Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №499/1297/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3567/26

Справа № 499/1297/25

Головуючий у першій інстанції Погорєлов І. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сєвєрової Є.С. (суддя – доповідач),

Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року у складі судді Погорєлова І.В.,

встановив:

2. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1364-4870 від 14.03.2024 у розмірі 25695,00 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 14.03.2024 між сторонами за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1364-4870.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб за наступних умов: сума кредиту 5000,00 грн., строк кредитування 300 днів, стандартна відсоткова ставка 2,5 % в день.

Також, згідно додаткової угоди №1 від 17.03.2024 до договору №1364-4870 від 14.03.2024, сторони домовилися про надання додаткових коштів позичальнику у розмірі 1600,00 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору, однак ОСОБА_1 надані йому грошові кошти, а також проценти за їх використання не повернув у зв`язку з чим станом на 19.09.2025 у нього виникла заборгованість у розмірі 48675,00 грн з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 6600,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 42075,00 грн, однак позивач просить стягнути з відповідача лише частину цих коштів, а саме 25695,00 грн з яких: прострочена заборгованість за кредитом 6600,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 19095,00 грн.

Позиція відповідача в суді першої інстанції

Пояснень, заперечень чи відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Заочним рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №1364-4870 від 14.03.2024 в загальному розмірі 6600,00 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 6600,00 гривень. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 622,56 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують укладення відповідачем кредитного договору № 1364-4870 від 14.03.2024 в електронній формі, а також виконання позикодавцем своїх зобов`язань за договором. Водночас відповідач у передбачений договором строк кредитну заборгованість не повернув. При цьому, суд дійшов висновку про нікчемність положень пункту 4.10 договору № 1364-4870 від 14.03.2024 в частині визначення денної процентної ставки у розмірі 2,50 %. Встановивши нікчемність відповідної умови договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування процентів за користування кредитом виходячи з максимальної процентної ставки у розмірі 1 %, передбаченої Законом України «Про споживче кредитування», оскільки внаслідок нікчемності умови договору щодо процентної ставки розмір процентів за користування кредитом сторонами не узгоджений, тому проценти не підлягають нарахуванню та стягненню. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 600,00 грн, а в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 19 095,00 гривень, а також в частині розподілу понесених судових витрат та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 19 095,00 гривень, судові витрати, пов`язані з розглядом цієї апеляційної скарги, у встановленому законодавством порядку покласти на відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відсоткова ставка між сторонами була погоджена в кредитному договорі, зокрема відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту з урахуванням додаткової угоди – 1 600,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 30 днів; знижена % ставка – 2,50 % в день; стандартна % ставка – 2,50 % в день. Відповідно до п.2.3. Кредитного договору для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування (більш детально див. п.5.3 Договору) згідно наступного розрахунку: Дата видачі кредиту: 14.03.2024. Останній календарний день першого Базового періоду: 12.04.2024. Сума Кредиту: 5000.00 грн. Нараховані проценти за користування Кредитом: 3750.00 грн. Разом до сплати: 8750.00 грн. Таким чином, при заповненні заявки на отримання грошових коштів Відповідач сам обрав базовий період, а саме 30 днів, протягом якого він буде сплачувати саме відсотки. Отже, базовий період – строк протягом якого позичальник бажає сплачувати саме проценти за користування кредитом (в даному випадку – 30 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування – строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку – 300 днів до 07.01.2025). В свою чергу, згідно наданого разом з позовною заявою Розрахунку заборгованості за договором № 1364-4870 від 14.03.2024, станом на 19.09.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.10. та п. 10.1.кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.12. Договору), що погоджений між сторонами. Звертає увагу суду, що відповідно до вищезазначеного розрахунку вбачається, що Позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору, а нарахована комісія передбачена як плата за видачу кредиту та є одноразовою. Відповідно до Паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який разом з кредитним договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, зазначено, що Стандартна ставка – 2,50% в день; Знижена ставка – 2,50% в день. Також зазначено тип процентної ставки – фіксована. Крім того, вбачається, що у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування. Вищевказане підписано ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором. шляхом використання Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати нікчемними, оскільки пункт 4.10 договору визначає процентну ставку як умову договору, тоді як денна процентна ставка безпосередньо визначена пунктом 4.15 Кредитного договору та розрахована відповідно до формули, встановленої Законом України «Про споживче кредитування». Отже, позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10. та 10.1. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.12. кредитного договору.

