Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №367/13328/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/13328/24

Провадження №2/367/3076/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24.09.2024 року за № 104/2-

в с т а н о в и в :

ПозивачкаОСОБА_1 через свого представника адвоката Щербина Л.А. звернулась до суду із позовною заявою до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24.09.2024 року за № 104/2, в якому просить визнати незаконним Рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24.09.2024 року за №104/2; скасувати Рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24.09.2024 року за №104/2; стягнути з Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Ірпінського міського народного суду Київської області від 23.10.1978 року за №2-987/1978 ОСОБА_1 , на праві власності належить 2/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . У її фактичному користуванні знаходиться частина будинку з приміщеннями: 1-1 пл. 2,1 м.кв.; 1-2 пл. 3,9 м.кв..; 1-3 пл. 0,9 м.кв.; 1-4 пл. 8,0 м. кв.; 1-5 пл. 12,9 м.кв.; 1-6 пл. 13,5 м.кв. та частина гаража « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується вказаним рішенням Ірпінського народного суду від 23.10.1978 р.

04.09.2023 року комісією з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської міської ради територіальної громади проведено обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, яка розташована за вказаною вище адресою, у результаті чого складено акт та схему розташування земельної ділянки без участі ОСОБА_1 . При проведенні обстеження адреси та складання акту від 04.09.2023 року, комісією не враховано безпосереднє розміщення колодязю та підземного водогону на схематичному зображенні проїзду ОСОБА_2 до свого гаражу. На схемі розташування будівель під №14 підтверджено місце знаходження колодязю. Отже таке розташування проїзду ОСОБА_2 до свого гаражу є не допустимим, оскільки транспортним засобом можуть бути пошкоджені комунікації водогону та колодязь ОСОБА_1 , облаштування такого проїзду повністю позбавляє її права користування земельною ділянкою поряд із входом до своєї частини будинку, порушує законні права її як співвласника, позбавляє її можливості належно користуватися своєю частиною будинку, чи фактично виключає її з числа користувачів спільної земельної ділянки, бо всі інші співвласники виділили собі земельні ділянки відповідно усталеного порядку користування.

27.06.2024 року до Ірпінської міської ради представником ОСОБА_1 направлено клопотання, щодо повторного обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, яка розташована за адресою із врахуванням зазначених обставин. Відповідь на дане клопотання ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_5 не отримувала.

24.09.2024 року Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради розглянуто службове подання начальника відділу земельних ресурсів від 08.07.2024 року за №158/01-07 та прийнято наступні рішення: демонтувати самочинно встановлений паркан та металеві ворота встановлені без належно оформленої дозвільної документації на земельній ділянці комунальної власності, яка фактично перебуває у в спільному користуванні гр-н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та використовується як проїзд по АДРЕСА_1 ; доручити КП «УЖКГ «Ірпінь» Ірпінської міської ради спільно з КП «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради здійснити демонтаж зазначеного у п.1 даного рішення об`єктів, встановлених без належно оформленої дозвільної документації на земельній ділянці комунальної власності за вказаною у п.1 даного рішення адресою, витрати по демонтажу та зберігання покласти на власника паркану.

З даним Рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради категорично не згодні, вважають його незаконним та таким, що порушує Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», конституційно закріплене право ОСОБА_1 мирно володіти та розпоряджатись своїм майном, а також норми Цивільного кодексу України.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2024 року було відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання.

20.01.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти доводів, викладених в позовній заяві у повному обсязі з огляду на наступне. Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 24.09.2024 року було винесено рішення № 104/2 «Про демонтаж самочинно встановленого паркану та воріт без належно оформленої дозвільної документації по АДРЕСА_1 ». В якому п.1 було вирішено «Демонтувати самочинно встановлений паркан та металеві ворота встановлені без належно оформленої дозвільної документації на земельній ділянці комунальної власності, яка фактично перебуває в спільному користуванні гр.-н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та використовується як проїзд по АДРЕСА_1 .» Згідно Акту обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 від 04 вересня 2023 року №2, який був складений в присутності позивачки та вручений 29.09.2023 року особисто ОСОБА_1 , де зазначено схема розташування земельної ділянки; форма власності,- комунальна власність Ірпінської міської територіальної громади; наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки,- відсутні; встановлено, що відповідно до фактичного користування земельною ділянкою, що склалась між гр-ми ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виявлено: гр. ОСОБА_1 перегородила земельну ділянку спільного користування (проїзд) орієнтовною площею 0,0295 га, встановивши паркан та ворота, забороняє розчищення її від зелених насаджень, тим самим перешкоджає гр. ОСОБА_2 користуватись гаражем, що їй належить. Відповідно до Вимоги №7 від 25.09.2023р. Комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської міської територіальної громади встановлено, що порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (раніше Достоєвського) не визначений, ділянка не приватизована. Виявлено: гр. ОСОБА_1 перегородила земельну ділянку спільного користування (проїзд) орієнтовною площею 0,0295 га, встановивши паркан та ворота, забороняє розчищення її від зелених насаджень, тим самим перешкоджає гр. ОСОБА_2 користуватись гаражем, що їй належить. Вимога: В місячний термін усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності орієнтовною площею 0,0295 га, яка фактично перебуває в спільному користуванні гр.-н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (раніше Достоєвського) та використовується як проїзд, шляхом знесення паркану та воріт, що перегороджують зазначену земельну ділянку, та розчищення її від зелених насаджень для забезпечення проїзду до гаражу ОСОБА_2 . Однак зазначена вище вимога Комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської міської територіальної громади виконана не була. Приймаючи оскаржене рішення Ірпінська міська рада діяла в межах законодавчо визначених повноважень.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 квітня 2025 року було вирішено повернутися до розгляду цивільної справи №367/13328/24 у підготовчому провадженні.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2025 року було задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_5 та залучено до участі у цивільній справі № 367/13328/24 в якості третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 жовтня 2025 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позов просила задовольнити в повному обсязі

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника, підтримують відзив поданий раніше, у позові просили відмовити.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, як вбачається зо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно№421742194 від 08.04.2025 р. ОСОБА_1 на підставі рішення Ірпінського міського народного суду Київської області від 23.10.1978 року за №2-987/1978 на праві власності належить 2/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

У фактичному користуванні позивача знаходиться частина будинку з приміщеннями: 1-1 пл. 2,1 м.кв.; 1-2 пл. 3,9 м.кв..; 1-3 пл. 0,9 м.кв.; 1-4 пл. 8,0 м. кв.; 1-5 пл. 12,9 м.кв.; 1-6 пл. 13,5 м.кв. та частина гаража «Б».

04.09.2023 року комісією з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської міської ради територіальної громади проведено обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, яка розташована за вказаною вище адресою, у результаті чого складено акт та схему розташування земельної ділянки. В акті зазначено схему розташування земельної ділянки; форма власності,- комунальна власність Ірпінської міської територіальної громади; наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки,- відсутні; встановлено, що відповідно до фактичного користування земельною ділянкою, що склалась між гр-ми ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виявлено: гр. ОСОБА_1 перегородила земельну ділянку спільного користування (проїзд) орієнтовною площею 0,0295 га, встановивши паркан та ворота, забороняє розчищення її від зелених насаджень, тим самим перешкоджає гр. ОСОБА_2 користуватись гаражем, що їй належить. Копія даного акту була вручена ОСОБА_1 наручно ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначено в самому акті.

Відповідно до Вимоги №7 від 25.09.2023р. Комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської міської територіальної громади встановлено, що порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (раніше Достоєвського) не визначений, ділянка не приватизована. Виявлено: гр. ОСОБА_1 перегородила земельну ділянку спільного користування (проїзд) орієнтовною площею 0,0295 га, встановивши паркан та ворота, забороняє розчищення її від зелених насаджень, тим самим перешкоджає гр. ОСОБА_2 користуватись гаражем, що їй належить. Вимога: В місячний термін усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності орієнтовною площею 0,0295 га, яка фактично перебуває в спільному користуванні гр.-н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та використовується як проїзд, шляхом знесення паркану та воріт, що перегороджують зазначену земельну ділянку, та розчищення її від зелених насаджень для забезпечення проїзду до гаражу ОСОБА_2 .

Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 24.09.2024 року було винесено рішення № 104/2 «Про демонтаж самочинно встановленого паркану та воріт без належно оформленої дозвільної документації по АДРЕСА_1 ». В п.1 якого було вирішено «Демонтувати самочинно встановлений паркан та металеві ворота встановлені без належно оформленої дозвільної документації на земельній ділянці комунальної власності, яка фактично перебуває в спільному користуванні гр.-н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та використовується як проїзд по АДРЕСА_1 .»

12.11.2024 року Заславській направлено лист за №1806, яким повідомлено, що рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 24.09.2024 № 104/2 КП «Управління благоустрою міста» зобов`язано демонтувати самочинно встановлений паркан та ворота за адресою: АДРЕСА_1 , як встановлені без належно оформленої дозвільної документації. Запропоновано у термін до 20.11.2024 виконати зазначені роботи власними силами, у разі невиконання вищезазначеного, споруди будуть демонтовані примусово силами КП «Управління благоустрою міста» із залученням інших комунальних підприємств. У цьому випадку витрати по демонтажу та зберіганню будуть покладені на власника споруд. До листа було долучено копію рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 24.09.2024 №104/2.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міської ради та її виконавчого органу належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст.143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

У статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування зазначено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV(далі Закон №2807-IV).

Відповідно до положень статті 1 Закону №2807-IVзаходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до статті 5 Закону №2807-IVуправління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Частиною першою статті 10 Закону №2807-IV встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, а також затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону №2807-IVдо повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Відповідно до статті 12 Закону №2807-IV суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно статті 13 Закону №2807-IVдо об`єктів благоустрою населених пунктів належать1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики б) пам`ятки культурної та історичної спадщини в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 Закону №2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п`ята статті 116 Земельного кодексу України).

З аналізу наведених положень Земельного кодексу України слідує, що надання громадянам та юридичним особам земельних ділянок у власність чи користування належить до повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема, у разі, якщо земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

З матеріалів справи судом було встановлено що позивач самочинно встановила паркан та металеві ворота без належно оформленої дозвільної документації на земельній ділянці комунальної власності, що підтверджується актом комісією з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської міської ради від 04.09.2023 року,

Відповідно до ст. 103 Земельного Кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі статті 40 Закону №2807-IV міські ради та їх виконавчі органи здійснюють у сфері благоустрою населених пунктів самоврядний контроль.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №2807-IV, самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Згідно із частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи наведені вище положення нормативно-правових актів, а також встановлений судом факт самочинного встановлення паркану та металевих воріт без належно оформленої дозвільної документації на земельній ділянці комунальної власності, суд дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 24.09.2024 року за № 104/2 діяв у встановленому чинним законодавством порядку та в межах своїх повноважень.

Позивачем не надано, а судом не здобуто доказів на підтвердження порушення спірним рішенням будь яких прав позивача.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач довів правомірність свого рішення.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області 24.09.2024 року було винесено рішення № 104/2 «Про демонтаж самочинно встановленого паркану та воріт без належно оформленої дозвільної документації по АДРЕСА_1 » прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 142, 200, 206, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24.09.2024 року за № 104/2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова