Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №363/4232/26 — Вишгородський районний суд Київської області

25.09.2026 Справа № 363/4232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Шумського І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вишгородська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 ОСОБА_1 подав до Вишгородського районного суду Київської області вказану вище заяву, у якій просить встановити юридичний факт спільного проживання його та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю з 2016 року до дня її смерті.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що починаючи з 1990 року, він перебував у дружніх стосунках з сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_2 успадкувала частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина квартири, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 фактично залишився проживати разом із ОСОБА_2 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Заявнику невідомо про наявність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї чи близьких родичів, які б підтримували з нею сімейні стосунки або брали участь у її житті. За весь час їхнього спільного проживання ОСОБА_2 не повідомляла заявнику про існування таких осіб, не згадувала про підтримання з ними будь-яких родинних зв`язків чи отримання від них допомоги, турботи або матеріальної підтримки. Після смерті чоловіка ОСОБА_2 заявник фактично став для неї найближчою людиною, з якою вона проживала однією сім`єю до останнього дня свого життя. Заявник постійно перебував поруч із нею, забезпечував її повсякденні потреби, надавав необхідну моральну, побутову та матеріальну підтримку, дбав про стан її здоров`я та створював належні умови для їх проживання. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Після смерті

ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 . У заяві також зазначено, що після смерті ОСОБА_2 заявник, вважаючи себе спадкоємцем за законом, у встановлений законодавством строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на належне померлій спадкове майно. Однак, постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Мазура Р.Л. від 18.06.2026 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , оскільки заявником не надано документів, які підтверджують факт постійного проживання із спадкодавцем на день смерті. Крім цього, заявник посилався на те, що вони з ОСОБА_2 спільно вирішували питання повсякденного життя, мали спільний побут та бюджет у частині забезпечення потреб домогосподарства, разом відзначали свята, підтримували один одного. Зазначав, що договірних відносин щодо платного догляду чи утримання між ними не було, а допомога надавалася з мотивів сімейної турботи. Встановлення вказаного факту необхідне йому для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.07.2026 заяву

ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження з призначенням судового засідання на 15.09.2026 о 15:30, про що повідомлено учасників провадження. Крім цього, вказаною ухвалою суду задоволено клопотання заявника про допит як свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також витребувано у приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Мазура Р.Л. матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копія витребуваної судом спадкової справи надійшла до суду засобами поштового зв`язку 11.08.2026.

12.08.2026 до суду надійшло клопотання Вишгородської міської ради від 12.08.2026 №02-14/3983 про розгляд справи без участі її представника на підставі поданих документів та наявних у суду матеріалів.

У призначене судове засідання з`явилися: заявник, представник заявника та свідки.

Заінтересована особа, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, свого представника не направила, при цьому подано клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності представника заінтересованої особи, суд врахував відсутність заперечень у заявника та його представника, а також клопотання Вишгородської міської ради від 12.08.2026 та положення частини третьої статті 211, частини першої статті 223, статті 294 ЦПК України.

На стадії вирішення клопотань, представник заявника - адвокат Шумський І.С. просив долучити платіжні документи щодо оплати комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_2 , пояснивши, що заявник продовжує опікуватися квартирою та здійснює платежі з метою недопущення утворення заборгованості. Суд клопотання задовольнив, подані документи долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шумський І.С. заявлені вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у заяві, просили їх задовольнити.

Заявник ОСОБА_1 пояснив суду, що у 1999 році отримав квартиру АДРЕСА_3 та проживав у тому самому під`їзді, що й подружжя ОСОБА_5 . Із ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у нього склалися тривалі близькі стосунки та вони часто спілкувалися, разом проводили свята та дні народження, виїжджали на природу. Заявник сприймав подружжя як своїх батьків, а

ОСОБА_2 називала його «синочком». Після смерті ОСОБА_2 у

2016 році заявник організовував його поховання, вирішував питання оформлення документів та взаємодії з військовим комісаріатом, а приблизно через рік разом із дружиною встановив пам`ятник на його могилі. Надалі заявник опікувався ОСОБА_2 , возив її власним автомобілем до медичних закладів у Вишгороді та до Київської обласної лікарні, купував необхідні лікарські засоби, допомагав під час лікування. Зі слів заявника, у подальшому, стан здоров`я ОСОБА_2 погіршився, вона неодноразово хворіла на

COVID-19, лікувалася від інших тяжких захворювань та перенесла кілька оперативних втручань. Заявник зазначив, що, починаючи з періоду її захворювання на COVID-19, практично постійно перебував разом із нею та здійснював необхідний догляд. Заявник також пояснив, що за життя ОСОБА_2 , питаннями квартири та її ремонту займався останній, а після його смерті ці обов`язки взяв на себе заявник, зокрема, виконував косметичний ремонт, замінював сантехніку й елементи електрики, займався іншими необхідними роботами. Окремо повідомив про відновлювальні роботи після пошкодження житла внаслідок влучання.

Представник заявника пояснив, що після смерті чоловіка ОСОБА_2 заявник постійно нею опікувався, а з 2019 року фактично переїхав проживати до неї. За його поясненнями, характер відносин між заявником та ОСОБА_2 був подібним до відносин сина та матері, заявник здійснював догляд, супроводжував її на лікування та забезпечував необхідну допомогу.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що познайомилася з ОСОБА_2 під час спільної роботи, після чого продовжувала з нею спілкуватися. Знала також її чоловіка. Після його смерті у 2016 році відвідувала ОСОБА_2 приблизно один-два рази на рік, переважно на свята та день народження. Під час таких відвідувань бачила у квартирі заявника, орієнтовно пов`язала це з 2019 роком, точної дати не назвала. Також особисто зустрічала заявника у лікарні, де перебувала ОСОБА_2 , та бачила, що він допомагав їй і доглядав за нею. За словами свідка, ОСОБА_2 добре ставилася до заявника, розповідала про його допомогу та зверталася до нього у зв`язку з лікуванням і потребою у догляді.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що тривалий час знайома із заявником та подружжям ОСОБА_5 , їхні сім`ї підтримували дружні стосунки, спілкувалися та разом відзначали свята. Свідок проживає у тому самому будинку, що й ОСОБА_2 . Після смерті у 2016 році ОСОБА_2 здоров`я його дружини погіршувалося, вона потребувала допомоги та нагляду, зокрема в нічний час. Спочатку допомога здійснювалася шляхом відвідувань та перебування у квартирі, у тому числі з ночівлею. Надалі виникла необхідність проживати разом із ОСОБА_2 . На запитання про рік, коли заявник із дружиною прийняв рішення про необхідність такого проживання, свідок відповіла, що точної дати не пам`ятає, але віднесла ці події до 2019 року. ОСОБА_4 також повідомила, що ОСОБА_6 займався лікуванням ОСОБА_2 , забезпеченням харчування, вирішував побутові питання, питання комунальних платежів та ремонту квартири. Свідок зі свого боку допомагала інформацією щодо медичних закладів, до яких можна звернутися. Про виконання робіт у квартирі їй було відомо з особистих спостережень.

Після дослідження письмових доказів та заслуховування показань свідків, представник заявника заявив клопотання про долучення до матеріалів справи товарного чека на підтвердження придбання побутової техніки про яку повідомила свідок ОСОБА_4 .

Суд клопотання задовольнив, подані документи долучив до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с. 8).

Згідно з витягом із Реєстру територіальної громади від 14.05.2026 №2026/007779115, заявник ОСОБА_1 із 14.01.2020 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 11). Такі самі відомості містить долучений до спадкової справи витяг від 20.05.2026 №2026/008202726 (а.с. 96 на звороті).

Заявник є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується наданими пенсійним посвідченням та довідкою медико-соціальної експертної комісії (а.с. 13, 14).

Відповідно до повторно виданого 25.04.2007 свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб 06.06.1986, про що складено актовий запис №55. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 01.06.2016, актовий запис № 140 (а.с. 23).

Згідно з довідкою про причину смерті до форми №106/о №174, виданою 01.06.2016, причиною смерті ОСОБА_2 зазначено хронічну ішемічну хворобу серця (а.с. 24).

Матеріали справи містять звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 до військового коменданта міста Києва щодо надання військових почестей під час поховання підполковника у відставці ОСОБА_2 . У документі зазначено дату поховання - 02.06.2016, а також адресу, за якою проживав померлий:

АДРЕСА_1 (а.с. 25).

У довідці ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.07.2016 зазначено, що ОСОБА_2 є вдовою ветерана військової служби та має право на передбачені у довідці пільги з оплати житла і комунальних послуг. Довідкою управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації від 14.06.2016 №541 підтверджено її перебування на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як вдови ветерана військової служби, із зазначенням адреси:

АДРЕСА_1 , та надання пільг на одну особу (а.с. 28).

Із свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_3 від 20.05.2004 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3988464 від 29.06.2004 убачається, що квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності,

по 1/2 частині кожному. Реєстраційний номер об`єкта - 6405139, номер запису - 50/47 у книзі 46 (а.с. 33, 34).

Після смерті ОСОБА_2 його дружина - ОСОБА_2 успадкувала належну йому 1/2 частину зазначеної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Пушняк М.О. 13.12.2016 та зареєстрованим у реєстрі за № 1-1864. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 мала номер 277/2016. Відомості про видачу свідоцтва внесено до Спадкового реєстру, що підтверджується витягом № 46147545 від 13.12.2016 (а.с. 32, 35).

Зазначена квартира є двокімнатною, загальною площею 45,5 кв. м, житловою площею 25,8 кв. м, що узгоджується з відомостями свідоцтва про право на спадщину та технічного паспорта (а.с. 32, 38-40).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 28.10.2025, актовий запис № 394 (а.с. 29).

Із лікарського свідоцтва про смерть №250 від 27.10.2025 та довідки про причину смерті до нього встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у стаціонарі КНП «Вишгородська ЦРЛ». Місцем її проживання зазначено: АДРЕСА_1 . У медичних документах зафіксовано хронічну ішемічну хворобу серця, хронічну серцеву недостатність та набряк легень. На звороті лікарського свідоцтва одержувачем зазначений ОСОБА_1 , містяться підпис одержувача та дата 27.10.2025 (а.с. 31, зворот).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32-35).

У відповідь на запит приватного нотаріуса Вишгородська міська рада листом від 12.06.2026 № 02-13/2923 повідомила, що на день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована одна особа - ОСОБА_2 , яка перебувала на реєстрації за цією адресою з 16.03.1989 до 28.10.2025. Цей лист міститься у наданій суду копії спадкової справи. Відомості про реєстрацію за зазначеною адресою також містяться у копії паспорта

ОСОБА_2 (а.с. 16, 17).

Згідно з довідкою КП житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради від 05.08.2015 №1157, виданою ОСОБА_2 , у складі сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , зазначені він та його дружина ОСОБА_2 . Датою реєстрації обох осіб указано 16.03.1989; інших осіб у довідці не наведено

(а.с. 36).

У довідці форми 3А від 14.06.2016, виданій ОСОБА_2 тим самим комунальним підприємством, зазначено, що вона постійно проживає та зареєстрована у вказаній квартирі. У довідці вказано, що на цій житловій площі мешкає та зареєстрована одна особа; щодо ОСОБА_2 зазначено вибуття 14.06.2016 у зв`язку зі смертю. Особовий рахунок на час видачі довідки залишався відкритим на його ім`я (а.с. 37).

Отже, на час відкриття спадщини заявник та спадкодавець за однією адресою зареєстровані не були. Водночас предметом розгляду є встановлення фактичного постійного проживання однією сім`єю, а не тотожності адрес їхньої реєстрації.

Як убачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №85672390 від 18.06.2026, за результатами пошуку щодо ОСОБА_2 відомостей про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва не виявлено (а.с. 94).

Інформаційна довідка №85672400 від 18.06.2026, містить відомості про відсутність у Реєстрі інформації щодо заповітів та спадкових договорів за вказаними параметрами пошуку (а.с. 94 на звороті).

Із витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №85672514 від 18.06.2026 убачається, що цього дня приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Мазуром Р.Л. заведено спадкову справу №13/2026 після смерті ОСОБА_2 . Номер справи у Спадковому реєстрі - 75768737 (а.с. 78, 95 на звороті).

Із матеріалів спадкової справи №13/2026 убачається, що 18.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Мазура Р.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , посилаючись на статтю 1264 Цивільного кодексу України. У цій заяві він зазначив, що інших спадкоємців немає, а необхідні документи будуть подані додатково. Заяв інших осіб про прийняття спадщини у наданій суду копії спадкової справи не міститься (а.с. 92-104).

Постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Мазура Р.Л. від 18.06.2026 №67/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Нотаріус послався на пропуск установленого статтею 1270 Цивільного кодексу України строку для прийняття спадщини та неподання документів, які підтверджують факт постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем на день її смерті (а.с. 76-77, 103).

Таким чином, наявними документами підтверджено звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва саме 18.06.2026. Заявник пов`язує прийняття спадщини не з поданням заяви у цей строк, а з постійним проживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим відповідні обставини підлягають перевірці судом.

Матеріали справи містять платіжні інструкції, у яких платником зазначено ОСОБА_1 , щодо оплати житлово-комунальних послуг за квартиру

АДРЕСА_2 : теплопостачання, водопостачання, електроенергії, газопостачання та розподілу газу, управління будинком і побутовими відходами, інших послуг. Долучені інструкції щодо розрахункових періодів кінця 2025 року та початку 2026 року містять дати виконання платежів після смерті ОСОБА_2 , зокрема 19.11.2025, 10.12.2025, 13.01.2026, 23.02.2026 та 25.03.2026 (а.с. 41-61).

Крім того, надано фіскальні чеки аптечних закладів за жовтень 2025 року щодо придбання лікарських засобів та товарів медичного призначення, чеки щодо придбання побутових речей, а також рукописні записи про витрати на лікування, догляд, побутові потреби та поховання (а.с. 62-75). Витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00054412208 від 28.10.2025 виданий на запит ОСОБА_1 (а.с. 30).

У квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 27.10.2025 на суму 1850,50 грн, платником зазначено ОСОБА_1 , отримувачем - КП «Благоустрій-Вишгород», призначенням платежу - ритуальні послуги щодо ОСОБА_2 , а у реквізитах фактичного платника наведено РНОКПП ОСОБА_2 НОМЕР_5 (а.с. 74).

Наведені письмові докази суд оцінює з урахуванням їх змісту, часу складання та зв`язку з обставинами, що підлягають встановленню, а не як однаково достатні докази всього заявленого періоду спільного проживання.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частин другої та третьої статті 294 ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази, а справи окремого провадження розглядаються з додержанням загальних правил, установлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Факти, що мають юридичне значення і встановлюються судом, перелічені у частині першій статті 315 ЦПК України, проте цей перелік не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

У цій справі метою встановлення факту є оформлення спадкових прав заявника. Наявна відмова нотаріуса через відсутність документального підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем, свідчить про необхідність судового встановлення цього факту. Спору між заявником та іншими особами щодо спадкового права або належності майна під час розгляду справи не встановлено.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що за відсутності спору про право особа може звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення фактів, від яких залежить виникнення права на спадкування, зокрема факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та постійного проживання разом із ним на час відкриття спадщини.

У пункті 23 вказаної Постанови роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні спадщини з підстав відсутності документів, які підтверджують постійне проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення такого факту.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до спадкоємців.

За статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день її смерті.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга одержує це право у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, установлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За частиною четвертою цієї статті підставами створення сім`ї можуть бути не тільки шлюб, кровне споріднення або усиновлення, а й інші підстави, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, для застосування статті 1264 ЦК України необхідно встановити у сукупності спільне проживання, спільність побуту та взаємні права й обов`язки, притаманні сім`ї, протягом не менш як п`яти років до часу відкриття спадщини. Самі по собі дружні стосунки, відвідування, надання матеріальної допомоги або догляд без установлення інших ознак сім`ї не є достатніми. У цій справі заявник не просить установити проживання зі спадкодавцем як чоловік та жінка без шлюбу, а посилається на інші фактичні сімейні відносини.

У постанові від 18.09.2023 у справі №582/18/21 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що передбачений статтею 1264 ЦК України п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, та розмежувала сферу застосування цієї норми і статті 74 СК України.

Згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, проживання однією сім`єю не менш як п`ять років є обставиною, з якою стаття 1264 ЦК України пов`язує належність особи до четвертої черги спадкоємців. Постійне проживання разом на час відкриття спадщини має значення для застосування частини третьої статті 1268 ЦК України. Ці обставини не є тотожними, а тому суд перевіряє як тривалість і характер спільного проживання, так і його наявність на 25.10.2025.

Звернення за видачею свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1297 ЦК України не є тотожним поданню заяви про прийняття спадщини. Для спадкоємця, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї, подання заяви про її прийняття у шестимісячний строк не є необхідною умовою прийняття спадщини.

У постанові від 10.01.2019 у справі №484/747/17 Верховний Суд наголосив, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Тому, відомості про реєстрацію ОСОБА_1 по АДРЕСА_5 та одноосібну реєстрацію ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_6 , не спростовують фактичного проживання заявника із спадкодавцем

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, крім електронних документів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 90 ЦПК України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. При оцінці таких показань суд ураховує джерело обізнаності свідка, характер та періодичність його спостережень.

З урахуванням особливостей окремого провадження, визначених статтею 294 ЦПК України, заявник має надати докази на підтвердження обставин, з якими він пов`язує встановлення юридичного факту. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Показання ОСОБА_3 підтверджують, що вона особисто бачила заявника у квартирі спадкодавця та у лікарні, спостерігала його допомогу і догляд, а перебування у квартирі пов`язала приблизно з 2019 роком.

ОСОБА_4 , яка проживає у тому самому будинку та тривалий час спілкувалася із сім`ями, повідомила про необхідність перебування поруч зі спадкодавцем, зокрема у нічний час, та про перехід від відвідувань до проживання разом. На відповідне запитання свідок назвала 2019 рік, застерігши, що точної дати не пам`ятає. Вона також конкретизувала участь заявника у вирішенні питань лікування, харчування, комунальних платежів, побуту та ремонту житла.

Наведені представником доводи про початок спільного проживання з 2019 року суд перевірив у сукупності з дослідженими доказами. Визначаючи цей період, суд виходить із показань ОСОБА_4 , повідомлення ОСОБА_3 про перебування заявника у квартирі приблизно з цього часу та пояснень самого заявника щодо його участі у повсякденному житті спадкодавця. При цьому, заявник та його представник не подавали заяв про зміну вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю з 2016 року до дня смерті ОСОБА_2 .

Медичні документи щодо смерті ОСОБА_2 об`єктивно підтверджують наявність у неї зазначених захворювань та перебування у стаціонарі наприкінці життя. Їх зміст узгоджується з поясненнями заявника та показаннями свідків щодо погіршення її здоров`я і надання їй допомоги та догляду.

Фіскальні чеки щодо придбання лікарських засобів та документи, пов`язані з організацією поховання, узгоджуються із показаннями свідків щодо участі заявника у житті ОСОБА_2 .

Довідки від 05.08.2015 та 14.06.2016 відображають склад осіб, облікованих за місцем проживання ОСОБА_5 на час їх видачі: до смерті чоловіка зазначено подружжя, а після його смерті - одну особу, ОСОБА_2 . Лист міської ради від 12.06.2026 підтверджує її одноосібну реєстрацію на день смерті. Отже, документи не містять відомостей про інших зареєстрованих мешканців квартири, які могли б проживати зі спадкодавцем. Водночас, відсутність відомостей про реєстрацію інших осіб, не доводить відсутності фактичного проживання без реєстрації, а тому, фактичний склад спільного домогосподарства суд установлює з урахуванням показань свідків та інших доказів.

Одержання ОСОБА_1 лікарського свідоцтва про смерть і витягу для отримання допомоги на поховання, а також зазначення його платником та ініціатором платежу за ритуальні послуги підтверджують його участь у вирішенні питань після смерті ОСОБА_2 . Ці обставини узгоджуються з характером відносин, про який повідомляли заявник і свідки.

А платежі за квартиру, виконані після 25.10.2025, у тому числі подані у судовому засіданні документи за травень, червень та липень 2026 року, підтверджують подальшу участь заявника в утриманні житла. Водночас, із пояснень заявника про обов`язки щодо ремонту та утримання квартири вбачається, що він прийняв їх на себе після смерті чоловіка ОСОБА_2 , а не лише після її смерті.

Оцінюючи надані письмові докази та показання свідків у сукупності, з урахуванням пояснень заявника, суд вважає доведеним, що з 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали у квартирі АДРЕСА_2 однією сім`єю та спільний побут полягав у проживанні в одному житлі, організації повсякденного життя, забезпеченні харчування, вирішенні питань утримання і ремонту квартири, лікування та догляду. Заявник брав на себе відповідні обов`язки не як особа, яка епізодично приходила надавати окремі послуги, а у межах усталеного спільного життя зі спадкодавцем.

Вказаний характер відносин та спільне проживання зберігалися до смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Період від 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 перевищує п`ять років незалежно від конкретної дати його початку в межах 2019 року. Відомостей про подання заявником заяви про відмову від спадщини у наданій суду спадковій справі немає.

Так, заява містить прохання встановити проживання однією сім`єю з 2016 року після смерті чоловіка ОСОБА_2 у 2016 році, організація заявником його поховання, надання допомоги ОСОБА_2 та виконання окремих робіт у квартирі не доводять, що вже у 2016-2018 роках вони постійно проживали разом та вели спільний сімейний побут. Свідки не підтвердили початок такого проживання у 2016 році, а конкретний часовий орієнтир, який випливає з досліджених показань, - 2019 рік, у зв`язку з чим, вимога заяви підлягає задоволенню лише в межах доведеного періоду.

Встановлення факту проживання однією сім`єю протягом зазначеного періоду та постійного проживання разом на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення, оскільки створює умови для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку з урахуванням статті 1264 та частини третьої статті 1268 ЦК України.

У матеріалах справи не виявлено відомостей про конкуруючі вимоги інших осіб щодо цієї спадщини. Вишгородська міська рада просила розглянути справу за наявними матеріалами, заперечень по суті заяви не подала.

З урахуванням наведеного суд приймає докази в тій частині, в якій вони підтверджують відповідні обставини, та оцінює достатність їх сукупності для встановлення факту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме щодо встановленого судом факту постійного проживання заявника - ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 однією сім`єю з 2019 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою:

АДРЕСА_1 . У задоволенні заяви в частині встановлення факту проживання вказаних осіб однією сім`єю за заявлений період, що передував 2019 року, слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 4, 76-81, 89, 90, 95, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, статтями 1216, 1218, 1220, 1258, 1264, 1268, 1270 ЦК України, статтею 3 СК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Вишгородська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю з 2019 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_4 ;

Заінтересована особа: Вишгородська міська рада, код ЄДРПОУ 04054866, адреса: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1.

Суддя О.П. Лукач