Щодо здійсненого судом першої інстанції перерахування процентної ставки із застосуванням денної процентної ставки у розмірі 1 % відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» скаржник зазначає, що Законом України « Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» доповнено статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме частинами 4, 5 та 6 якими введено денну процентну ставку. Вищезазначений Закон України прийнятий від 22.11.2023 та набрав чинності 24.12.2023. За договорами про споживчий кредит, денна процентна ставка повинна розраховується саме на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених на дату укладання такого договору. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» розділу 4 Прикінцевих та перехідних положеннь, частини 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Виходячи з цієї норми законодавчо встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5% (з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно) протягом наступних 120 днів – 1,5% (з 23.04.2024 по 20.08.2024 включно), тобто лише з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1%. На дату укладення Кредитного договору №1364-4870 від 14.03.2024 діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно), тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення. Суд першої інстанції помилково застосував до щоденно нарахованої заборгованості розмір денної процентної ставки у розмірі 1% за період з 23.03.2024 по 16.01.2025, та як наслідок позбавив Позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного Договору. Крім того, як зазначає скаржник, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 22 980,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 25 695,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 6 600,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 19 095,00 гривень, що разом становить 25 695,00 гривень.

Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без виклику учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 368, ч.1 369 ЦПК України).

3. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Оскільки заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року оскаржується ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» лише в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 простроченої заборгованості за нарахованими процентами, тому в іншій його частині у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України та роз`яснень п.15 Постанови Пленуму ВСУ №12 від 24.10.2008 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» колегією суддів не перевіряється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Встановлено, що 14.03.2024 між ТОВ«УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1364-4870, за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, що визнано відповідачем та підтверджено матеріалами справи.

Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (далі - Кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користуванням кредитом у порядку передбаченому цим договором (пункт 2.2).

Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту 14.03.2024, останній календарний день першого базового періоду 12.04.2024, сума кредиту 5000,00 грн, нараховані проценти за користування кредитом 3750,00 грн, разом до сплати 8750,00 грн (пункт 2.3).

За результатами розгляду наданої позичальником інформації, кредитодавець здійснює перевірку дійсності та достовірності зазначених позичальником особистих даних, у тому числі але не обмежуючись проводить аутентифікацію банківської платіжної картки та/або банківського рахунку позичальника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем. Позичальник зобов`язаний вказати реквізити банківської платіжної картки та/або банківського рахунку, що належать особисто йому, для можливості належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором (пункт 3.4).

Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 5000,00 грн (пункт 4.1).

Сплату процентів за користування кредитом позичальник здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (пункт 4.9).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2,5% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою (пункт 4.10 договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 07.01.2025. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника (п. 4.12 договору).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 99947,24% (пункт 4.13).

Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.12 цього договору, шляхом здійснення безготівково переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернути кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до умов додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1364-4870 від 17.03.2024, розмір кредиту було збільшено до 6600,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 19.09.2025 у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 48675,00 грн з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 6600,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 42075,00 грн, однак позивач просить стягнути з відповідача лише частину цих коштів, а саме 25695,00 грн з яких: прострочена заборгованість за кредитом 6600,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 19095,00 грн.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції в оскаржуваній його частині про відмову у у стягненні з ОСОБА_1 простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 19095,00 грн., з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 1 статті 1057-1 ЦК України передбачено, що у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов`язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Водночас ч.1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочинне створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 216 ЦК України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 березня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1364-4870, за умовами якого кредитодавець відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та надав кредит у розмірі 5 000 грн.

17 березня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої суму кредиту збільшено на 1 600 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту становив 6 600 грн. Відповідно умов договору, строк кредитування за договором визначено 300 календарних днів, до 07 січня 2025 року включно.

Позивач, звертаючись до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 25 695 грн, з яких 6 600 грн - сума основного боргу та 19 095 грн - проценти за користування кредитом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів, суд першої інстанції виходив з того, що визначений договором розмір процентної ставки не відповідає встановленим законом обмеженням.

Колегія суддів із таким висновком не погоджується з огляду на таке.

Так, 22 листопада 2023 року прийнятий Закон України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом, зокрема, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено ч.5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %, а протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 1364-4870 укладено 14 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX, тому до правовідносин сторін підлягає застосуванню встановлений ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, щодо застосування положень Закону України № 3498-IX та встановлених ним обмежень денної процентної ставки залежно від моменту укладення договору про споживчий кредит.

Таким чином, визначений умовами договору розмір процентної ставки підлягає приведенню до встановленого законом максимального розміру, а саме 1 % за кожен день користування кредитними коштами.

При цьому розрахунок процентів необхідно здійснити з урахуванням того, що розмір наданого відповідачу кредиту змінювався протягом строку кредитування.

Так, за первісним договором від 14 березня 2024 року відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 грн.

За період з 14 березня 2024 року по 16 березня 2024 року включно, тобто протягом трьох календарних днів, максимальний розмір процентів за користування кредитом за ставкою 1 % становить: 5 000 грн ? 1 % ? 3 дні = 150 грн.

Надалі, 17 березня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої суму кредиту збільшено на 1 600 грн, у зв`язку з чим з цієї дати розмір кредиту становив 6 600 грн.

За період з 17 березня 2024 року по 07 січня 2025 року включно, тобто протягом 297 календарних днів, максимальний розмір процентів за користування кредитом за ставкою 1 % становить: 6 600 грн ? 1 % ? 297 днів = 19 602 грн.

Отже, загальний максимальний розмір процентів за весь строк користування кредитними коштами, визначений виходячи із встановленої законом максимальної денної процентної ставки 1 %, становить: 150 грн + 19 602 грн = 19 752 грн.

Таким чином, за результатами проведеного перерахунку максимальний розмір процентів, який може бути нарахований за користування кредитними коштами за цим договором, становить 19 752 грн.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача проценти у розмірі 19 095 грн, тобто заявлений позивачем розмір процентів є меншим за розрахований відповідно до вимог закону максимального розміру процентів у сумі 19 752 грн. Отже, заявлені до стягнення проценти у розмірі 19 095 грн не перевищують установленого законом максимального розміру денної процентної ставки 1 %.

Водночас, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Таким чином, хоча за результатами проведеного судом апеляційної інстанції розрахунку максимальний розмір процентів становить 19 752 грн, стягненню підлягає саме заявлена позивачем сума - 19 095 грн, оскільки стягнення 19 752 грн призвело б до виходу суду за межі заявлених позовних вимог.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами є помилковим.

Отже, рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній його частині, а саме в частині відмови у стягненні процентів підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 19 095 грн процентів за користування кредитом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення суду підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374, п. п. 3, 4 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду, викладені в оскаржуваній частині рішення не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає, що заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а при зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції позивач сплатив – 3633,60 грн.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана позивачем лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 19 995 грн та за результатами апеляційного перегляду в цій частині позовні вимоги задоволено, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, а саме сплачений позивачем при зверненні до суду першої інстанції судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, який становить 3633,60 грн.

Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст.374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити.

Заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) 19 095,00 гривен заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом за договором №1364-4870 від 14 березня 2024 року.

Заочне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року в частині стягнення судового збору змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) 2422 грн 40 коп. судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) 3633 грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.М. Таварткіладзе