.

Згідно з пунктами 10, 11, 13, 14, 37, частино II цієї додаткової угоди до договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься до 31 грудня; розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі, встановленому відповідно до чинного законодавства; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; дана додаткова угода вступає в дію з моменту її підписання сторонами та державної реєстрації (а.с. 9-10).

10.06.2024 ОСОБА_1 набула права власності на земельну ділянку площею 3,9775 га, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1819, виданого 10.06.2024, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав № 382194182 від 10.06.2024 (а.с. 13).

Відомості про оренду земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 08.06.2009 з додатковою угодою від 20.05.2019 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 02.03.2020 (а.с. 12).

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.06.2025 ОСОБА_1 у 2024 році СТОВ «Батьківщина» нарахувало 8326,91 грн за надання майна у лізинг, оренду або суборенду (а.с. 19); у 2025 році СТОВ «Батьківщина» нарахувало ОСОБА_1 16732,19 грн за надання майна у лізинг, оренду або суборенду (а.с. 24).

Відповідно до складеної відповідачем довідки про нараховану та виплачену орендну плату за оренду земельної ділянки 7425155400:05:001:0103, площею 3,9775 га, за період з 01.01.2024 по 31.12.2025, СТОВ «Батьківщина» нараховано орендну плату ОСОБА_1 : у 2024 році - 8326,91 грн, за 2025 рік – 16732,19 грн (а.с. 67).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що є обґрунтованою вимога щодо не виконання договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати у спосіб, згідно з яким обрахування та виплата щорічно орендної плати за земельну ділянку позивачу повинна здійснюватись із урахуванням правильно обрахованих індексів інфляції, чого в порушення пунктів 10, 13 додаткової угоди до договору оренди землі відповідачем виконано не було, а тому у СТОВ «Батьківщина» щороку виникав борг зі сплати орендної плати з урахуванням її індексації, який підлягає стягненню з відповідача, та відповідно прийшов до висновку про стягнення суми недоплаченої орендної плати з урахуванням інфляційних втрат та 3% відсотків нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України.

Також судом враховано часткова несплата відповідачем складової орендної плати у виді її індексації не призвела до істотного порушення умов укладеного між сторонами спору договору, а недоплата частини орендної плати у виді її індексації не є підставою для констатації систематичної повної несплати орендної плати за вищезазначений період, суд не вбачав підстав для розірвання договору оренди землі від 08.06.2009 та вважав, що стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням індексів інфляції у даній справі буде ефективним та пропорційним способом захисту порушеного права позивача з подальшим збереженням чинності зазначеного договору оренди землі.

З висновками суду першої інстанції в частині не задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди погоджується суд апеляційної інстанції, проте з висновок суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з стягнення суми недоплаченої орендної плати з урахуванням інфляційних втрат та 3% відсотків нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України є необґрунтованим, враховуючи наступне.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі можуть зазначатися інші умови.

За змістом ст. 21 Закону орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового Кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону).

Положеннями ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі, окрім іншого, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про оренду землі» у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (ч. 3 ст. 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова Верховного Суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц).

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

У справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що 08.06.2009 між ОСОБА_2 (попереднім власником) та СТОВ «Батьківщина» укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_2 передав товариству в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 3,98 га ріллі (кадастровий номер: 7425155400:05:001:0103) зі сплатою орендної плати у розмірі 2 493,00 грн, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 49849,00 грн, державна реєстрація права оренди за цим договором проведена 01.04.2010 державним реєстратором за № 742515544000891 (а.с. 3-4).

20.05.2019 між ОСОБА_3 , власником даної земельної ділянки станом на 20.05.2019, та СТОВ «Батьківщина» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 08.06.2009, на підставі якої ОСОБА_3 передала товариству в оренду строком до 31.12.2029 земельну ділянку загальною площею 3,9775 га (кадастровий номер: 7425155400:05:001:0103) зі сплатою орендної плати у розмірі 14214,51 грн, що становить 13% від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 109342,42 грн, державна реєстрація права оренди за даною додатковою угодою до договору проведена 02.03.2020 державним реєстратором за № 202519958 (а.с. 9-10).

10.06.2024 ОСОБА_1 набула права власності на земельну ділянку площею 3,9775 га, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1819, виданого 10.06.2024, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав № 382194182 від 10.06.2024 (а.с. 13).

Спірним є питання щодо індексації виплат орендної плати за 2024, 2025 роки з урахуванням індексів індексації, стягнення недоплаченої орендної плати з урахуванням інфляційних втрат та 3% відсотків, нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України та розірвання договору оренди землі № б/н від 08.06.2009 .

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

За змістом ст. 509, 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Судом першої інстанції вирішуючи вимоги щодо стягнення суми недоплаченої орендної плати з урахуванням інфляційних втрат та 3% відсотків нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України враховано умови та порядок обрахунку індексації орендної плати за договором оренди землі, та послався на правову позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пунктах 137, 138 постанови від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 (провадження № 12-33гс24) щодо умов та порядку обрахунку індексації орендної плати за договором оренди землі (у спосіб корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у періодах (місяцях, роках), що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць, із індексацією всіх подальших річних платежів за декілька років в межах заявлених вимог), тобто метологічно та калькуляційно правильний обрахунок розміру орендної плати із її індексацією слід проводити за цією ж формулою: договірний розмір орендної плати * (помножити) на сукупний розмір індексів інфляції з базового місяця грудень 2019 року (рік підписання додаткової угоди) і по грудень кожного року, в якому використовувалася земельна ділянка (як про це заявлено в позові).

Проте, суд першої інстанції погодився з наведеним розрахунком наданим позивачем та не перевірив правильність обрахування орендної плати з урахуванням індексації за 2024, 2025 роки.

Отже, перевіряючи правильність нарахування орендної плати з урахуванням індексації за 2024, 2025 роки апеляційний суд враховує, що розрахунок здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

За період з 10.06.2024 по 31.12.2024, 205 днів

IIc (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) = 1.01285192

Інфляційне збільшення:

14 214,51 x 1.01285192 - 14 214,51 = 182,68 грн.

Загальна заборгованість:

14 214,51 (сума боргу) + 182,68 (інфляційне збільшення) = 14 397,19 грн.

Проте, сума орендної плати за 2024 рік підлягає нарахуванню позивачу ОСОБА_1 за період з 10.06.2024 по 31.12.2024, оскільки право власності на земельну ділянку у позивача виникло 10.06.2024 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1819, посвідченого 10.06.2024, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 382194182 від 10.06.2024. Період прострочення грошового зобов`язання 205 днів.

За період з 01.01.2025 по 31.12.2025, 366 днів

IIc (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) = 1.11980202

Інфляційне збільшення:

14 214,51 x 1.11980202 - 14 214,51 = 1 702,93 грн.

Загальна заборгованість:

Період прострочення грошового зобов`язання 366 днів

14 214,51 (сума боргу) + 1 702,93 (інфляційне збільшення) = 15 917,44 грн.

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до складеної відповідачем довідки про нараховану та виплачену орендну плату за оренду земельної ділянки 7425155400:05:001:0103, площею 3,9775 га, за період з 01.01.2024 по 31.12.2025, СТОВ «Батьківщина» нараховано орендну плату ОСОБА_1 : у 2024 році - 8326,91 грн, за 2025 рік – 16732,19 грн (а.с. 67).

Отже, відповідно до встановлених судом обставин та здійсненого розрахунку, СТОВ «Батьківщина» нарахована фактично ОСОБА_1 орендна плата більшому розмірі, ніж мало бути нарахована з урахуванням індексації.

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.06.2025 ОСОБА_1 у 2024 році СТОВ «Батьківщина» нарахувало 8326,91 грн за надання майна у лізинг, оренду або суборенду (а.с. 19); у 2025 році СТОВ «Батьківщина» нарахувало ОСОБА_1 16732,19 грн за надання майна у лізинг, оренду або суборенду (а.с. 24).

З огляду на викладене, не підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення суми недоплаченої орендної плати, та відповідно і похідні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% відсотків нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України.

З врахуванням наведеного розрахунку, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, позбавлена більше ніж однієї третини (понад 37%) свого щорічного доходу протягом двох років поспіль внаслідок систематичного заниження орендних платежів, не є обґрунтованими, та не можуть бути підставою для скасування правильного рішення суду першої інстанції в частині не задоволення вимог про розірвання договору оренди з підстав викладених у позовній заяві.

Також матеріалами справи не підтверджено ані систематичного заниження орендної плати, ані позбавлення позивачки її очікуваного доходу, ані наявності заборгованості відповідача перед позивачкою, отже доводи апеляційної скарги СТОВ «Батьківщина» є обгрунтованими.

З врахуванням викладеного рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення недоплаченої орендної плати з урахуванням індексації за 2024, 2025 роки, нарахованих інфляційних втрат та 3% відсотків, нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність заборгованості СТОВ «Батьківщина» перед ОСОБА_1 за спірний період, а доводи апеляційної скарги про систематичне заниження орендних платежів та істотне порушення умов договору не знайшли свого підтвердження, правові підстави для дострокового розірвання договору оренди землі від 08.06.2009 відсутні.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання договору оренди є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині - безпідставними.

Підсумовуючи викладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга СТОВ «Батьківщина» - задоволенню, рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2026 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до СТОВ «Батьківщина про стягнення заборгованості з орендної плати – скасуванню, із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи по суті позовних вимог.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою СТОВ «Батьківщина» сплачено судовий збір у розмірі 1597,44 грн (а.с. 126)

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову, тому з ОСОБА_1 на користь СТОВ «Батьківщина» підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 597,44 грн.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» - задовольнити.

Рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2026 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина про стягнення заборгованості з орендної плати – скасувати, відмовивши у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 597,44 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Головуючий Судді