Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №369/12307/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12307/26

Провадження № 2/369/13986/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

У 2026 році до Києво-Святошинського районного суду Київської області позивач ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 04 липня 1992року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом записів актів громадського стану виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис № 911, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.

Спільне життя подружжя не склалося. Стосунки позивача та відповідача, як між подружжям фактично припиненні, шлюб існує лише формально. Позивач вважає, що збереження сім`ї не є можливим і суперечить її інтересам.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2026 року цивільну справу було залишено без руху.

20.07.2026 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.07.2026 року було відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явилася, при цьому разом з позовною заявою було подане клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

У судове засідання відповідач не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву у якій просив шлюб розірвати та розгляд справи здійснювати без його участі,

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04 липня 1992року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом записів актів громадського стану виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис № 911, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.

Спільне життя подружжя не склалося. Стосунки позивача та відповідача, як між подружжям фактично припиненні, шлюб існує лише формально. Позивач вважає, що збереження сім`ї не є можливим і суперечить її інтересам.

Відповідно до ст. 51 Конституції України і ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.

У частині 3 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження або припинення згідно з частиною 4 цієї ж статті є неприпустимим як порушення права дружини і чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають суттєве значення.

Враховуючи викладене суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим і суперечитиме інтересам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Зазначені вище витрати у даній справі складаються лише з суми судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1331 грн 20 коп.

Як унормовано ч.1 ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову або визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні на підставі ч.1 ст.142 цього Кодексу у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову

До початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, про що зазначив у своїй заяві. З урахуванням такої позиції відповідача і обставин справи суд задовольняє позов у повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665 грн 60 коп, а 50 відсотків, що становить 665 грн 60 коп, стягнути на її користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У ХВ А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 липня 1992 року Відділом записів актів громадського стану виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис № 911, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу відновити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову згідно з квитанції №8419-5419-6160-8550 від 27 червня 2026 року, що становить 665 грн 60 коп.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК