Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №381/379/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 381/379/26

Провадження 3/362/1121/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 124 КУпАП

встановив:

09.01.2026 о 09:00 год. на а/д Р-19 (поворот на с. Оленівка), водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Explorer, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п. 12.1 ПДР України не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

17.04.2026 вказана справа надійшла на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Непом`яща П.І. (діє на підставі ордеру серія АІ № 2188599 від 11.05.2026) у судовому засіданні 02.07.2026 заперечила факт порушення ОСОБА_1 цього правопорушення через відсутність будь-яких доказів цьому. Свою позицію обґрунтувала з-поміж тим, що працівники поліції ставлять у провину ОСОБА_1 порушення п. 12.1 ПДР України, тобто небезпечність обраної швидкості, однак будь-яких вимірювань швидкості не проводилось та до матеріалів справи таких доказів не долучено. Схема ДТП містить посилання на порушення водієм Овраменком п. п. 12.1., 13.1 та 2.3б ПДР України, що виключає можливість встановити, що саме він порушив. Вказала, що пояснення ОСОБА_1 свідчать про існування іншого механізму виникнення ДТП, усі сумніви щодо доведеності вини особи підлягають тлумаченню на її користь, обов`язок доказування покладається на орган, що склав протокол. Ствердила, що винуватцем ДТП є інший водій - ОСОБА_2 . Просила суд закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.

З ініціативи сторони захисту до суду викликався ОСОБА_2 (інший учасник ДТП). Декілька разів розгляд справи не відбувся за його клопотанням про відкладення судового засідання. 28.09.2026 він до суду знову не прибув, причини неявки суду невідомі.

18.09.2026 до суду надійшло клопотання адвоката Непом`ящої П.І. про розгляд справи за наявними матеріалами справи без її участі та без участі ОСОБА_1 .

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді даної справи, дійшов до висновку про таке.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, зокрема Правил дорожнього руху України

Так, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом (п.1.10 ПДР України).

Для дотримання безпечної дистанції, водій повинен вибрати таку відстань до транспортного засобу, який рухається попереду, щоб в екстреній ситуації ця відстань дала змогу йому встигнути вжити заходів, щоб запобігти зіткненню. Дистанція буде вважатися правильною, якщо водій встиг уникнути аварії.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, зі схеми ДТП убачається, що ДТП відбулось на відрізку а/д Р-19 (поворот на с. Оленівка, 17 км.), тобто місцем пригоди місцем пригоди є Т-подібне перехрестя. На даній схемі зафіксовано напрямок руху обох водіїв (позначка 6, 7), який рухалися у попутному напрямку. Також зафіксовано місце зіткнення (позначка 3), яке знаходиться на прилеглій дорозі до автодороги Р-19. Схематично відображено розміщення обох транспортних засобів в момент прибуття працівників поліції.

З цієї схеми дорожньо-транспортної пригоди видно, що транспортні засоби отримали такі ушкодження: Ford Explorer: вм`ятини всієї правої сторони, пошкоджена криша, бампер, ліва сторона, розбите переднє вітрове скло, вм`ятини та пошкодження лако-фарборвого покриття по всьому кузову; автомобіль Volkswagen Transporter: передній бампер з лівої сторони, ліва фара, крило та ліві водійські двері.

Згідно з письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 , які він надав 09.01.2026, зазначено, що він здійснював рух на транспорті Volkswagen T4 в напрямку одеської траси по автодорозі Р-19 зі швидкістю 30 км/год. Мав намір виконати поворот ліворуч і заздалегідь увімкнув лівий покажчик повороту. Під час здійснення маневру повороту ліворуч відчув удар з лівої сторони від автомобіля Ford Explorer, який рухався зі швидкістю близько 70-90 км/год. Подія сталась о дев`ятій годині 09.01.2026.

Згідно з письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , які він надав 09.01.2026 зазначено, що він рухався по автодорозі Р-19 зі швидкістю 60 км/год. Побачив. що автомобіль, який рухався попереду, почав гальмувати, щоб уникнути зіткнення прийняв вліво, але автомобіль Volkswagen, що їхав попереду повернув ліворуч, не увімкнувши покажчика повороту. Відбулось зіткнення після чого він вилетів в кювет і перекинувся. Вилізши з автомобіля, викликали поліцію. Пригода сталась о 09:00 год. 09.01.2026.

Відповідно до акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.01.2026, працівниками поліції було проведено огляд ділянку автодороги Р-19 (поворот на с. Оленівка), тобто Т-подібне перехрестя, яке на момент огляду є придатним до експлуатації з наявною дорожньою розміткою та була засніженою проїзна частина.

Отже, судом установлено, що пригода відбулася 09.01.2026 о 09:00 год. на Т-подібному перехресті на а/д Р19 між автомобілем Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем Ford Explorer, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , за обставин, коли автомобіль Ford Explorer рухався позаду та прийняв лівіше для об`їзду автомобіля Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , який в цей момент виконував поворот ліворуч.

Отже у ході судового розгляду встановлено, що дорожні умови були складними (дорожнє покриття засніжене), а тому за таких дорожніх умов всі учасники руху мають бути особливо уважними при виборі безпечної швидкості руху та безпечної дистанції. На думку суду, обрана ОСОБА_1 швидкість і дистанція не відповідали дорожній обстановці, що не дало йому можливості запобігти зіткненню.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так як він, так як він, як водій, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Щодо посилань сторони захисту про не зафіксовану швидкість, яка ставиться в провину, суд зазначає на таке.

Так, за визначенням у п. 1.10 ПДР безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.

Отже в даному випадку безпечна швидкість не має чіткого межового визначення, оскільки ґрунтується на оцінці водієм дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином на думку суду дана ДТП сталася внаслідок саме дій ОСОБА_1 , який належним чином не оцінив дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, погодні умови, рухаючись позаду, вчасно не зреагував на дії водія, який рухався попереду (гальмування та виконання маневру повороту ліворуч), прийняв лівіше та здійснив зіткнення з транспортним засобом, тобто порушив п. 12.1 ПДР.

Щодо сторони захисту, про винуватість водія іншого водія. у цій ДТП, то суд наголошує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом лише стосовно конкретної особи та в межах висунутого їй обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення. Отже, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд повинен надати оцінку саме його діям в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності п. 12.1 ПДР України. А тому суд не дає оцінки його доводам про можливі порушення вимог ПДР України іншим водієм у цій же ДТП, оскільки вони виходять за межі даної справи.

Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення.

Отже, на думку суду, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так як він, як водій, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відхиляється.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення .

Так, з матеріалів справи убачається, що вказане правопорушення ОСОБА_1 скоїв 09.01.2026, тоді як справа надійшла на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області 17.04.2026, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Водночас суд зауважує, що правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29.04.2020 (справа № 686/4557/18) констатовано, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Отже, зважаючи на те, що з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження минуло більш ніж три місяці, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити.

Керуючись статтями 38, 247, 283-284, 268 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко