Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №363/4124/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"28" вересня 2026 р. Справа № 363/4124/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

11 червня 2026 року о 07 год. 27 хв. в с. Катюжанка по вул. Київська, подій автомобіля Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер 0441, результат огляду – 1.16% проміле.

Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явивився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою її проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, надсилання СМС-повідомлень, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких клопотань чи заяв до суду не подав, доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не надала, встановлені судом фактичні обставини не спростував та не заперечив.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов`язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/189/14.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції та у точній відповідності із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; наявність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність; наявність матеріальної шкоди; а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або передача керування транспортним засобом такій особі, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду з використанням спеціальних технічних засобів.

Огляд проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів — у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи на проведення огляду або із його результатами, огляд проводиться у закладах охорони здоров`я в присутності поліцейського. Порушення вимог проведення огляду визнається недійсним.

Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689785 від 11.06.2026 року;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з позитивним результатом огляду на стан сп`яніння – 1.16% проміле;

висновком алкотестера «Драгер», що зафіксував стан алкогольного сп`яніння 1.16%;

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.06.2026 року з позитивним результатом огляду на стан сп`яніння – 1.16% проміле;

повідомлення інспектору САП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо ідентифікаційного коду платника податків ОСОБА_1 ;

копією посвідчення водія ОСОБА_1 ;

витягом з ІПС МВС «Армор» України щодо ОСОБА_1 ;

відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував, що вживав алкогольний напій напередодні та керував транспортним засобом, погодився на проходження тесту на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Оцінивши всі надані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Докази, надані у справі, є взаємопідтвердженими та достовірними: протокол про адміністративне правопорушення, висновок алкотестера «Драгер», акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис із нагрудної камери поліцейського. Всі ці матеріали беззаперечно підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, його причинний зв`язок із поведінкою водія та ступінь вини.

Всі наведені докази встановлюють вину ОСОБА_1 поза розумним сумнівом та дають підстави вважати, що вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Виходячи з характеру правопорушення, наявних доказів та мети адміністративного впливу — виховання у дусі додержання законів України та запобігання новим порушенням, суд вважає достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф підлягає сплаті не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови або, у разі оскарження, через п`ятнадцять днів з дня залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення при винесенні постанови сплачується судовий збір особою, на яку накладено стягнення. Розмір і порядок сплати встановлюється законом.

Керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник